Інвазійний потенціал Nicandra physalodes (L.) Gaertn. на території України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345421

Ключові слова:

інвазійний вид трансформер, насінні бур’яни, антропогенна трансформація, зміни клімату

Анотація

Стаття присвячена визначенню інвазійного потенціалу Nicandra physalodes на території України. Метою цього дослідження є еколого-ценотичний аналіз особливостей Nicandra physalodes (L.) Gaertn. у локалітетах, що розташовані на межі Централь- ного Полісся та Правобережного Лісостепу, а також оцінити інвазійний потенціал у природно-географічному районі зростання. Задля досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання: класифікувати рослинні угруповання локалітетів зростання N. physalodes згідно з фітосоціологічною системою Браун-Бланке; встановити цено- тичну приуроченість виду на межі Центрального Полісся та Правобережного Лісо- степу; визначити екологічний спектр N. physalodes із використанням методів синфі- тоіндикації; оцінити інвазійний потенціал виду в межах досліджуваної території. Вид виявлено переважно на оброблюваних ділянках із насадженнями картоплі та цибулі, а також на перелогах першого та другого року після припинення обробітку ґрунту. Фітоценози з участю Nicandra physalodes належать до 1 класу, 3 порядків, 4 союзів і 4 асоціацій, серед яких виділено варіанти: Ambrosio artemisiifoliae–Chenopodietum albi var. Nicandra physalodes, Echinochloo–Setarietum var. Nicandra physalodes, Portulacetum oleraceae var. Nicandra physalodes та Erigeronto–Lactucetum serriolae var. Nicandra physalodes. Рослинність описаних угруповань характеризується низьким флористичним різноманіттям (7–11 видів) і переважанням сегетальних та рудеральних елементів класів Stellarietea mediae та Plantaginetea majoris. За синфітоіндикаційним аналізом умови місцезростань виду визначено як субмезофітні-мезофітні, субацедофільнінейтрофільні, мезотрофні-семіевтрофні, із найвужчими амплітудами показників для багаторічного режиму зволоження (6,09%) та аерації ґрунту (6,93%) і найширшими — для змінності зволоження (15,91%) й вмісту сполук нітрогену (11,82%). Мікроклімат місцезнаходжень N. physalodes характеризується мезотермними, субконтинентальними умовами з еугемеробним рівнем антропогенної трансформації (11–11,5 балів). Встановлено низьку ефективність гербіцидів суцільної дії на основі N-(фосфометил) гліцину щодо контролю виду, що свідчить про його резистентність і високу екологічну пластичність. Отже, вид має високу екологічну пластичність і значний інвазійний потенціал, що сприяє його подальшому поширенню на території України, зокрема в умовах кліматичних змін і активного землекористування. Рекомендовано здійснити постійний моніторинг популяцій N. physalodes у межах агроландшафтів для запобігання його подальшому поширенню.

Посилання

Patzelt, A., Pyšek, P., Pergl, J., & van Kleunen, M. (2022). Alien flora of Oman: invasion status, taxonomic composition, habitats, origin, and pathways of introduction. Biological Invasions, 24(4), 955–970.

Mosyakin, S. L., & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv. National Academy of Sciences of Ukraine. MG Kholodny Institute of Botany.

Khomiak, I., Harbar, O., Kostiuk, V., Demchuk, N., & Vasylenko, O. (2024). Synphytoindication models of the anthropogenic transformation of ecosystems. Natura Croatica, 1, 65–77. DOI: https://doi.org/10.20302/NC.2024.1.5.

Khomiak, I. V., Onyshchuk, I. P., Vakerych, M. M., & Hasynec, Y. S. (2024). Adaptation strategies of Heracleum sosnowskyi in Ukrainian Polissia. Biosystems Diversity, 32(1), 99–106. DOI: https://doi.org/10.15421/012409.

Terfa, A. E. (2018). Weed species diversity, distribution and infestation trend in small scale irrigated vegetable production area of mid-rift-valley of Ethiopia. Biodiversity International Journal, 2(1), 75–81. DOI: https://doi.org/10.15406/bij.2018.02.00047.

De Matos, C. da C., Gandini, E. M. M., Silva, E.A, Dos Santos, J. B., & Ferreira, E. A. (2018). Accumulation potential and nutrient 909 cycling of apple of Peru. Revista Caatinga, 31(2). DOI: https://doi.org/10.1590/1983-21252018v31n212rc. URL: https://www.redalyc.org/journal/2371/237158160012/html/.

Tejada, J. L., Lemos, L. B., Silva, E., & Da Costa Aguiar Alves, P. L. (2023). Planting season alters the interference of weeds in the common bean. Australian Journal of Crop Science, 17(12), 902–909. DOI: https://doi.org/10.21475/ajcs.23.17.12.p3922.

Курдюкова, О. М. (2015). Ботаніко-біологічна характеристика бур’янових синузій агрофітоценозів Лівобережного Степу України та заходи їх контролю [Автореф. дис. д-ра с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України]. Інституційний репозиторій Національного університету біоресурсів і природокористування України. URL: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/209bd90c-1237-48fcbd1c-6c0ce3b9b815/content.

Тарасов, В. В. (2012). Флора Дніпропетровської і Запорізької областей. (2-ге вид.). Дніпропетровськ: Ліра.

Яворівський, Р., & Заблоцька, C. (2024). Характеристика видового складу та раритетної фракції родини Solanaceae Berth. et Hook. f. у флорі Збаразького (Тернопільського) району Тернопільської області. Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки в країнах Євразії: матеріали ХVІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (с. 6–8). Переяслав.

Lewis, Walter H., & Elvin-Lewis, P. F. (1977). Medical Botany: Plants Affecting Man’s Health. pub. WileyInterscience John Wiley & Sons Inc.

Якубенко, Б. Є., Попович, С. Ю., Устименко, П. М., Дубина, Д. В., & Чурілов, А. М. (2020). Геоботаніка: методичні аспекти досліджень. Київ: Ліра.

Hennekens, S. M. (2009). TURBOVEG for Windows. (Version 2). Inst. voor Bos en Natuur, Wageningen.

Дубина, Д. В., Дзюба, Т. П., Ємельянова, С. М., Багрікова, Н. О., Борисова, О. В., Борсукевич, Л. М., … Якушенко, Д. М. (2019). Продромус рослинності України. Київ: Наукова думка.

Дідух, Я. П. (2012). Основи біоіндикації. Київ: Наукова думка.

Лихолат, Ю. В., Хромих, Н. О., Дідур, О. О., Оковитий, С. І., Матюха В. Л., Савосько, В. М., & Лихолат, Т. Ю. (2019). Сучасний стан антропогенної трансформації екосистем степового Придніпров’я. Кривий Ріг: ФОП Чернявський Д.О.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.