Вплив сидеральних культур на чисельність ґрунтових мікроорганізмів в агроценозах пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345459Ключові слова:
агроекосистема, мікроміцети, екологічна рівновага, родючість ґрунту, мікробіологічна активність, трансформація органічної речовини, показники педотрофності, оліготрофності, мінералізації — іммобілізаціїАнотація
Використання сидеральних культур у агроценозах пшениці озимої сприяє активізації мікробіологічних процесів у ґрунті, підвищенню його біологічної активності, поліпшен- ню структурно-агрономічних властивостей і формуванню екологічно стійкої агро- екосистеми. Тому метою роботи було дослідження структури та складу комплексу ґрунтових мікроорганізмів під сидеральними культурами, що є необхідним для розуміння впливу чинників навколишнього середовища, властивостей ґрунту, агротехнічних заходів і систем удобрення на перебіг біологічних процесів у ньому. Для сидерації використовували вику яру (Vicia sativa L.), редьку олійну (Raphanus sativum d. var. oleifera Metrg.), гірчицю жовту (Brassica juncea L.) та розторопшу плямисту (Silybum marianum L.). Такий вибір сидеральних культур обґрунтовано належністю їх до різних біологічних груп із відповідно різним впливом на поживний режим та вологість ґрунту, а отже, і врожайність цих культур. У статті наведено результати дослідження впливу різних сидеральних культур на мікробіологічну активність ґрунту на різних етапах онтогенезу рослин. Встановлено, що застосування бобових сидератів (гороху на зерно, гороху сидерату та вики ярої) спричиняє посилення мінералізаційних процесів, активізацію ґрунтової мікробіоти та підвищення біологічної стійкості агроекосистеми. У варіантах із гірчицею жовтою, редькою олійною та розторопшею плямистою спостерігалося покращання живлення рослин, однак інтенсивність мікробіологічних процесів була нижчою, ніж за використання бобових культур. Найменшу біологічну активність ґрунту зафіксовано на контролі (пару). Біомаса сидератів є природним джерелом вуглецю, азоту та інших поживних елементів, які після розкладання стають доступними для основних культур, сприяючи поліпшенню їх живлення. Крім того, завдяки різноманітності біологічних груп сидеральних культур (бобові, хрестоцвіті, айстрові тощо) формується різноспрямований вплив на ґрунтову мікробіоту, структуру ґрунту та його вологоутримувальну здатність. Отримані результати допомагають глибшому розумінню біологічних процесів у ґрунті, оптимізації систем удобрення, підвищенню родючості та екологічної стійкості агроекосистем, а також забезпеченню стабільного виробництва високоякісної рослинницької продукції.
Посилання
Господаренко, Г. М., & Лисянський, О. Л. (2015). Алелопатичний вплив сидеральних культур на пшеницю озиму. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету, 2(1), 190–198.
Писаренко, В. М., Писаренко, П. В., Писаренко, В. В., Горб, О. О., & Чайка, Т. О. (2019). Формування родючості ґрунту в умовах органічного землеробства. Scientific Progress & Innovations, (3), 85–91. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.11.
Дроздовський, А. Б., & Огородник, Н. З. (2023). Потенціал вирощування сидеральних культур. In The V International Scientific and Practical Conference «Priority directions of science development», February 06–08 (р. 12–15). Hamburg, Germany Willer, H., Trávníček, J., & Schlatter, B. (2024). The world of organic agriculture. Statistics and emerging trends. 2024.
Hartmann, M., & Six, J. (2023). Soil structure and microbiome functions in agroecosystems. Nature Reviews Earth & Environment, 4(1), 4–18.
Lei, B., Wang, J., & Yao, H. (2022). Ecological and environmental benefits of planting green manure in paddy fields. Agriculture, 12(2), 223. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture12020223.
Iderawumi, A. M., & Kamal, T. O. (2022). Green manure for agricultural sustainability and improvement of soil fertility. Farming and Management, 7(1), 1–8. DOI: https://doi.org/10.31830/2456-8724.2022.FM-101.
Бурикіна, С. І., Ужевська, С. П., & Куліджанов, Г. В. (2025). Динаміка поживних речовин ґрунту в період розкладання біомаси сидеральних культур. In The 9th International scientific and practical conference «Scientific research: modern challenges and future prospects», April 14–16, 2025 (p. 25). MDPC Publishing, Munich, Germany.
Huang, Q. (2024). Enhancing soil health and biodiversity through nitrogen fixation symbiosis in leguminous plants. Molecular Microbiology Research, 14.
Цицюра, Я. Г., Неїлик, М. М., Дідур, І. М., & Поліщук, М. І. (2022). Сидерація як базова складова біологізації сучасних систем землеробства. Вінниця: Видавець ТОВ «Друк».
Zhang, Y., Kusch-Brandt, S., Salter, A. M., & Heaven, S. (2021). Estimating the methane potential of energy crops: An overview on types of data sources and their limitations. Processes, 9(9), 1565. DOI: https://doi.org/10.3390/pr9091565.
Волкогон, В. В. (2024). Pначення мікроорганізмів для здоров’я ґрунтів та оптимізації формування біоценозів. Фізіологія рослин і генетика, 56(1), 3–26.
Prescott, C. E., Rui, Y., Cotrufo, M. F., & Grayston, S. J. (2021). Managing plant surplus carbon to generate soil organic matter in regenerative agriculture. Journal of Soil and Water Conservation, 76(6), 99A–104A. DOI: https://doi.org/10.2489/jswc.2021.0920A.
Findlay, S. E. (2021). Organic matter decomposition. In Fundamentals of ecosystem science (pp. 81–102). Academic Press. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-812762-9.00004-6.
Jiao, S., Chen, W., & Wei, G. (2022). Core microbiota drive functional stability of soil microbiome in reforestation ecosystems. Global Change Biology, 28(3), 1038–1047. DOI: https://doi.org/10.1111/gcb.16024.
Демиденко, О. (2021). Кореляційні зв’язки фізіологічних груп мікроорганізмів з показниками родючості чорнозему опідзоленого за різних систем удобрення. Вісник аграрної науки, 99(4), 20–27. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202104-03.
Ніколаєва, Ю. Д. (2024). Сучасний стан моніторингу ґрунтів в Україні.
Михайличенко, В. В. (2025). Сучасний стан мікробіоти ґрунтів м. Запоріжжя.
Танчик, С. П. (2023). Родючість ґрунту чи фактори життя–основа продуктивності вирощуваних культур. Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу, 19.
Рєзнік, С. В. (2021). Вплив різних систем землеробства на еколого-трофічні угруповання мікроорганізмів чорноземів типових в умовах Лівобережного лісостепу України. Сільськогосподарська мікробіологія, (33), 62–71.
ДСТУ 7847:2015. Якість ґрунту. Визначення чисельності мікроорганізмів у ґрунті методом посіву на тверде (агаризоване) живильне середовище. (2016). [Чинний від 2016-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 4180:2003. Карантин рослин. Методи мікологічної експертизи підкарантинних матеріалів. (2003). [Чинний від 2004-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
Парфенюк, А. І., Безноско, І. В., Туровнік, Ю. А., Бородай, В. В., & Косовська, Н. А. (2023). Визначення шляхів формування ценотичних популяцій мікроміцетів в агроценозах культурних рослин: науково-методичні рекомендації. Київ: ТОВ «ДІА».
Парфенюк, А. І., Безноско, І. В., Горган, Т. М., Дідик, Ю. А., & Терновий, Ю. В. (2024). Оцінювання сортів пшениці для екологічно безпечної регуляції фітопатогенного мікобіому. Київ: ТОВ «ДІА».
Дудка, И. А. (1982). Методы экспериментальной микологии. Киев: Наукова думка.
Єщенко, В. О., Копитко, П. Г., Костогриз, П. В., & Опришко, В. П. (2014). Основи наукових досліджень в агрономії: підруч. (В. О. Єщенко, Ред.). Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К».
Іутинська, Г. О. (2017). Мікробні біотехнології для реалізації нової глобальної програми забезпечення сталого розвитку агросфери України. Агроекологічний журнал, 2, 149–155. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220171.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
