Забруднення ґрунту рухомими формами важких металів унаслідок бойових дій на території Миколаївської обл.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345436

Ключові слова:

агрохімічне обстеження, військові дії, гранично допустима концентрація, залізо, кадмій, кобальт, марганець, мідь, нікель, хром, рівень забруднення, свинець, цинк

Анотація

У статті висвітлено особливості забруднення земель рухомими сполуками важких металів внаслідок бойових дій. Об’єктом досліджень слугували 19 збірних проб ґрунту, відібраних у п’яти локаціях на території Первомайської ТГ Миколаївського та Снігурівської ТГ Баштанського р-ну Миколаївської обл. Три локації включали землі сільськогосподарського призначення, які перебували під постійними обстрілами під час воєнних дій, дві — землі несільськогосподарського призначення — вирва на місці зруйнованого від вибуху складу мінеральних добрив та лінія оборонних споруд. У результаті проведеного обстеження земель сільськогосподарського призначення встановлено надвисоке (перевищення у 6,5–11,2 раза) збільшення вмісту рухомих сполук марганцю, істотне перевищення кадмію, міді, кобальту, свинцю, цинку. Рівень забруднення усіх локацій обстежених земель сільськогосподарського призначення рухомим сполуками марганцю — слабкий, кадмію — помірний. Зафіксовано значну варіабельність за рівнем забруднення свинцем і кобальтом (від відсутності до дуже високого рівня забруднення). Відсутнє забруднення рухомими сполуками цинку, нікелю, хрому, міді (в одній пробі зафіксовано слабке забруднення). Перевага ГДК за вмістом рухомих сполук мікроелементів не виявлено. Відмічено, що за цільовим призначенням досліджені території можна застосовувати лише після рекультиваційних заходів. Обов’язковим заходом є запровадження постійного моніторингу еколого-токсикологічного стану ґрунту та вирощеної продукції. Обстежені території несільськогосподарського призначення за вмістом рухомих сполук важких металів відзначаються середнім рівнем забруднення кадмієм, слабким і помірним — міддю, слабким, помірним і середнім — нікелем, високим і дуже високим — кобальтом. Відсутнє забруднення рухомими сполуками хрому, марганцю і цинку. Вміст рухомих сполук свинцю перевищує ГДК у 1,2–2,9 раза. На цих землях варто провести рекультиваційні заходи, які допоможуть запобігти міграції важких металів.

Посилання

Solokha, M., Demyanyuk, O., Symochko, L., Mazur, S., Vynokurova, N., Sementsova, K., & Mariychuk, R. (2024). Soil Degradation and Contamination Due to Armed Conflict in Ukraine. Land, 13(10), 1614. DOI: https://doi.org/10.3390/land13101614.

Сплодитель, А., Голубцов, О., Чумаченко, С., & Сорокіна, Л. (2023). Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів. Результати аналізу. Київ: ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія».

Балюк, С. А., Кучер, А. В., Солоха, М. О., Соловей, В. Б., Смірнова, К. Б., Момот, Г. Ф., & Левін, А. Я. (2022). Вплив збройної агресії та воєнних дій на сучасний стан ґрунтового покриву, оцінка шкоди та збитків, заходи з відновлення: наук. доп. Харків: ФОП Бровін О.В.

Vidosavljević, D., Puntarić, D., Gvozdić, V., Jergović, M., Miškulin, M., Puntarić, I., … Šijanović, S. (2013). Soil contamination as a possible long-term consequence of war in Croatia. Acta Agriculturae Scandinavica, Section B — Soil & Plant Science, 63(4), 322–329. DOI: https://doi.org/10.1080/09064710.2013.7.

Berhe, A. (2007). The contribution of landmines to land degradation. Land Degradation & Development, 18(1), 1–15. DOI: https://doi.org/10.1002/ldr.754.

Sadiq, M., AIThagafi, K. M., & Mian, A. A. (1992). Preliminary Evaluation of Metal Contamination of Soils from the Gulf War Activities. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 49, 633–639. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00200774.

Tomic, N. T., Smiljanić, S., Jović, M., Gligorić, M., Povrenović, D. & Došić, A. (2018). Examining the Effects of the Destroying Ammunition, Mines, and Explosive Devices on the Presence of Heavy Metals in Soil of Open Detonation Pit. Part 1. Pseudo-total Concentration. Water Air Soil Pollut., 229, 301. DOI: https://doi.org/10.1007/s11270-018-3957-0.

Broomandi, P., Dabir, B., Bonakdarpour, B., & Rashidi, Y. (2017). Identification of dust storm origin in South — West of Iran. J. Environ. Health Sci. Engineer., 15, 16. DOI: https://doi.org/10.1186/s40201-017-0280-4.

Denton, G. R. W., Emborski, C. A., Hachero, A. A. B., Masga, R. S., & Starmer, J. A. (2016). Impact of WWII dumpsites on Saipan (CNMI): heavy metal status of soils and sediments. Environmental Science and Pollution Research., 23, 11339–11348. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-016-6603-7.

Bausinger T., Bonnaire E., & Preuss, J. (2007). Exposure assessment of a burning ground for chemical ammunition on the Great War battlefields of Verdun. Sci Total Environ., 382, 259–271. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2007.04.029.

Денісов, Н., Аверін Д., Ющук, А., Єрмаков, В., Улицький, О., Бистров, П., … Набиванець, Ю. (2017). Оцінка екологічної шкоди та пріоритети відновлення довкілля на сході України. Київ: ВАІТЕ. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/6/3/362581_0.pdf.

Кравченко, О., Василюк, О., Войціховська, А., & Норенко, К. (2015). Дослідження впливу військових дій на довкілля на сході України. Схід, 2, 118–123. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Skhid_2015_2_23.

Лісова, Н. (2017). Вплив військових дій в Україні на екологічний стан території. Наукові записки, 2, 165–173. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2017_2_27.

Зайцев, Ю. О., Грищенко, О. М., Романова, С. А., & Зайцева, І. О. (2022). Вплив бойових дій на вміст валових форм важких металів у ґрунтах Сумського та Охтирського р-нів Сумської обл. Агроекологічний журнал, 3, 136–149. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266419.

Kumar, D., Malik, S., Rani, R., Kumar, R., & Duhan, J. S. (2023) Behavior, risk, and bioremediation potential of heavy metals/metalloids in the soil system. Rend. Lincei Sci. Fis. Nat., 34, 809–831. DOI: https://doi.org/10.1007/s12210-023-01166-0.

Shukla, S., Mbingwa, G., Khanna, S., Dalal, J., Sankhyan, D., Malik, A., & Badhwar, N. (2023). Environment and health hazards due to military metal pollution: A review. Environmental Nanotechnology, Monitoring & Management. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enmm.2023.100857.

Harada, K. H., Soleman, S. R., Ang, J. S. M., & Trzcinski, A. P. (2022). Conflict-related environmental damages on health: lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental health and preventive medicine, 27, 35. DOI: https://doi.org/10.1265/ehpm.22-00122.

ДСТУ 4770.1:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.2:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрі. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.3:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кадмію в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.5:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кобальту в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.6:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук міді в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2008). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.7:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук нікелю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.8:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук хрому в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.9:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

ДСТУ 4770.4:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук заліза в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: «Держспоживстандарт».

Яцук, І. П., & Балюк, С. А. (Ред.). (2013). Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (керівний нормативний документ). Київ.

Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин. Постанова Кабінету Міністрів України № 1325 (2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1325-2021-%D0%BF#Text.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.