Просторове планування забруднених радіонуклідами угідь як компонент системи кризового екологічного менеджменту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359688

Ключові слова:

геопросторове моделювання, радіаційні ризики, кризове управління територіями, превентивне зонування, управлінські сценарії, реабілітація територій

Анотація

Забруднення радіонуклідами агроландшафтів Українського Полісся після аварії на ЧАЕС залишається джерелом стійкої просторової нерівномірності ризиків для продовольчої безпеки, стану земельних ресурсів і здоров’я населення. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій, коли зростає потреба у раціональному поверненні забруднених радіонуклідами угідь до використання, порушуються традиційні режими природокористування, а доступ до польових вимірювань істотно обмежено, зокрема з міркувань безпеки. Метою роботи є визначення потенціалу просторового планування забруднених радіонуклідами угідь як інструмента кризового екологічного менеджменту, що забезпечує інтеграцію картографічних даних, показників дозового навантаження на населення та ландшафтно-екологічних характеристик у процесі ухвалення управлінських рішень. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні відкритих геопросторових даних, цифрової моделі рельєфу SRTM, супутникових продуктів ESA WorldCover, карт забруднення території 137Cs і оцінок дозового навантаження на населення з подальшим розрахунком інтегрального індексу радіоекологічної критичності (RECI). Апробацію підходу проведено у 2024– 2025 рр. на локальному (околицях с. Розсохівське Житомирської обл.), обласному та регіональному рівнях. Отримані результати засвідчили домінування малокритичних і помірно критичних ландшафтів за одночасного збереження стійких зон високої та дуже високої критичності у заплавах річок, лісових масивах і ділянках акумуляції стоку, де поєднання морфологічних умов і підвищених коефіцієнтів переходу радіонуклідів створює локальне підсилення радіоекологічних ризиків. Порівняння з опублікованими радіоекологічними картами підтвердило просторову узгодженість критичних ділянок і водночас точніше ранжування територій завдяки ширшій факторній базі індексу RECI. Запропонований підхід гарантує превентивне зонування територій, підтримку управлінських рішень, пріоритизацію ремедіаційних заходів і формування сценаріїв повернення деградованих угідь у виробництво без необхідності додаткових натурних досліджень. Отримані картографічні матеріали можуть бути використані як науково-методична основа для регіонального просторового планування, оптимізації продовольчої політики та інтеграції радіоекологічного картування до системи кризового екологічного менеджменту і післявоєнного відновлення постраждалих територій.

Посилання

Chobotko, H., Raichuk, L., Cherniavskyi, A., Liubashenko, N., & McDonald, I. (2019). Complex analysis and mathematical modeling of the internal exposure dose of the Ukrainian Polissya rural population. Nuclear Physics and Atomic Energy, 20(3), 397–404. DOI: https://doi.org/10.15407/jnpae2019.04.397.

Raichuk, L., & McDonald, I. (2025). Optimization of land use systems for radioactively contaminated territories of Ukrainian Polissya: Theoretical and practical approaches. Balanced Nature Using, (3), 78–85. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.3.2025.342525.

Romantschuk, L., Ustymenko, V., & Didenko, P. (2021). Accumulation and distribution of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr radionuclides in the forests of the «Drevlyansky» Nature Reserve. International Journal of Ecotoxicology and Ecobiology, 6(2), 29–33. DOI: https://doi.org/10.11648/j.ijee.20210602.11.

Kyrylchuk, A., & Palamarchuk, R. (2022). Dynamics of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr content in the soil cover of agricultural lands in Zhytomyr region. Agroecological Journal, (4), 84–92. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273254.

Labunska, I., Levchuk, S., Kashparov, V., Holiaka, D., Yoschenko, L., Santillo, D., & Johnston, P. (2021). Current radiological situation in areas of Ukraine contaminated by the Chornobyl accident: Part 2. Strontium-90 transfer to culinary grains and forest woods from soils of Ivankiv district. Environment International, 146, 106282. DOI: 10.1016/j.envint.2020.106282.

Matvieieva, I., Groza, V., Pavliukh, L., Rudyak, Y., & Daradkeh, Y. I. (2019). Information model of ecological systems on the basis of reliability and radiocapacity with application of GIS technologies. In M. Savinov, Y. Ometov, & V. Stankovski (Eds.), Proceedings of the International Workshop on Cyber Hygiene (pp. 593–603). CEUR Workshop Proceedings. URL: http://ceur-ws.org/Vol-2654/paper46.pdf.

Tarariko, O. H., Cruse, R. M., Ilienko, T. V., Kuchma, T. L., Kozlova, A. O., Andereiev, A. A., … Velychko, V. A. (2024). Impact of climate changes on agroresources of Ukrainian Polissia based on geospatial data. Agricultural Science and Practice, 11(2), 3–29. DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp11.02.003.

Lev, T. D., Talerko, M. M., & Prister, B. S. (2023). Comprehensive assessment of the Chornobyl Exclusion Zone wildfires impact on the 100-km area around the Chornobyl NPP. Nuclear Energy and the Environment, (2), 77–86. DOI: https://doi.org/10.31717/2311-8253.23.2.8.

Дребот, О. І., Дем’янюк, О. С., & Райчук, Л. А. (2022). Науково-методичні засади реабілітації радіоактивно забруднених агроландшафтів у контексті зеленої економіки. Вісник аграрної науки, 100(2(827)), 74–81. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202202-10.

Kyrylchuk, A., & Palamarchuk, R. (2022). Dynamics of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr content in the soil cover of agricultural lands in Zhytomyr region. Agroecological Journal, 4, 84–92. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2022.273254.

Котелевич, В. А., & Пінський, О. В. (2022). Сучасний стан безпечності харчових продуктів щодо вмісту ¹³⁷Cs порівняно з 2010 роком у контексті продовольчої безпеки. Scientific Progress & Innovations, (4), 246–258. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2022.04.29.

Tsaryk, L., & Kuzyk, I. (2022). Russian Ukrainian war: Environmental aspect. Scientific Notes of Ternopil National Volodymyr Hnatyuk Pedagogical University. Series: Geography, 53(2), 100–106. DOI: https://doi.org/10.25128/2519-4577.22.2.13.

Appiah-Otoo, I., & Chen, X. (2023). Russian-Ukrainian war degrades the total environment. Letters in Spatial and Resource Sciences, 16, 32. DOI: https://doi.org/10.1007/s12076-023-00354-8.

Raichuk, L., Kuchma, T., Shvydenko, I. et al. (2025). Components of the comprehensive radioecological criticality index (RECI) for territories. Zenodo. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15147892.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. (2022). Публічна кадастрова карта України. URL: https://map.land.gov.ua/.

National Atlas of Ukraine. (2023). Territory pollution with Caesium-137 (Aftermath of the Chornobyl accident, 1986). URL: http://wdc.org.ua/atlas/en/7030100.html.

Ліхтарьов, І. А., Ковган, Л. М., Василенко, В. В. та ін. (2012). Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи: Дані за 2011 р. (Збірка 14). Міністерство охорони здоров’я України. URL: https://komekolog.rada.gov.ua/uploads/documents/36568.pdf.

National Aeronautics and Space Administration. (2023). Shuttle Radar Topography Mission (SRTM). URL: https://eospso.nasa.gov/missions/shuttleradar-topography-mission.

Zanaga, D., Van De Kerchove, R., Daems, D. et al. (2022). ESA World Cover 10 m 2021 v200. Zenodo. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.7254221.

Лев, Т. Д., Прістер, Б. С., Виноградська, В. Д., Тищенко, О. Г., & Піскун, В. Н. (2018). Басейноволандшафтний принцип в оцінюванні ступеня радіоекологічної критичності території України. Український географічний журнал, (4), 49–58.

Prister, B. S., Vinogradskaya, V. D., Lev, T. D., Talerko, M. M., Garger, E. K., Onishi, Y., & Tischenko, O. G. (2018). Preventive radioecological assessment of territory for optimization of monitoring and countermeasures after radiation accidents. Journal of Environmental Radioactivity, 184–185, 140–151. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.01.021.

Dolin, V., Khrushchov, D., Magliovana, T., Vasylenko, V., Matrosov, D., & Baranovska, D. (2021). Geoinformation modeling of irradiation dose formation for rural population of Narodychy district of Zhytomyr region. In Proceedings of Geoinformatics 2021. European Association of Geoscientists & Engineers. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215521022.

Smith, J. T., Levchuk, S. E., Bugai, D. A., Beresford, N. A., Wood, M. D., Khomutinin, Y., Laptev, G. V., & Kashparov, V. A. (2025). A protocol for the radiological assessment for agricultural use of land in Ukraine abandoned after the Chornobyl accident. Journal of Environmental Radioactivity, 286, Article 107698. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2025.107698.

IG NASU, IS Geo Ltd., & WDC Ukraine. (n.d.). Territory pollution with Caesium-137 (Aftermath of the Chornobyl accident, 1986). In National Atlas of Ukraine. URL: http://wdc.org.ua/atlas/en/7030100.html.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.