Фітосанітарний стан агроценозу кукурудзи залежно від систем хімічного захисту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345454

Ключові слова:

зернові культури, шкідники, хвороби, агроекосистема, гербіциди, інсектициди, фунгіциди, бур’яни

Анотація

У статті висвітлено результати досліджень щодо впливу різних систем хімічного захисту на формування фітосанітарного стану агроценозу кукурудзи в умовах Право- бережного Лісостепу України. Впродовж 2023–2025 рр. проводилась оцінка ефекивності гербіцидного, інсектицидного та фунгіцидного захисту культури за рівнем забур’яненості, чисельністю основних шкідників і розвитком хвороб. Встановлено, що комбіноване застосування ґрунтового і страхового гербіцидів (Акріс + Стеллар Плюс) забезпечувало істотне зниження забур’яненості посівів (до 3,5–8,2 шт./м2 ) з технічною ефективністю до 95,3%. Дослідження видового складу бур’янів у посівах кукурудзи засвідчили, що 85,6% їхньої чисельності припадає на однорічні види. Крім того, найістотніше представлені ярі однорічні бур’яни, які охоплюють 74,6% бур’янової синузії. Серед шкідливих видів найбільшу загрозу для посівів становили личинки дротяників (Elateridae) та стебловий метелик кукурудзи (Ostrinia nubilalis Hbn.), які відзначалися високим рівнем шкодочинності. Інтенсивність пошкодження кукурудзи цими шкідниками істотно залежала від гідротермічних умов. У роки з надмірним зволоженням ґрунту (травень 2025 р. — 64,6 мм опадів) рівень ушкоджень сходів личинками коваликів перевищував 10–15%, тоді як у посушливі періоди (травень 2023–2024 рр.) він знижувався, але залишався в межах ЕПШ. Найвищу шкодочинність стеблового метелика зафіксовано у 2024–2025 рр., коли рівень ураження посівів ку- курудзи коливався у межах 22,0–40,0%, що було зумовлено надлишковими опадами в червні. Водночас різке підвищення температури в липні 2024 р. спричинило зниження чисельності шкідника і рівня пошкодженості посівів. Обробка інсектицидом Ампліго (0,2 л/га) у фазі ВВСН 18–19 виявилась ефективним засобом контролю чисельності ґрунтових і стеблових шкідників, зменшуючи шкодочинність на 25–35%. Застосування фунгіциду Абакус (1,5 л/га) дало можливість істотно знизити розвиток і поширення гельмінтоспоріозу та фузаріозу кукурудзи, забезпечивши ефективний захист рослин у критичні фази органогенезу. Препарат сприяв зниженню ураження листкової поверхні та качанів, що позитивно позначилося на збереженні фотосинтетичного потенціалу рослин. Отримані результати підтверджують доцільність використання фунгіциду Абакус у системі захисту кукурудзи проти комплексу грибкових хвороб

Посилання

Мостов’як, І. І., & Дем’янюк О. С. (2020). Чинники дестабілізації фітосанітарного стану агроценозів зернових культур Центрального Лісостепу України. Збалансоване природокористування, 2, 73–84. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.2.2020.208812.

Мечет, А. О., & Дудченко, В. В. (2024). Фітосанітарний стан посівів кукурудзи в умовах Північного Степу України. Досягнення і перспективи в захисті та карантині рослин: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. здобув. вищої освіти, присвяченій 126-річчю НУБіП України, 23 квітня 2024 р. Київ: НУБіП України. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u366/zbirnik_konferenciyi_2024.pdf.

Поспєлов, С. В., Поспєлова, Г. Д., Нечипоренко, Н. І., Коваленко, Н. П., & Охріменко, В. В. (2021). Моніторинг хвороб кукурудзи в умовах Полтавського регіону. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 3, 37–44. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2021.03.04.

Сергієнко, В. Г., & Шита, О. В. (2021). Контроль забур’яненості посівів кукурудзи за різних схем застосування гербіцидів. Захист і карантин рослин, 67, 196–211. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2021.67.196-211.

Сніжок, О. В., & Шевченко, Т. В. (2022). Розвиток шкідливих організмів у посівах кукурудзи залежно від обробітків ґрунту та системи захисту. Фітосанітарна безпека, 68, 156–167. DOI: https://doi.org/10.36495/1606¬9773.2022.68.156–167.

Шацман, Д. О. (2019). Оцінка дії гербіцидів на забур’яненість, ріст і розвиток рослин кукурудзи за беззмінного вирощування у Лівобережному Лісостепі України. Агроекологічний журнал, 1, 109–116. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2019.163287.

Directive 2009/128/Ec оf the European Parliament and of the council of 21 october 2009 establishing a framework for Community action to achieve the sustainable use of pesticides (text with EEA relevance). (2009). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:02009L0128-20091125-&from=EN.

Jhala, A. J., Kumar, V., Yadav, R., Jha, P., Jugulam, M., … Norsworthy, J. K. (2023). 4-Hydroxyphenylpyruvate dioxygenase (HPPD)-inhibiting herbicides: past, present, and future. Weed Technology, 37, 1–14. DOI: https://doi.org/10.1017/wet.2022.79.

Joseph, D., Bollman, Chris, M., Boerboom, Roger, L., & Becker Vince, A. Fritz. (2008). Efficacy and Tolerance to HPPD-Inhibiting Herbicides in Sweet Corn. Weed Technology, 22(4), 666–674. DOI: https://www.jstor.org/stable/25195105.

Mitchell, G., Bartlett, D. W., Fraser, T. E., Hawkes, T. R., Holt, D. C., Townson, J. K., & Wichert, R. A. (2001). Mesotrione: a new selective herbicide for use in maize. Pest Management Science, 57(2), 120–128. DOI: https://doi.org/10.1002/1526-4998(200102)57:2<120::AID-PS254>3.0.CO;2-E.

Donets, A., Marchenko, T., Piliarska, O., Mishchenko, S., & Lavrynenko, Y. (2025). The effectiveness of protection measures for maize hybrids of different FAO groups against damage caused by Ostrinia nubilalis Hübner under continuous maize cultivation conditions with irrigation. Modern Phytomorphology, 19, 91–95. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.200121.

Мовчан, І. В. (2014). Improving the efficiency of chemical control method weeds in corn for grain under the right bank forest steppe of Ukraine. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10(68), 45–49. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.23529.

Mykhalska, L. M., & Schwartau, V. V. (2022). Identification of acetolactate synthase resistant Amaranthus retroflexus in Ukraine. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 3, 231–240. DOI: https://doi.org/10.15421/022230.

Schwartau, V., & Mykhalska, L. (2022). Herbicideresistant weed biotypes in Ukraine. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 12, 85–94. DOI: https://doi.org/10.15407/dopovidi2022.06.085.

Дем’янюк, О. С., & Шацман, Д. О. (2019). Біологічна активність чорнозему типового за внесення гербіцидів у технології вирощування кукурудзи. Агроекологічний журнал, 3, 93–99. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183479.

Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. (2025). [Чинний від 2025-09-19]. Київ: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. URL: https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/.

Міщенко, Ю. Г., Прасол, В. І., Давиденко, Г. А., Масик, І. М., Ермантраут Е. Р., & Гудзь, В. П. (2024). Методика наукових досліджень в агрономії: навч. посіб. Суми: СНАУ.

Трибель, С. О., Сігарьова, Д. Д., Секун, М. П., & Іващенко, О. О. (2001). Методика випробування і застосування пестицидів. Київ: Світ.

Омелюта, В. П., Григорович, І. В., Чабан, В. С., Підоплічко, В. Н., Каленич, Ф. С., & Черненко, О. О. (1986). Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур. Київ: Урожай.

Покозій, Й. Т., Писаренко, В. М., & Довгань, С. В. (2010). Моніторинг шкідників сільськогосподарських культур. Київ: Аграрна освіта.

Бахмут, О. О. (2002). Стійкість сортів і гібридів кукурудзи до кукурудзяного метелика та багаторічний прогноз його чисельності в Лісостепу України [Автореф. дис. канд. с.-г. наук, НУБіП України]. URL: https://uacademic.info/ua/document/0403U000460.

Бахмут, О. О. (2007). Комплексна шкодо чинність фітофагів кукурудзи в умовах південно-західного Лісостепу України. Захист рослин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник, 53, 22–28

Лебідь, Є. М., Циков, В. С., Матюха, Л. П., & Шевченко, М. С. (2008). Методика проведення польових дослідів по визначенню забур’яненості та ефективності засобів її контролювання в агрофітоценозах. Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-14

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.