Екологічні особливості вищих судинних рослин Національного природного парку «Кармелюкове Поділля»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345426

Ключові слова:

видове різноманіття, охорона видів, еколого-ценотична структура, хорологічний аналіз, екологічна мережа, Східне Поділля

Анотація

У статті вперше здійснено аналіз таксономічної, флористичної, еколого-ценотичної та хорологічної структури флори вищих судинних рослин Національного природного парку (НПП) «Кармелюкове Поділля», який знаходиться на території Гайсинського р-ну Вінницької обл. в адміністративних межах Чечельницької селищної, Ольгопільської та Ободівської сільських територіальних громад. Територія парку поєднує унікальні фітоценози Східного Поділля, дослідження яких дають можливість визначити закономірності формування флори для планування заходів з охорони екосистем. Виявлено, що в складі флори наявні 668 видів вищих судинних рослин, з яких провідне місце належить родинам Cкладноцвітих (Asteraceae), Злакових (Poaceae), Бобових (Fabaceae), Розових (Rosaceae), Губоцвітих (Lamiaceae), Зонтичних (Apiacea), Капустяних (Brassicaceae). Співвідношення провідних родин Asteraceae, Poaceae, Fabaceae становить 5,7:3,5:2,9. Визначено, що за класифікацією Раункієра на території парку переважають гемікриптофіти (351 вид). Значну частку мають терофіти (120 видів) і геофіти (78 видів). Найменша кількість видів представлена хамефітами (7 видів), видами зануреними у воду (3 види) і з плаваючими листками (3 види). За основною біоморфою превалюють багаторічні полікарпічні трави (60%), одно- дворічні монокарпічні трави — 27,4%. Встановлено, що еколого-ценотична структура характеризується різноманіттям видів за основною (лісові 18%, рудерали 13%, степові 4,5%, лучні 3%) та перехідною ценоморфою (лісо-лучні 7,6%, лісо-степові 4,5%, лучно-лісові 4,2%, рудерально-лісові 3,1% та лісові рудеральні 2,8%). Зазначено, що за хорологічним аспектом флора національного природного парку характеризується переважанням європейських, євразійських та євросибірських видів. Виявлено, що в флорі присутні рослини-ендеміки малопольськоподільського (Carlina onopordifolia Bess et Szaf. Kulcz. et Pawl.), паннонсько-понтичного (Glechoma hirsuta Waldst. & Kit., Salvia nutans L., Stachystrans silvanica L., Lactuca chaixii Vill.), причорноморського (Lathyrus pannonicus (Jacq.) Garcke, Lotus ucrainicus Klokov, Asperula cynanchica L.), східнокарпатсько-подільського (Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klaskova) та широко причорноморського (Linum hirsutum L.) ареалів, що до- датково підкреслює унікальність сформованої флори. Окреслено низку заходів, які необ- хідно здійснювати в межах НПП для збереження та охорони лісових, лучно-степових і водно-болотних екосистем.

Посилання

Мудрак, О. В. (2012). Збалансований розвиток екомережі Поділля: стан, проблеми, перспективи: моногр. Вінниця: СПД Главацька Р.В.

Мудрак, О. В., & Мудрак, Г. В. (2013). Особливості збереження біорізноманіття Поділля: теорія і практика: моногр. Вінниця: ТОВ «Нілан–ЛТД».

Екологічний паспорт Вінницької області за 2024 рік. Вінниця: Вінницька ОВА. URL: https://surl.li/oahvgw.

Дідух, Я. П., & Шеляг-Сосонко, Ю. Р. (2003). Геоботанічне районування України та суміжних територій. Український ботанічний журнал, 60, 1, 6–17.

Маринич, О. М., & Шищенко, П. Г. (2005). Фізична географія України: підруч. Київ: Знання.

Гудзевич, А. (1998). Науково-пошукові роботи по забезпеченню підготовки матеріалів щодо створення Чечельницького національного природного парку (звіт з наукової роботи № д/р 4/17). Вінниця.

Гудзевич, А. (2006). Ландшафтна і біотична різноманітність проектованого Подільського національного природного. Екологічний вісник, 5 (39), 2–4.

Марківська, Л. В., Яворська, О. Г., & Куземко, А. А. (2019). Класифікація лісової рослинності національного природного парку «Кармелюкове Поділля» (Вінницька область, Україна). Чорноморський ботанічний журнал, 15(2), 134–155. DOI: https://doi.оrg/10.32999/ksu1990-553Х/2019-15-2-4.

Леонтяк, Г. П., & Дудник, Г. Л. (2019). Роль НПП «Кармелюкове Поділля» у збереженні лісової екосистеми. Науковий вісник НЛТУ України, 29(10), 93–96.

Марківська, Л. В., Яворська, О. Г., Шпак, Н. П., Корнелюк, А. А., & Любченко, В. Є. (2020). Перспективна ділянка для розширення території НПП «Кармелюкове Поділля». Моніторинг i охорона біорізноманіття в Україні. Сер.: Conservation Biologyin Ukraine, 16(3), 392–401.

Шлапак, В. П., Шпак, Н. П., Козаченко, І. В., Адаменко, С. А., & Мамчур, В. В. (2022). Біологічний моніторинг стану лісових масивів в умовах Південно-Подільського Лісостепу України. Науковий вісник НЛТУ України, 32(1), 7–12.

Шпак, Н. П., Романчук, О. П., Марківська, Л. В., & Дудник, Г. Л. (2023). Характеристика корінних дубових деревостанів у Національному природному парку «Кармелюкове Поділля». Екологічні науки, 1(46), 200–206. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.1-46.33.

Кравчук, Г. І. (2020). Екологічна оцінка стану лісових екосистем Національного природного парку «Кармелюкове Поділля». The 9th International scientific and practical conference «Dynamics of the development of world science» (рр. 563–573). Perfect Publishing, Vancouver, Canada.

Дідух, Я. П., & Коротченко, І. А. (2008). Збереження степів на території національного природного парку «Кармелюкове Поділля» (Вінницька область). Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України. Матеріали ІІ Українського екологічного конгресу (с. 271–276). Київ: Центр екологічної освіти та інформації.

Мудрак, О. В., Мудрак, Г. В., Серебряков, В. В., Щерблюк, А. Л., & Романчук, О. П. (2021). Обґрунтування розширення території національного природного парку «Кармелюкове Поділля». Агроекологічний журнал, 1, 14–30. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227234.

Літопис природи національного природного парку «Кармелюкове Поділля». (2024). Т. XІІ. Чечельник.

International plant name index (IPNI). URL: https://www.ipni.org.

Mosyakin, S. L. (Ed.), & Fedoronchuk, M. M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv: MG Kholodny Institute of Botany.

Дідух, Я. П. (Ред.), Плюта, П. Г., Протопопова, В. В., Єрмоленко, В. М., Коротченко, І. А., Каркуцієв, Г. М., & Бурда, Р. І. (2000). Екофлора України. Київ: Фітосоціоцентр.

IUCN: RedList. URL: https://www.iucnredlist.org.

Дідух, Я. П. (Ред.). (2009). Зелена книга України. Київ: Альтерпрес.

Дідух, Я. П. (Ред.). Червона книга України. Рослинний світ (2009). Київ: Глобалконсалтинг.

Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_032#Text.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля». URL: http://karmelukove.com.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.