Екосистеми України за цінністю водно-ресурсного потенціалу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2026.354122

Ключові слова:

домінантні і субдомінантні водні ресурси, сукупні ресурси, природні райони, біоми

Анотація

Повідомлено, що проведена на єдиній методологічній основі за осередненими за п’ять-сім років показниками продуктивності природних ресурсів у вартісному виразі переоцінка природно-ресурсного потенціалу (ПРП) екосистем України станом на 01.01.2022 р., є вихідним джерелом для визначення тих екосистем (від рівня природних районів до рівня біомів — природних зон і країн), у яких водні багатства є першими чи другими видами природних ресурсів у структурі потенціалу. Доведено, що таке ранжування природних ресурсів є вкрай важливим не тільки для типології екосистем, їх класифікацій, але й для наукового обґрунтування перспектив їх подальшого збалансованого розвитку у регіональній і загальнонаціональній економіці. Дослідженню місця і ролі водних ресурсів присвячено чимало праць різних іноземних та українських вчених. Серед 360 екосистем України 28 є домінантними видами, а 181 — субдомінантними видами природних ресурсів за абсолютною величиною оцінки їх потенціалу в сумарному ПРП. Виявлено, що у майже 3/5 екосистем України потенціал водних ресурсів займає провідні позиції у структурі природних продуктивних сил. Саме у цих екосистемах потенціал водних ресурсів є визначальним або ж істотним чинником за обґрунтування перспектив збалансованого соціально-еколого-економічного розвитку природокористування. Частка водних ресурсів як домінантного виду ПРП є найменшою серед екосистем обласного рівня — у Зовнішньо-Карпатській (37,5%) та Полонинсько-Чорногірській (37,5%) обл. Найбільша роль потенціалу водних ресурсів — у Вододільно-Верховинській (46,1%) та Мармароській (45,8%) обласних екосистемах. Встановлено, що серед субдомінантних за роллю водних ресурсів у сумарному ПРП екосистем виокремлюються: на рівні біомівприродних зон; на рівні підзон; на рівні екосистем обласних: Присивасько-Кримська низовинна (35,9%), Нижньобузько-Дніпровська низовинна (34,6%), Центральнокримська височинна (29,6%), Дніпровсько-Молочанська низовинна (26,7%). Найнижчі показники частки субдомінантних водних ресурсів ПРП спостерігаються у трьох обласних еко- системах біому лісостепової зони.

Посилання

Водний кодекс України. Постанова Верховної Ради України № 214/95-ВР. (1995). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text.

Про схвалення Водної стратегії України на період до 2050 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1134-р (2022). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1134-2022-%D1%80#Text.

Методичні рекомендації з гідроморфологічного моніторингу масивів поверхневих вод категорії «Річка». (2019). Київ.

Rudenko, S., & Rudenko, V. (2023). Nature-resource potential of natural regions of Ukraine in present-day figures. Екологічні науки, 6(51), 84–89. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2023.eco.6-51.13.

Голубець, М. А. (2000). Екосистемологія. Львів: Поллі.

Голубець, М. А., Марискевич, О. Г., Крок, Б. О., Козловський, М. П., Башта, А.-Т.В., Гнатів, П. С., … Яворницький, В. І. (2003). Екологічний потенціал наземних екосистем. Львів: Поллі.

Гродзинський, М. Д. (2005). Пізнання ландшафту: місце і простір: моногр. (Т. 1). Київ: ВПЦ «Київський університет».

Денисик, Г. І., Яцентюк, Ю. В., Денисик, Б. Г., Чиж, О. П., & Война, І. М. (2024). Сучасна антропогенна гідросфера України. Український географічний журнал, 4(128), 12–21. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2024.04.012.

Олександр Мефодійович Маринич — видатний український географ. До 100-річчя від дня народження. (2020). Фізична географія та геоморфологія, 43(3), 7–10. DOI: https://doi.org/10.17721/.

Петлін, В. М. (2019). Гармонія організованості природних територіальних систем: моногр. Луцьк: Вид. центр. СНУ ім. Лесі Українки, Простір-М.

Вишневський, В. І. (2020). Гідрологічний і гідрохімічний режим Дніптровських водосховищ. Гідробіологічний журнал, 2(332), 103–120. URL: https://www.researchgate.net/profile/ViktorVyshnevskyi/publication/343378766 _Hydrological_and_Hydrochemical_Regime_of_the_Dnieper_Reservoirs/links/5f76f90f458515b7cf605ef1/Hydrological-and-Hydrochemical-Regime-of-theDnieper-Reservoirs.pdf.

Тимченко, І. В., Гаврилюк, Р. В., & Томченко, О. В. (2021). Аналіз зміни русла річки Південний Буг під впливом антропогенних факторів за даними супутникового моніторингу. Український географічний журнал, 4(116), 65–71. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2021.04.065.

Насєдкін, Є. І., & Гаврилюк, Р. Б. (2025). Виклики у сфері моніторингу седиментів в Україні в контексті євроінтеграційних вимог (на прикладі басейну Дунаю). Український географічний журнал, 3(131), 41–50. DOI: https://doi.org/10.15407/UGZ2025.03.041.

Jhariya, M. K., Meena, R. S., & Banerjee, A. (2021). Ecological Intensification of Natural Resources for Sustainable Agriculture. Springer Singapore. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-33-4203-3.

Kinnaman, T. C. (2023). A New Perspective on the Natural Resource Curse. World, 4(4), 670. DOI: https://doi.org/10.3390/world4040042.

Krticka, L., Tomchikov, I., & Rakytova, I. (2018). Development versus conservation: evaluation of landscape structure changes in Demanovska Valley. Slovakia. Journal of Mountain Science, 15, 1153. DOI: https://doi.org/10.1007/s11629-018-4870-0.

Martin, A. E., Collins, S. J., Crowe, S., Girard, J., Naujokaitis-Lewis, I., Smith, A. C., … Fahrig, L. (2020). Effects of farmland heterogeneity on biodiversity are similar to — or even larger than — the effects of farming practices. Agriculture. Ecosystems and Environment, 288, 1–13. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agee.2019.106698.

The World Bank: Overview of water resources management (2022). URL: https://www.worldbank.org/en/topic/waterresourcesmana

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-27

Номер

№ 1 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.