Радіологічні аспекти застосування місцевих добрив на радіоактивно забрудненій території

Автор(и)

  • М.М. Лазарєв Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-6286-0063
  • С.М. Єрмоленко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0009-0003-8677-4938

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345448

Ключові слова:

цезій радіоактивний (137Cs), зола деревна, щільність радіоактивного забруднення, питома активність 137Cs, картопля

Анотація

У сучасних умовах актуальним є вивчення можливостей підвищення стійкості держави, зокрема продовольчої безпеки України, за рахунок залучення до аграрного виробництва радіоактивно забруднених земель виведених із використання після аварії на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС) законом України. Проблеми реабілітації радіоактивно забруднених після аварії територій розглядалися майже відразу по проведенні первинної оцінки масштабів радіоактивного забруднення. Вже впродовж 90-х років проведено науково-дослідні роботи щодо можливості отримання доброякісної сільськогосподарської продукції на території з різним рівнем радіоактивного забруднення і різними властивостями ґрунтів. Велику роль у зниженні радіоактивності рослинницької продукції відігравали мінеральні добрива, зокрема калійні та кальцієві добрива. Враховуючи ситуацію із військовими діями, тимчасові втрати територій, зокрема сільськогосподарських, здорожчання мінеральних добрив, пошук і наукове обґрунтування застосування більш доступних засобів, що можуть вплинути на надходження радіонуклідів із ґрунту у рослини, набуває особливого і важливого значення. Одним із заходів, що допомагає приватному секторі підтримувати родючість ґрунтів на присадибних ділянках є використання золи, що утворюється після спалювання деревини і сільських печах. На основі моніторингових досліджень визначено рівень радіоактивного забруднення деревної золи, що формується у приватних господарствах на забрудненій радіонуклідами території, оцінити її вплив на забруднення 137Cs картоплі за внесення золи у ґрунт. У роботі проаналізовано наявну інформацію та отримані нові дані щодо радіоактивного забруднення деревної золи після спалювання деревини. Сформований об’єм золи, забрудненої радіоактивним цезієм, навесні вноситься у ґрунт під різні культури, переважно картоплю. Показано, що у низці випадків рівень радіоактивного забруднення золи в оселях межує і, навіть, перевищує критерій віднесення її до радіоактивних відходів (>10 кБк/кг). Дослідження є продовженням попередніх трьох років, а одержані результати мали не­ однозначну динаміку, тому ця робота відображає результати 5 років спостережень.

Посилання

Пристер, Б. С. (1988). Основи сільськогосподарської радіології. Київ.

Лазарєв, М. М., Косарчук, О. В., Поліщук, С. В., & Левчук, С. Є. (2017). Радіоекологічна оцінка деревної золи в населених пунктах півночі Житомирського Полісся. Агроекологічний журнал, 4, 29–36.

Лазарев, М. М., Отрешко, Л. М., Косарчук, О. В., Поліщук, С. В., & Йощенко, Л. В. (2019). Обґрунтування можливості використання паливної деревини з північних районів Полісся. Науковотехнічний журнал Чорнобильської зони відчуження, 19, 46–58.

Краснов, В. П. (1998). Радіоекологія лісів Полісся України. Житомир: Волинь.

Кашпаров, В. О. (2016). Чорнобиль: 30 років спадщини радіоактивного забруднення (звіт). Замовлено Greenpeace, Бельгія. Київ.

Ладіджієне, Р. (2010). Радіологічне дослідження деревини, що використовується для спалювання. ЕКОЛОГІЯ, 56, 3–4, 87–93. DOI: https://doi.org/10.2478/v10055-010-0012-x.

Zibtsev, S. V. (2012). Theoretical and methodological substantiation of monitoring of forests in zones of radioactive contamination as a result of the accident at the Chornobyl NPP. [Doctoral dissertation, Kyiv, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine].

Гігієнічний норматив питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у деревині та продукції з деревини (ГНПАР-2005). Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 573 (2005). (Україна).

Отрешко, Л. М., Йощенко, Л. В., Поліщук С. В., & Косарчук, О. В. (2018). Збереження, оптимізація й управління запасами вуглецю та біологічним різноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження. Наукові доповіді НУБіП України: матеріали проєкту Глобального екологічного фонду (UNEP-GEF), 1(71) 19, 58–67.

Кашпаров, В. О. (2013). Повернення в господарське використання для виробництва біоенергоресурсів відчужених радіоактивно забруднених територій (Звіт № 0109U000780). Київ: УкрНДІСГР НУБіП України.

Лось, І. П., Шабуніна, Н. Д., Орлов, О. О., Краснов, В. П., & Ландін, В. П. (2008). Обґрунтування нормативу вмісту радіонуклідів у паливній деревині та оцінка його обґрунтування. Довкілля та здоров’я, 2, 19–22.

Ландін, П. П. (2018). Чорнобильська катастрофа. Актуальні проблеми, напрямки та шляхи їх вирішення: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф., 26–27 квітня 2018 р. Житомир: ЖНАЕУ.

Якименко, А. Н., Швиденко, И. К., Райчук, Л. А., & Паньковская, Г. П. (2013). Визначення рівня радіаційного забруднення бульб картоплі, вирощеної в умовах Українського Полісся. Науковий вісник НЛТУ України, 23(4), 105–110.

Косарчук, О. В., & Поліщук, С. В. (2018). Радіологічні наслідки використання забрудненої радіонуклідами золи на сільськогосподарських угіддях. Чорнобильська катастрофа. Актуальні проблеми, напрямки та шляхи їх вирішення: зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. (с. 45–50). Житомир: ЖНАЕУ.

Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Закон України № 791а-XII (1991). (Україна). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/791%D0%-12.

Голяка, Д. М., Левчук, С. Є., Кашпаров, В. О., Голяка, М. А., Йощенко, Л. В., Отрешко, Л. М., … Косарчук, О. В. (2020). Вертикальний розподіл 90Sr у грунтах та його накопичення в деревині сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) Чорнобильської зони відчуження. Ядерна фізика та енергетика, 21, 157–165.

Отрешко, Л. Н., Журба, М. А., Білоус, А. М., & Йощенко, Л. В. (2015). Вміст 90Sr і 137Cs у деревині на південному паливному сліді радіоактивних опадів ЧАЕС. Ядерна фізика та енергетика, 16, 2, 183–192. DOI: https://doi.org/10.15407/jnpae2015.02.183.

Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України (ОСПУ — 2005). Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 54 (2005). (Україна). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0552-05.

Державні гігієнічні нормативи «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді», ГН 6.6.1.1-130-2006. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE12719.html.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.