Екологічна оцінка запасу мертвої деревини у грабово-кленово-ясеневих лісових насадженнях Природного Заповідника «Медобори»
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273247Ключові слова:
деревний детрит, сухостій, лежача відмерла деревина, лісова екосистема, запас, клас деструкції, збереження біорізноманіттяАнотація
Досліджено запаси грубого деревного детриту в 112-річному грабово-кленово-ясеневому лісовому насадженні природного походження у Природному заповіднику «Медобори». Вивчення мертвої деревини проводилось на пробній площі (0,50 га) методом суцільного обліку. Установлено, що запас деревного детриту в лісовій екосистемі становить 62,7 м3∙га–1 та складається з лежачої мертвої деревини (82,9%) та сухостою (17,1%). Основна частина запасу мертвої деревини утворена одним деревним видом — ясеном звичайним (Fraxinus excelsior L.) (93,0%). Загалом деревний детрит характеризуєть- ся I–IV класами деструкції, водночас значну перевагу має детрит I клас деструкції (44,2%), дещо менші частки — детрит II (30,9%) і III (23,6%), а частка IV класу деструкції є незначною (1,3%). На досліджуваній ділянці не виявлено грубого детриту останнього (V) класу деструкції. Сухостійна мертва деревина має запас 10,7 м3∙га–1 та утворена зламаними сухостійними деревами. За породним складом значну пере- вагу має ясен звичайний (94,4%), а частка граба звичайного (Carpinus betulus L.) є незначною (5,6%). У загальному запасі сухостою значно переважає деревина I класу деструкції (9,4 м3∙га–1, 87,9%), порівнюючи з II класом (1,3 м3∙га–1, 12,1%). Лежача мертва деревина має запас 52,0 м3∙га–1 та утворена цілими поваленими деревами, фрагментами повалених дерев (стовбурів) та грубими гілками. За породним складом переважає деревний детрит ясена звичайного (48,2 м3∙га–1, 92,7%), а частки інших порід є незначними. Лежача мертва деревина представлена чотирма класами деструкції (I–IV). За запасом переважають I (18,3 м3∙га–1, 35,2%) і II (18,1 м3∙га–1, 34,8%) класи деструкції, дещо менше детриту III класу (14,8 м3∙га–1, 28,5%), а частка IV класу є не- значною. Низька частка пізніх класів деструкції у загальному запасі мертвої деревини пояснюється передусім впливом лісогосподарської діяльності у минулому та відносно нетривалим періодом суворого заповідного режиму, впродовж якого лісова екосистема розвивалася без втручання людини.
Посилання
Pro Osnovni zasady (stratehiyu) derzhavnoyi ekolohichnoyi polityky Ukrayiny na period do 2030 roku: Zakon Ukrayiny vid 28.02.2019 r. [On the Basic principles (strategy) of the state environmental policy of Ukraine for the period until 2030: Law of Ukraine dated February 28th, 2019]. (2019). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Information from the Verkhovna Rada of Ukraine, 2697-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-2021-%D1%80#n10 [in Ukrainian].
Stevens, V. (1997). The ecological role of coarse woody debris: an overview of the ecological importance of CWD in B.C. forests. Res. Br., B.C. Min. For., Victoria, B.C., Work, 30, 26 [in English].
Lombardi, F. & Bostjan, M. (2016). Dead wood as a driver of forest functions. Italian Journal of Agronomy, 11 (s1), 24–26 [in English].
Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Jonsson, B.G., Kruys, N. & Ranius, T. (2005). Ecology of species living on dead wood — lessons for dead wood management. Silva Fennica, 39 (2), 289–309. DOI: https://doi.org/10.14214/sf.390 [in English].
Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42 [in English].
Stokland, J.N., Tomter, S.M. & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Derzhavna stratehiya upravlinnya lisamy Ukrayiny do 2035 roku: rozporyadzhennya vid 29.12.2021 [State forest management strategy of Ukraine until 2035: order dated 12.29.2021]. Kabinet Ministriv Ukrayiny — Cabinet of Ministers of Ukraine, 1777. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-2021-%D1%80#n10 [in Ukrainian].
Konishchuk, V.V. & Khodyn, O.B. (2019). Ekosozolohichne znachennia pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» [Ecosociological significance of the Medobory Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 15–23. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163240 [in Ukrainian].
Priadko, O.I., Chornobrov, O.Yu., Datsiuk, V.V. et al. (2019). Do bioriznomanittia dubovo-yasenevykh lisiv dolyny r. Vita ta yoho roli u rozkladanni vidmerloi derevyny na terytorii NPP «Holosiivskyi» [Concerning biodiversity of oak-ash forests in Vita River valley and its role in decomposition of dead wood in «Holosiivskyi» NNP]. Funktsionuvannya pryrodookhoronnykh terytoriy v suchasnykh umovakh: materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi z nahody 30-richchya natsional’noho pryrodnoho parku «Synevyr» [Functioning of protected areas in modern conditions: materials of the international scientific and practical conference on the occasion of the 30th anniversary of the Synevyr National Nature Park]. (pp. 77–82). [in Ukrainian].
Savytska, A.H. (2014). Vidmerla derevyna yak substrat dlia rozvytku mokhopodibnykh lisovykh uhrupovan [Dead Wood as a Substrate for Mosses in Forest Communities]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 25 (9), 172–177 [in Ukrainian].
Chumak, M. (2016). Saproksylobiontni tverdokryli (Coleoptera, Insecta) i mertva derevyna v bukovomu pralisi Uholskoho masyvu Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka [Saproxylic beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriya: Biolohichni nauky — Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 12, 93–108. DOI: https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-93-98 [in Ukrainian].
Holyaka, M.A., Voloshchuk, N.M., Bilous, A.M. et al. (2017). Vydovyi sklad mikobioty komponentiv mortmasy Betula pendula Roth ukrainskoho Polissia [Species Composition of Mycobiota of Betula pendula Roth Coarse Woody Debris of Ukrainian Polissya]. Mikrobiolohichnyi zhurnal — Microbiological journal, 79 (3), 84–97. DOI: https://doi.org/10.15407/microbiolj79.03.084 [in Ukrainian].
Chornobrov, O.Yu., Sotnyk, L.P., Khodyn, O.B. et al. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207680 [in Ukrainian].
Chornobrov, O.Yu., Shevchyk, V.L. & Solomakha, I.V. (2021). Kilkisni ta yakisni pokaznyky hruboho detrytu u lisakh z dominuvanniam Carpinus betulus L. Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka [Quantitative and qualitative attributes of dead wood in dominated by Carpinus betulus L. forests in Kaniv Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 42–53. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238 [in Ukrainian].
Khodyn, O.B. & Chornobrov, O.Yu. (2021). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u hrabovo-dubovykh lisovykh nasadzhenniakh pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» [Ecological assessment of dead wood volume in hornbeam-oak forest in «Medobory» Nature Reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 38–46. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252954 [in Ukrainian].
Müller, J. & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: A baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].
Polozhennya pro pryrodnyy zapovidnyk «Medobory»: nakaz vid 23.02.2021 [Regulations on the «Medobory» nature reserve: Order of 23.02.2021]. Ministerstvo zakhystu dovkillya ta pryrodnykh resursiv Ukrayiny — Ministry of Environmental Protection and Natural Resources of Ukraine, 141. URL: http://www.medobory-reserve.te.ua/home/reserve-information/medobory-reserve.te.ua [in Ukrainian].
Rudenko, L.G. (Ed.). (2008). Nacionalnyj atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Oficiinyi sait pryrodnoho zapovidnyka «Medobory» [Official site of the Medobory Nature Reserve]. URL: http://www.medobory-reserve.te.ua [in Ukrainian].
Ukrainian National Forestry University (2016). Zvit pro naukovo-doslidnu robotu «Otsinka stanu y rozrobka zakhodiv shchodo zberezhennia ta vidtvorennia lisostaniv zapovidnyka u vidpovidnosti z vymohamy polozhennia pro Proekt orhanizatsii terytorii PZ «Medobory» ta okhorony yoho pryrodnykh kompleksiv. HD 08.09-26-15» (zakliuchnyi) [Report on research work «Assessment of the state and development of measures for the preservation and reproduction of forest stands in accordance with the requirements of the Regulations on the Project for the territory organization of «Medobory» Nature Reserve and protection of its natural complexes. GD 08.09-26-15» (final)]. Lviv [in Ukrainian].
Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya [Forest inventory sample plots. Establishing method]. (2006). SOU 02.02-37-476:2006 from 1st May 2007. Kyiv: Minahropolityky Ukrainy [in Ukrainian].
Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6, 3–4, 134–145 [in Ukrainian].
Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv [in Ukrainian].
Hahn, K. & Christensen, M. (2004). Dead wood in European forest reserves — a reference for forest management. EFI Proceedings, 51, 181–191 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
