Агроекологічний журнал

Перспективні шляхи розвитку аграрного виробництва на радіоактивно забруднених територіях Українського Полісся

2024-12-06T12:43:52+02:00

В умов тимчасової окупації територій на півдні й сході України та змінами клімату постає питання розвитку і розширення аграрного виробництва в зоні Полісся, зокрема на радіоактивно забруднених територіях. На віддаленому періоду після аварії на ЧАЕС ці території розглядаються як потенційно можливі для повернення і ведення сільського господарства, однак водночас потребують наукового обґрунтування використання земельних, ґрунтових, водних і біологічних ресурсів для виробництва екологічно безпечної продукції. Розглянуто актуальні питання щодо «зеленої» оптимізації аграрного виробництва, що є комплексним підходом, спрямованим на відновлення продуктивності ґрунтів, зниження радіоактивного забруднення продукції. Визначено ключову роль державної підтримки, яка є важливим чинником успішної реалізації заходів у сфері «зеленої» оптимізації аграрного виробництва. Обґрунтовано специфіку сучасного стану радіоактивно забруднених територій Українського Полісся і їх значення для аграрної галузі. Відзначено, що внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, ці землі втратили продуктивність і стали джерелом небезпеки для навколишнього середовища та здоров’я населення. Проаналізовано сучасні підходи до «зеленої» оптимізації агровиробництва, які відкривають перспективи для відновлення використання цих земель. Здійснено розрахунок допустимих рівнів забруднення ґрунту цезієм-137 для вирощування різних районованих сортів овочевих рослин із застосуванням інноваційних аграрних технологій. Доведено ефективність поєднання різних методів для досягнення сталих результатів у реабілітації земельних ресурсів. Досліджено концепцію «зеленої» оптимізації як інтеграції екологічних і технологічних інновацій, зокрема фіторемедіації, застосування сорбентів для зменшення мобільності радіонуклідів, вибору культур із низьким накопиченням радіоактивних елементів та адаптації сучасних аграрних технологій. Аргументовано необхідність формування цільової державної політики щодо підтримки реабілітації земель і стимулювання аграрного виробництва в зоні радіоактивного за- бруднення. Визначено необхідність відновлення сільськогосподарського виробництва на цих землях без шкоди для навколишнього середовища і здоров’я людини з метою гаран- тування продовольчої безпеки та економічного розвитку поліських регіонів.

Наукове обґрунтування створення гідрологічного заказника місцевого значення «Куделя»

2024-12-06T12:56:12+02:00

У цій статті науково обґрунтовано створення нового об’єкта природно-заповідного фонду гідрологічного заказника місцевого значення р. Куделя, яка знаходиться у Фастівському р-ні Київської обл. Мета створення — охорона гідрологічного басейну річки, раритетної компоненти та розвиток громади, а також виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 695 «Про затвердження Державної екологічної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки». За результатами експедиційних досліджень було виявлено зростання фітоценозів Зеленої книги України (із представництвом Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea candida J. et C. Presl.), регіонально рідкісні види Київської обл. (латаття сніжно-біле (Nymphaea candida L.). Червонокнижну флору не було знайдено на момент дослідження, що потребує додаткового моніторингу, однак наявні два рідкісні види мохоподібних: річія плавуча (Riccia fluitans L.), річіокарпус плавучий (Ricciocarpus natans L.). Також навколо водойми зростають згідно з Продромусу рослинності України 5 асоціацій, з яких 4 біотопи охороняються Директивою Ради Європи 92/43/ЄЕС (№3150 — Lemnetum minoris Soó 1927, Riccietum fluitantis Slavnić 1956, Nymphaeetum candidae Miljan 1958, Potametum natantis Hild 1959). Серед раритетної фауністичної компоненти відмічаються червонокнижний вид риб ялець звичайний (Leuciscus leuciscus L.), а також види, що охороняються Бернською та Боннською конвенціями — гірчак (Rhodeus sericeus Pallas), вівсянка (Leucaspius delineatus L.), ряд рукокрилих або кажанів (Chiroptera), лебідь-шипун (Cygnus olоr Gmelin). Для ефективного функціонування заказника було розроблено менеджментплан, який включає адміністративну, наукову та екопросвітницьку складову. За результатами експедиційних досліджень, сформовано клопотання про оголошення (створення) гідрологічного заказника місцевого значення Куделя та надано в Бишівську сільську територіальну громаду для подання в Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, або бути продовженням регіо- нального ландшафтного парку «Приірпіння».

«Зелена» оптимізація агровиробничої діяльності як основа реабілітації забруднених радіонуклідами агроландшафтів Українського Полісся

2024-12-09T14:16:19+02:00

Досліджено можливості оптимізації агровиробничої діяльності на радіоактивно забруднених територіях Українського Полісся в контексті сучасних викликів, спричинених військовими діями та кліматичними змінами, а також необхідності компенсації втрат сільськогосподарських угідь внаслідок російської агресії. На основі аналізу міжнародного досвіду та локальних досліджень, нормативних документів та статистичних даних визначено особливості впливу кліматичних змін на агроекосистеми регіону. Використано інформаційно-аналітичні й математично-статистичні методи дослідження, а також монографічний та абстрактно-логічний підходи для розробки оптимальних сценаріїв агровиробничої діяльності, адаптованих до нових екологічних та соціальноекономічних умов. Дослідження базується на даних національної інформаційної бази та результатах попередніх наукових розвідок щодо адаптивно-ландшафтної системи землеробства. Встановлено, що кліматичні зміни розширили потенціал регіону для вирощування нетипових культур, включаючи кукурудзу, соняшник і сою, що підвищує можливості території для компенсації втрат сільськогосподарських угідь інших регіонів України. Запропоновано інноваційні підходи до реабілітації забруднених агроландшафтів, що ґрунтуються на принципах «зеленої» економіки, а також упровадження систем точного землеробства, ГІС-технологій та методів фіторемедіації. Визначено, що в короткостроковій перспективі найбільш економічно доцільними є традиційні сценарії рослинництва та молочного скотарства, тоді як для довгострокової екологічної стійкості перевагу мають біоенергетичний напрям та м’ясне скотарство. Розроблено модельні сценарії агропромислового виробництва, що враховують специфіку воєнного та повоєнного періодів, зокрема необхідність запровадження протиерозійних заходів на порушених територіях та використання стійких культур для швидкого відновлення ґрунтового покриву. Обґрунтовано економічну ефективність рекомендованих рішень через створення нових робочих місць, розвиток експортного потенціалу та підвищення енергетичної незалежності регіону. Результати дослідження створюють наукове підґрунтя для ефективної компенсації втрат сільськогосподарського потенціалу східних та південних регіонів України за одночасного дотримання принципів сталого розвитку.

Вплив екологічних криз на функціональний стан Picea abies (L.) Karst. у мікрокосмах

2024-12-09T14:27:06+02:00

У зв’язку з кліматичними змінами питання адаптації лісових екосистем до абіотичних стресів стає дедалі більш актуальним. Ключову роль у цьому процесі відіграє праймінг, який дає змогу рослинам ефективніше реагувати на стреси через активацію захисних механізмів. Важливим показником адаптації є вміст фотосинтетичних пігментів, що визначають ефективність фотосинтезу. Деградація хлоропластів під впливом абіотичних стресів знижує інтенсивність фотосинтезу та порушує окисно-відновний баланс мембран, що спричиняє пошкодження фотосинтетичного апарату рослин. У статті досліджено вплив підвищеної температури, кислотних дощів та ультрафіолетового випромінювання на функціональний стан P. abies (L.) Karst. у мікрокосмах. Оцінено вміст фотосинтетичних пігментів (хлорофілів і каротиноїдів) та показники валової первинної (ВПП) й чистої первинної продукції (ЧПП). Встановлено, що за впливу стресових чинників уміст пігментів і продуктивність рослин значно знижуються, що свідчить про порушення фотосинтетичних процесів. Ці абіотичні чинники знижують вміст хлорофілів і каротиноїдів, що зумовлює зменшення ефективності фотосинтезу. Крім того, підвищення активності дихання рослин і погіршення функціонального стану хлоропластів під впливом кислотного дощу вказує на розвиток стресових реакцій. Отримані результати дають можливість використовувати показники вмісту пігментів як індикатори стану фотосинтетичної системи P. abies (L.) Karst. в умовах глобальних екологічних змін. На основі проведених досліджень визначено, що найбільші зміни виявлено під впливом підвищеної температури, яка призвела до зменшення ЧПП на 83%. Тривала дія кислотного дощу викликала накопичення гормонів старіння та розвиток стресового синдрому за Г. Сельє. Скорочення ВПП і ЧПП свідчить про виснаження ресурсів стійкості рослин, що є критично важливим для стабільності лісових екосистем. Отримані результати дають змогу використовувати вміст пігментів як чутливі індикатори стану рослин під впливом абіотичних стресів. Дослідження під- креслює важливість моніторингу змін у лісових екосистемах у контексті глобальних екологічних викликів.

Бактерії роду Burkholderia у рослинництві: небезпека чи користь?

2024-12-09T14:39:19+02:00

Бактерії роду Burkholderia є одним із найбільш гетерогенних родів, що об’єднав патогенні для людини, тварин й рослин види із сапротрофними мешканцями ґрунтових та водних екосистем. Навіть більше, об’єднання гетерогенних патогенів простежується у межах окремих видів роду Burkholderia. Представники саме цього таксона якнайкраще демонструють явища полібіотрофії, здатності представників одного виду спричинювати ураження макроорганізмів різних царств. Кількість публікацій у міжнародних базах даних, щодо представників роду Burkholderia, зростає останні два десятиліття і такі публікації стосуються як патогенних буркхолдерій, так і представників роду із корисними для людини властивостями. Особливу увагу привертають спроби використання представників роду Burkholderia як біологічних агентів для контролю шкідників і збудників хвороб у рослинництві та інтродукція цих прокаріотів у агроценози. Таксономічний статус окремих представників цього роду все ще викликає дискусії у науковій спільноті. До одного виду можуть належати штами патогенні для людини, рослини і штами-стимулятори росту рослин, як це відбувається із Burkholderia gladioli, за відсутності чітких критеріїв, що дають можливість розмежувати патогенні й корисні буркхолдерії. Метою дослідження є аналіз й узагальнення даних щодо асоційованих із рослинами представників гетерогенного роду Burkholderia. Встановлено, що фітопатогенні бактерії роду Burkholderia є небезпечними патогенами, яким притаманна здатність до полібіотрофії. Burkholderia gladioli та Burkholderia cepacia можуть пригнічувати інші патогени, але зберігають здатність уражувати рослини та людей за сприятливих умов. Фітопатогени даного роду мають значний потенціал для поширення на території України. Зокрема, в Одеській обл. у 2022 р. вперше було виявлено B. glumae на насінні і рослинах рису. Інтродукція представників цього роду в агроценози України без встановлення чітких критеріїв розмежування патогенних і сапротрофних штамів становить потенційну загрозу не лише рослинництву, а й здоров’ю населення України

Соціально-економічний аспект лісогосподарського землекористування

2024-12-09T14:47:27+02:00

У статті досліджено взаємозв’язок оподаткування лісового господарства та соціальноекономічних чинників, які виникають навколо лісових господарств. Здійснено аналіз податкових надходжень від підприємств лісогосподарської галузі. Встановлено, що в Україні підприємства лісової галузі сплачують як рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів, так і земельний податок на лісові землі, що призводить до подвійного оподаткування. Дослідження ґрунтується на тому, що діяльність лісових господарств впливає не лише на ліси та їх екологічний стан, а й породжує цілий пласт соціально-економічних відносин навколо себе. Крім того, має місце високе податкове навантаження на лісові господарства, що гальмує їх економічний розвиток. Обґрунтовано необхідність поліпшення соціально-економічного стану лісгоспів шляхом реформування існуючого фіскального механізму та підвищення заробітної плати працівників галузі. Виявлено, що заробітна плата працівників галузі, враховуючи інфляцію, в період із 2019 по 2023 рр. зросла лише на 30%. Прийняті державою заходи у вигляді встановлення рівня мінімальної заробітної плати є недостатніми для покращання соціально-економічного стану галузі. Визначено важливість застосування комплексного підходу до зазначеної проблематики. До того ж важливою є не сукупність відповідних дій/заходів, а саме їх послідовність: по-перше, необхідно зменшити податкове навантаження на галузь та усунути подвійне оподаткування; по-друге, спрямувати вивільнені обігові кошти на збільшення реальних заробітних плат працівників. Отже, підвищення мінімальної заробітної плати відбудеться не за рахунок девальвації національної валюти чи збільшення підприємствами цін на товари та послуги (зменшення купівельної спроможності населення та зростання інфляції), а за рахунок зекономлених коштів. Важливий крок до реформування лісових господарств — усунення подвійного оподаткування підприємств лісової галузі з метою вивільнення їх обігових коштів. Вивільнені обігові кошти дають змогу підприємствам самостійно підвищити рівень реальної заробітної плати, що, своєю чергою, поліпшить соціально-економічний стан галузі.

Комплексна оцінка енергетичних інструментів європейської еколого-економічної політики

2024-12-09T14:57:11+02:00

Ключовим завданням статті є відображення основних принципів і підходів для аналізу енергетичної складової трансформації економічної системи Європи в контексті концепції сталого розвитку. Досліджено динаміку енергоефективності європейських країн у нафтовому еквіваленті. Встановлено, що валова доступна енергія — це кількість енергетичних продуктів, які необхідні для задоволення потреб суб’єктів у певній географічній зоні, що досліджується. Здійснено аналіз показника кінцевого споживання енергії європейських країн, який охоплює лише енергію, що використовується кінцевими споживачами й не включає споживання енергії самим енергетичним сектором і втрати, які виникають під час перетворення та розподілу енергії. Вивчено динаміку зміни площ поверхонь сонячних колекторів європейських країн та доведено, що для покращання ефективності кремнієвих сонячних елементів необхідно додавати шари інших матеріалів, які також вловлюють частину сонячної енергії, збільшуючи при цьому довжину хвиль, що можуть поглинатися. Проведено аналіз динаміки переробки батарейок та акумуляторів деяких країн — членів Європейського Союзу. Відзначено показники потужності виробництва рідкого біопалива й пріоритети стратегічного партнерства між Україною та ЄС у сфері біометану, водню та інших синтетичних газів для здобуття енергонезалежності нашої держави. Виведено математичну формулу для визначення показника валового кінцевого енергоспоживання, величина якого залежить від кінцевого споживання енергії, втрат у мережі та власного споживання електростанціями. Встановлено частку відновлювальної енергії у валовому кінцевому споживанні енергії за секторами в європейських країнах та виявлено потужності виробництва електроенергії з відновлювальних джерел енергії та відходів. Запропоновано для точного прогнозування об’єктивного показника потужності відновлювальних джерел енергії в Україні до 2030 р. враховувати стан електричних мереж та наявність регулювальних потужностей. Проаналізовано динаміку надходжень від енергетичних податків деяких європейських країн. Україні рекомендовано вивчати та використовувати досвід країн ЄС щодо поліпшення енергоефективності та екологізації енергетичної галузі.

Відтворення полезахисних лісосмуг, пошкоджених унаслідок військових дій, у зоні Лісостепу України

2024-12-09T15:02:35+02:00

Для відтворення пошкоджених (зруйнованих) унаслідок бойових дій полезахисних лісо- смуг у зоні Лісостепу України необхідним є застосування комплексу заходів, що має враховувати як наслідки механічного, фізичного та хімічного забруднення ґрунту, так і часткове пошкодження або повне знищення деревостанів. Післявоєнне відтворення полезахисних лісових смуг передбачає застосування нетрадиційного набору заходів, які включають інженерно-технічні та лісогосподарські заходи. У зв’язку з забруднен- ням полезахисних лісових смуг різноманітними небезпечними хімічними речовинами важливим є розгляд питання про рекультивацію земель. Перспективним підходом з очищення забруднених ґрунтів є фіторемедіація, основні переваги якої полягають у ви- сокій ефективності та порівняно низькій вартості. Розглянуто перспективні деревні та трав’янисті види, що можуть бути дієвими у фітоекстракції важких металів із ґрунту забруднених ділянок полезахисних смуг. Розглянуто необхідність проведення реконструктивних рубок у полезахисних лісових смугах, які зазнали пошкоджень та є відмираючими, малоефективними і втрачають свої захисні функції. Зосереджено увагу на можливості використання природного поновлення деревних та чагарникових видів для відтворення лісосмуг. Висвітлено напрями відтворення полезахисних лісосмуг за традиційним підходом, заснованим на багаторічному досвіді лісової меліорації. Запропоновано альтернативні напрями відтворення, які передбачають формування 6–8- рядних поліфункціональних насаджень, які, крім виконання лісомеліоративних функцій, можуть використовуватися у бджільництві, як джерело біомаси для енергетичних потреб та рекреаційній діяльності. Зазначений підхід із максимальним залученням до виконання робіт місцевих підприємств, установ і організацій, а також населення громад на громадських засадах забезпечить відтворення функціональних та ефективних полезахисних лісосмуг у короткі строки. Важливою частиною відновлення полезахисних насаджень є формування елементів структури біоценозів, які є важливими для ефективного і повноцінного їх функціонування, зокрема, чагарниковий, трав’яний яруси та головні складові ґрунтової мезофауни, орнітофауни. Відтворення полезахисних лісосмуг сприятиме екологічній стабілізації агроландшафтів у лісостеповій зоні України, порушених внаслідок бойових дій.

Моніторинг прояву кліматичних змін у Черемському природному заповіднику та адаптація до них водних екосистем

2024-12-09T15:11:29+02:00

Сьогодні проблеми зміни клімату відчутні в усіх регіонах світу, зокрема й в Україні. Кліматичні зміни, можуть мати як глобальний, так і регіональний характер. Різні регіони нашої країни, можуть мати різні зміни клімату, від вираженого та стрімкого – до проявлення змін із меншою інтенсивністю. У статті висвітлено головні прояви регіональних кліматичних змін у сучасний період на тлі глобальних процесів зміни клімату. Так, кількість атмосферних опадів для території Черемського природного заповідника у Волинській обл. упродовж 2014–2023 рр. змінилося неістотно, але помітно змінився характер та інтенсивність їх випадання. Дані проведених багаторічних спостережень засвідчують, що кількість опадів зазнає певних коливань без вираженої тенденції зростання чи зменшення. Загалом, проблеми клімату є чинником, що визначає функціонування водних екосистем. Останніми роками Україна повною мірою відчула наслідки зміни гідрологічного режиму річок — зросла як кількість стихійних лих, так і витрати на ліквідацію їх наслідків. Моделювання водних екосистем є основою для розв’язання багатьох практичних завдань, пов’язаних із підвищенням продуктивності водойм, поліпшенням якості води в них та здійсненням водоохоронних заходів на водозбірних площах. Побудовано проєкції зміни кліматичних характеристик та екстремальних погодних умов у Волинській обл. у 2021–2100 рр. відносно сучасного кліматичного періоду й проведено оцінку значимості та ймовірності очікуваних змін. Згідно з резуль- татами моделювання в майбутньому продовжуватиметься зростання температури та відбуватиметься зміна кількості опадів упродовж року. Підвищення температури і зміна режиму зволоження призведуть до зміни водного стоку річок України і, відповідно, водопостачання окремих регіонів. Тому адаптація до зміни клімату є не тільки соціальною, а й економічною необхідністю. Важливим механізмом адаптації в умовах зміни клімату є забезпечення спостережень для сучасного моніторингу і прогнозування гідрометеорологічних процесів.

Структура та домінування видового ентомологічного біорізноманіття листяних біотопів Київського Полісся

2024-12-09T15:20:21+02:00

З урахуванням антропогенних і кліматичних чинників, які складають загрозу біо- різноманіттю, надзвичайно актуальним є дослідження реального стану, вивчення і збереження домінантних видів ентомологічного біорізноманіття. Мета роботи — ви- значити стан, структуру та домінування ентомологічного видового біорізноманіття листяних біотопів Київського Полісся. Місцем дослідження вибрано моніторингові ділянки в листяних біотопах Київського Полісся біля населених пунктів: Сухолуччя, То- локунь, Ясногородка, які розташовані у Вишгородському р-ні Київської обл. Для обліків використовували методи, апробовані та рекомендовані для польових і лабораторних досліджень в ентомології, захисті рослин та екології. Важливим аспектом у дослід- женнях були навички збору і аналізу первинної інформації, оцінки видового багатства і різноманіття та визначення рівня домінування окремих видів у біотопі. Збір та обліки ентомологічного біорізноманіття здійснювали за загальноприйнятими методами один раз на 7–10 діб на стаціонарних ділянках. Досліджено стан і структуру ентомологіч- ного біорізноманіття листяних біотопів Київського Полісся впродовж 2022–2024 рр. У результаті моніторингу і обліку ентомологічного біорізноманіття в листяних біо- топах Київського Полісся України виявлено 286 видів комах із 51 родини 6 рядів (фіто- фаги (домінуючі, багатоїдні, спеціалізовані), ентомофаги, запилювачі, інертні види та ін.). Домінантним за родинами і видами є ряд Coleoptera, до якого входять 187 видів з 22 родин, що становить 65,3% від загальної кількості дослідженого ентомологічного біорізноманіття. Найбільшу кількість видів мали 6 родин: Ipidae — 30, Curculionidae — 26, Cerambycidae — 25, Aphididae –19, Chrysomelidae — 18, Buprestidae — 18 (46% від загальної кількості видів). Чисельність домінантних видів комах у листяному біотопі коливались у межах 60–257 екз. на облікову одиницю. Найчисельнішими були види: хрущ західний (Melolontha melolontha Linnaeus, 1758) — 257 екз.; шипшинова пагонова переливчаста міль (Lampronia pubicornis Haworth, 1828) — 218 екз. та листоблішка березова (Psylla betulae Linnaeus, 1747) — 186 екз. Складено список та здійснено аналіз поточного стану ентомофауни листяних біотопів у регіоні досліджень

Оцінка якості атмосферного повітря сільських селітебних територій за впливу свинарських господарств

2024-12-09T15:27:28+02:00

Відходи тваринництва є джерелом викидів аміаку, метану та інших газів у повітря. За зберігання у лагунах відкритого типу або внесення на поля у великій кількості місцеве населення, що проживає поряд із промисловими фермами, потерпає від неприємного специфічного запаху. Сучасні межі санітарно-захисних зон зазвичай недостатні, щоб запобігти розповсюдження неприємного запаху, який спричинює зниження самопочут- тя, імунітету, алергічні реакції, респіраторні захворювання. У статті висвітлено стан підгалузі свинарства в Україні, починаючи з 1990 р., поступовий його розвиток та вплив свинарського господарства «Національний смак» на атмосферне повітря (вміст аміаку й сірководню) селітебної зони населеного пункту Литвяки Лубенського р-ну Полтавської обл. Встановлено, що наявні розміри (300–400 м) санітарно-захисної зони свинарського господарства негативно впливають на вміст аміаку й сірководню у повітрі селітебної зони, поширення неприємних запахів у повітрі та не відповідають санітарним нормам планування й забудови населених пунктів, згідно яких санітарна зона має бути не менше 1500 м до населеного пункту за наявності 14000 гол. у рік свиней. Також з’ясовано, що зі збільшенням поголів’я свиней упродовж 2015–2018 рр. зростає також і вміст аміаку у повітрі житлової зони, перевищивши середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК) у 2,5 і 8 разів та сірководню — в 1,13–2,75 раза за максимальної разової 0,008 мг/м3. З метою зниження антропогенного на- вантаження на навколишнє середовище, а краще — уникнення екологічних проблем, що виникають у зоні впливу свинарських господарств, особливо великих промислових, необхідно обов’язкове проведення екологічного моніторингу та постійний контроль із боку контролюючих органів щодо відповідності норм технологічного проєктування та виконання вимог щодо поводження з відходами.

Біопрепарати в Україні та світі: сучасні тренди та перспективи

2024-12-09T15:37:19+02:00

Біопрепарати — це екологічно безпечні засоби захисту рослин і беззаперечна альтернатива пестицидам та агрохімікатам. Сектор біопрепаратів, де діючим агентом є мікроорганізми (бактерії, мікроміцети, стрептоміцети)– найбільшим і становить понад 60%. Світовими лідерами виробництва біопрепаратів є більше ніж 500 компаній із США, Європейського Союзу, Китаю, Індії та ін. Найвідомішими лідерами біопрепаратів є BASF SE, Syngenta AG, Bayer AG, UPL, Corteva Agriscience та багато інших. У 2023 р. світовий ринок біопрепаратів сягав 5,23 млрд дол. США, до 2032 р. прогнозується зростання на рівні 20,4 млрд дол. США. В умовах сьогодення в Україні функціонує 24 біопідприємства, які пропонують вітчизняним агровиробникам понад 38 біопрепаратів різної дії. Останніми роками український ринок біопрепаратів зазнає значних змін, частка попиту на інокулянти (азотфіксаторів) зменшилася від 65% до 27,2% на користь біофунгіцидів, де зацікавленість від 27% зросла до 63,5%. Не менш важливою характеристикою біопрепарату для виробників є спосіб внесення в агроекосистему. Найпоширенішими є біопрепарати для оброблення на листках у вигляді спрея — 64%, оброблення передпосівного матеріалу (насіння) — 23, внесення у ґрунт — 10, деструктори та препарати для зберігання врожаю не більше — 3%. Не менш цінною є препаративна форма біопрепарату, що впливає на спосіб застосування, термін зберігання та сумісність з іншими препаратами. На ринку найбільше пропозицій рідких та у вигляді суспензії біопрепаратів — понад 60%, порошкових (суха форма) — 30, гранульованих — менше 10%. Деградація 33% ґрунту у світі, забруднення навколишнього середовища, виникнення стійких шкідників та хвороб сільськогосподарських культур, постійно зростаюча чисельність населення і дефіцит еколого-безпечних харчових ресурсів для людства сприяють не лише популяризації біопрепаратів, а роблять їх безсумнівним трендом для агровиробників. Все це пов’язано з перевагами біопрепаратів, а саме високою біологічною активністю до вибраної мішені, відсутністю післядії та періоду очікування від оброблення до збору врожаю, фітотоксичністю, появою резистентності до шкідників та фітопатогенів, безпека для теплокровних тварин і людини, економічність.

Моніторинг та діагностика вірусних хвороб соняшника (Helianthus annuus L.) в агроценозах України

2024-12-09T15:46:55+02:00

Україна, будучи аграрною державою, не залишається осторонь проблем, пов’язаних із розвитком та розповсюдженістю вірусних хвороб рослин в агроценозах. Окрім прямих екологічних збитків, існує загроза завезення нових збудників вірусної етіології та інтродукції їх на наших ланах; наслідки такого розвитку подій важко передбачити. Масове неконтрольоване використання хімічних засобів захисту рослин та порушення сівозмін викликають поширення захворювань рослин вірусної природи та розвиток нових резистентних змішаних інфекцій із підвищеним рівнем патогенності. На посівах соняшника виявлено близько 70 патогенів, що призводять до недобору врожаю на 20–45% кожного року, погіршення товарної якості та посівної придатності насіння. Метою роботи було проаналізувати сучасний стан поширення вірусів, що уражують посіви соняшника, з визначенням їх видового складу у деяких областях України, а також перевірити комерційне насіння різних сортів соняшника. У цій роботі застосовано низку методів, що охоплювала візуальну діагностику, імуноферментний аналіз у різних модифікаціях, біологічне тестування та метод статистичної обробки даних. Візуальною діагностикою було виявлено різні симптоми хвороб вірусної етіології. Симптоми проявлялися на рослинах у вигляді некрозів, жовто-зеленої мозаїки, здуття, гофрування, енації та скручування листкової пластинки, а також карликовість рослин. У результаті перевірки відібраних 205 рослинних зразків соняшника 93 зразки мали позитивний ефект із тест-системою до вірусу огіркової мозаїки (37 зразків), вірус плямистого в’янення помідорів (35 зразків) та вірус тютюнової мозаїки (21 зразок). Досліджено інфекційні властивості виділених вірусів, використовуючи метод біологічного тестування на рослинах-індикаторах, яке підтверджує інфекційну природу виділених ізолятів ВОМ, ВПВП та ВТМ, оскільки уражені рослини-індикатори проявляли характерні симптоми вірусної етіології. Контрольні рослини не містили жодних симптомів. На предмет контамінації вірусними патогенами проаналізовано насіння 10 сортів соняшника. Вірусні антигени детектувалися у таких сортах насіння: Амато, Сандера, Форвард, Сонячний настрій, Шенон та «NS SUMO-556». Загалом, у комерційному насінні соняшника було встановлено антигени вірусу огіркової мозаїки та вірусу плямистого в’янення помідорів.

Ефект поєднання хімічних і біологічних компонентів суміші для обробки насіння сої (Glycine max L.)

2024-12-09T15:53:02+02:00

Метою роботи було виявити особливості ефекту поєднання компонентів суміші для обробки насіння сої (Glycine max L.), а також вплив їх на посівні якості. Для досліду було взято штами Bradyrhizobium japonicum EL 35 із колекції відділу агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування НААН та прийнятий за еталон інокулянт Wealth N, що містить суміш 2-х штамів B. japonicum різної ефективності. Обробку здійснювали такими речовинами: фунгіцид-1 (флудиоксоніл, металаксил-М); фунгіцид-2 (тіофанат метил, крезоксим-метил, цимоксаніл); біостимулятор — (амінокислоти 200 г/л); гумати (гумат калію рідкий 18%); мікроелементи (хелатований комплекс ЕДТА Fe, Mn, Cu, Zn і Mg, B, Mo). Було відмічено, що за виключенням мікроелементів спільна інкубація до 24 год B. japonicum EL 35 та Wealth N із фунгіцидами й регуляторами росту не впливала на титр мікроорганізмів. Встановлено негативну дію мікроелементів на біологічну компоненту — живі клітини ризобій. Останній у баковій суміші з мікроелементами вже через 1 год знижувався на 10–20%, а через добу – 62 та 43% для B. japonicum EL 35 і Wealth N відповідно. Згодом ми не залучали мікроелементи для створення комплексів. Передпосівна обробка насіння сої баковими комплексами інокулянтів з фунгіцидами і регуляторами росту рослин виявила, що титр мікроорганізмів практично не знижується впродовж семи діб. Дослідження впливу комплексних обробок на посівні якості насіння засвідчило, що науково обґрунтований підбір компонентів дає змогу збільшити енергію проростання на 11%, і схожість від 4 до 6%. Однак це твердження справедливе лише для насіння, що частково втратило свої якості під час довготривалого зберігання. Передпосівна обробка насіння врожаю 2023 р. з еталонними показниками схожості та енергії проростання не продемонстру- вала такого впливу. Визначено синергічний ефект більшості використаних у досліді складових для обробки насіння сої, за виключенням мікроелементів. Спільна обробка насіння правильно підібраними компонентами як хімічної, так і біологічної природи є дієвим інструментом для одночасного захисту і підвищення якості посівного матеріалу та результативним заходом на шляху до більш екологічного землеробства.

Біологічна та економічна ефективність мікробних препаратів проти борошнистої роси (Podosphaera Leucotricha Salm.) на яблуні в умовах Західного Лісостепу України

2024-12-09T15:57:59+02:00

Встановлено, що досліджувані біологічні препарати в умовах Західного Лісостепу України впродовж 2021–2022 рр. мають високу ефективність дії проти борошнистої роси (Podosphaera Leucotricha Salm.) яблуні, яка була однією з найпоширеніших хвороб та уражала від 15,3 до 18,1% листків яблуні. Найвищу ефективність отримали за застосування препарату Флуоресцин БТ, р. у нормі 2,0 л/га у фенофазі ріст плодів, коли плід мав розмір волоського горіха — 73,0%. Найнижчу ефективність одержали від застосування Фітоспорину БТ, р. у нормі 5,0 л/га та Бактофіту БТ, р. у нормі 3,0 л/га у фенофазі рожевий бутон — 43,4%. Застосування препарату Бактофіт БТ, р. у нормі 3,0; 4,0 і 5,0 л/га дало можливість на 43,4–69,5% зменшити розвиток борошнистої роси та отримати врожайність у межах 11,5–11,6 т/га. Ефективність використання Флуоресцину БТ, р. у нормі 1,0; 1,5 і 2,0 л/га становила 49,2–73,0%, за врожайності від 11,5 до 11,6 т/га. Під час застосування препарату Фітоспорин БТ, р. у нормі 5,0; 7,0 і 10,0 л/га одержали ефективність проти борошнистої роси яблуні через 7 діб після обприскування в межах 43,4–61,5% та врожайність від 11,5 до 11,6 т/га. За використання препарату Ампеломіцин БТ, р. у нормі 2,0; 4,0 і 6,0 л/га ефективність становила 45,1–68,6%, а врожайність була від 11,4 до 11,6 т/га. Ефективність дії фунгіциду Топаз 100 ЕС, к.е. у нормі 0,4 л/га, який використовувався як хімічний еталон, проти борошнистої роси була 83,6–86,7%, за врожайності яблуні 12,1 т/га. Дослідження та розрахунки засвідчили, що найбільший умовно чистий дохід та найвищу рентабельність отримали від застосування препарату Флуоресцин БТ, р. — 1743,0–2448,0 грн/га і 167,3–212,5%. За використання препарату Бактофіт БТ, р. мали умовно чистий дохід у розмірі 573,0–1083,0 грн/га, за рівня рентабельності 26,9–55,4%. Триразове застосування препарату Ампеломіцин БТ, р. дало можливість одержати умовно чистий дохід у розмірі 453,0–693,0 грн/га і рентабельність від 23,8 до 33,6%. Найнижчий дохід серед застосованих проти борошнистої роси препаратів отримали від препарату Фітоспорину БТ, р. — від 369,0 до 873,0 грн/га, за рівня рен- табельності 15,8–47,8%. Поріг окупності застосування досліджуваних препаратів становив від 0,11 до 0,34 т/га.

Вплив строків та норм висіву на зимостійкість гібридів ріпаку озимого (Brassica napus L.)

2024-12-09T16:01:33+02:00

Однією із економічно привабливих експортних культур в Україні є ріпак озимий (Brassica napus L.). Завдяки широкому спектру використання продуктів його переробки у світі, площі посівів в Україні з року в рік зростають. Відомо, що виживання ріпаку у зимовий період ускладнюється тим, що втрата травостою може бути викликана одним або декількома абіотичними та біотичними чинниками, включаючи погану приживаність рослин, низькі температури та їхню тривалість, сухість ґрунту, пошкодження хворобами й шкідниками. Тому вивчення норм висіву та строків сівби ріпаку озимого з метою підвищення рівня зимостійкості є актуальним завданням для вітчизняної науки. Одним із показників успішної підготовки рослин ріпаку озимого до перезимівлі є середня кількість сформованих листків на рослині. Відмічено, що за оптимальних строків сівби у гібрида Панчер кількість листків знаходилась у межах 7,4–9,7 шт./росл., тоді як для гібрида Фенцер — 8,2–10,6 шт./росл. За пізніх строків посіву кількість листків у гібрида Панчер зменшилась до 6,2–8,5 шт./росл., водночас у гібрида Фенцер — до 7,3–9,4 шт./росл. За оптимальних строків сівби з нормою 500 тис. шт./га діаметр кореневої шийки гібридів ріпаку озимого становив 0,82–0,84 см, у той час як висота точки росту над рівнем ґрунту — 2,18–2,35 см. Визначено, що зменшення норми висіву від 500 до 200 тис. шт./га знижувало внутрішньовидову конкуренцію за світло, вологу та поживні речовини. Тому у цих варіантах відмічалися збільшення товщини кореневої шийки на 30–35% та зниження висоти точки росту над рівнем ґрунту на 12–20%. Вирощування гібридів ріпаку озимого за оптимальних строків сівби сприяло тому, що виживаність рослин за зимовий період становила 86,3–88,1% за норми висіву 500 тис. шт./га, 89,0–89,4% — за 400 тис. шт./га, 90,2–90,4% — за норми 300 тис. шт./га та 91,5–92,0% — за норми 200 тис. шт./га. За пізніх строків сівби виявлено невелике загальне зменшення рівня виживаності на 0,5–2,2%. Однак істотної різниці у рівнях виживаності між гібридами Панчер та Фенцер відмічено не було.

Інтенсивність, емісія СО2 та біологічна активність дренованих органогенних ґрунтів залежно від способів їхнього використання за умов змін клімату

2024-12-09T16:11:04+02:00

Процес мінералізації торфовищ в умовах гумідної зони України є важливим екологічним показником, що впливає на емісію вуглекислого газу і тому є надзвичайно важливим чинником з урахуванням якого проводиться вибір способу їх використання, підбір культур у сівозміні та проведення основного обробітку ґрунту. Площа органогенних ґрунтів в Україні сягає близько 1 млн/га, що є вагомою складовою кругообігу вуглекислого газу в природі, та за великих показників його емісії можна впливати на зміну. Встановлено, що в умовах дренованих органогенних ґрунтів інтенсивність емісії СО₂, як правило, істотно залежала від вологості ґрунту. Як пересушення ґрунту, так і його перезволоження негативно діють на біологічну активність ґрунту, оптимальні умови яких складаються за рівнів ґрунтових вод 60–120 см від поверхні ґрунту. Науковими дослідженнями виявлено, що виділення СО₂ та розкладу льонової тканини (методом аплікації) на різних культурах у сівозміні за різних систем мінерального удобрення істотно впливають на мінералізацію і залежать від способів використання дренованих органогенних ґрунтів. Дослідженнями визначено, що процеси біологічної активності дренованих органогенних ґрунтів та розкладу льонового полотна в шарі ґрунту 0–30 см має прямий зв’язок та діє на виділення вуглекислого газу з ґрунту, що, своєю чергою, змінює формування поживного режиму ґрунту та продуктивність сільськогосподарських культур. Згідно з результатами наукових досліджень виявлено, що способи використання дренованих органогенних ґрунтів істотно впливають на інтенсивність мінералізації торфовищ, та емісію СО₂ з ґрунту. Застосування дренова- них органогенних ґрунтів під залуження багаторічних травосумішей сприяє зниженню інтенсивності мінералізації органічної речовини торфовищ на 21–53%. Такі заходи впливають на збереження органогенних ґрунтів, а також зменшенню надлишковому виділенню карбонових газів в атмосферу, до того ж кількість продуктів розкладу органічної речовини зменшується, що призводить до зниження вимивання та забруднення річкових і ґрунтових вод біогенними речовинами.