Класифікація процесів, що спричиняють деградацію земельних угідь

Автор(и)

  • Ю.О. Зайцев Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Україна https://orcid.org/0000-0001-8368-8127
  • В. І. Собко Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона», Україна https://orcid.org/0000-0002-8230-2904
  • В.Л. Кожевнікова Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона», Україна
  • О.П. Лобанова Хмельницька філія ДУ «Держґрунтохорона», Україна https://orcid.org/0000-0002-7900-0307
  • А.М. Кирильчук Державна установа «Інститут охорони ґрунтів України», Україна https://orcid.org/0000-0003-3948-5810

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266420

Ключові слова:

сільськогосподарські угіддя, господарська діяльність, деградовані і малопродуктивні землі, розораність, еколого-безпечний агроландшафт

Анотація

Висвітлено про сучасний стан агроландшафтів, що характеризується значним збільшенням площі еродованої ріллі, яка становить близько 11 млн га, та еродованих сільськогосподарських угідь — понад 13 млн га (32,0% загальної їх площі). Сучасні земельно-орендні відносини не сприяють впровадженню заходів з охорони та підвищення родючості ґрунтів і негативно позначилися на їх родючості. У процесі використання ґрунтового покриву ігноруються потреби й вимоги екобалансу, в результаті чого сільськогосподарські угіддя виснажливо експлуатуються. Ґрунти втрачають значну частину гумусу і такі тенденції продовжуються. Найбільше деградаційні процеси спостерігаються в ґрунтах, де порушувалась агротехніка, здійснювалась необґрунтована зміна гідрологічного режиму території зрошувальними і осушувальними меліораціями, відбувалося забруднення агрохімікатами й промисловими викидами, що зумовило до виведення з активного сільськогосподарського використання значні площі продуктивних земель. Встановлено, що процес забруднення проявляється неоднаково і залежить від видів шкідливих речовин, їх концентрації у ґрунтовому середовищі й токсичності, від природних властивостей, ознак ґрунтового покриву. Запропоновано придатність ґрунтів забруднених земель, що має відображати природні й набуті з часом властивості їх якісного стану. Поєднання цих властивостей можливе на основі встановлення на ґрунтових картах меж забруднених земель. Це дасть змогу визначити площу, склад агровиробничих груп і характеристики природного стану забруднених ґрунтів, вміст гумусу, глибину гумусових профілів, гранулометричний склад та ін. Встановлені процеси, які спричиняють різні види деградації, потребують подальшого опрацювання параметрів показників кризових явищ. У класифікації процесів, що зумовлюють деградацію земель сільськогосподарського призначення, необхідно звернути увагу на господарську діяльність, яка призводить до деградації ґрунтів та віддзеркалюється у динаміці структури посівних площ; розповсюдження фітовірусів різних таксономічних груп у сільськогосподарських рослинах, бур’янах, дикорослих рослинах та ґрунті різних екологічних регіонів України; поводження з відходами I–IV класів небезпеки.

Посилання

Khmelnytskyi regional state administration. Department of Ecology and Natural Resources (2015). Stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha Khmelnytskoi oblasti u 2014 rotsi [The state of the natural environment of the Khmelnytsky region in 2014]. Khmelnytskyi [in Ukrainіan].

Bulyhin, S.Yu. (2005). Formuvannia ekolohichno stalykh ahrolandshaftiv [Formation of ecologically sustainable agricultural landscapes]. Kyiv [in Ukrainіan].

Pozniak, S.P. & Havrysh, N.S. (2021). Sotsialne gruntoznavstvo: navchalnyi posibnyk [Social soil science: a study guide]. Lviv [in Ukrainіan].

Sytnyk, K. & Bahniuk, V. (2008). Stan hruntiv i maibutnie liudstva [Soil condition and the future of mankind]. Visnyk natsionalnoi akademii nauk Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 8, 3–27 [in Ukrainіan].

Bahniuk, V., Myroniuk, V., Podorvanov, V. & Sydniev, Yu. (1997). Osoblyvosti vzaiemodii zoliv metaliv z mikrovodorostiamy Chlorella vulgaris Beiyer. ta Dunaliella salina Teod [Peculiarities of interaction of metal sols with microalgae Chlorella vulgaris Beiyer. and Dunaliella salina Teod.]. Dopovidi NAN Ukrainy. Seriia Biolohiia — Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. Series Biology, 11, 155–159 [in Ukrainіan].

Jansen, A. (1974). Agro-ecosystems in future society. Agro-Ecosystems, 1, 69–80 [in English].

Bahniuk, V., Movchan, Ya. & Tsyvinskyi, H. (2002). Vodnomelioratyvni realii Ukrainy [Water reclamation realities of Ukraine]. Visnyk NAN Ukrainy — Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 12, 33–44 [in Ukrainіan].

Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiia [Agroecology]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainіan].

Kuzin, N.V. & Dobriak, D.S. (2016). Udoskonalennia klasyfikatsii protsesiv, shcho sprychyniuiut dehradatsiiu zemelnykh uhid [Improving the classification of processes causing land degradation]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Balanced nature management, 1, 106–112 [in Ukrainіan].

Dobriak, D.S. & Kuzin, N.V. (2016). Ekoloho-ekonomichnyi mekhanizm reabilitatsii dehradovanykh i maloproduktyvnykh zemel silskohospodarskoho pryznachennia [Ecological and economic mechanism of rehabilitation of degraded and unproductive agricultural lands]. Ekonomika APK — Economy of agroindustrial complex, 9 (263), 10–18 [in Ukrainіan].

Dobriak, D.S., Kulinich, V.V., Kanash, P.P. et al. (2005). Metodychni rekomendatsii shchodo mekhanizmu vyvedennia z hospodarskoho obihu zemel, shcho pidliahaiut konservatsii [Methodological recommendations regarding the mechanism of withdrawal from economic circulation of lands subject to conservation]. Kyiv [in Ukrainіan].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-06

Номер

Розділ

Статті