Екологічне оцінювання стану навколишнього природного середовища з використанням апііндикації

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359691

Ключові слова:

біомоніторинг, мед, продукти бджільництва, важкі метали, екологічний стан, ApiIndEX

Анотація

У статті представлено результати дослідження можливостей апііндикації як ін- струменту інтегрованого екологічного оцінювання стану навколишнього природного середовища. Обґрунтовано доцільність використання продукції бджільництва (меду, пилку, прополісу) як чутливих інтегральних біоіндикаторів, що відображають рівень антропогенного навантаження та особливості функціонування екосистем. Досліджен­ ня виконано із застосуванням фізико-хімічних і токсикологічних методів аналізу, зокрема визначення масової частки води, діастазного числа, вмісту проліну, кислот- ності, а також концентрацій важких металів (Pb, Cd, As). Встановлено, що найбільш інформативними показниками якості меду є діастазне число та вміст проліну, які відображають як технологічні аспекти виробництва, так і екологічні умови форму- вання сировини. Показано, що навіть за відсутності перевищення гранично допустимих концентрацій важких металів, їх наближення до порогових значень може свідчити про наявність потенційних екологічних ризиків. Виявлено просторову варіабельність накопичення кадмію у пилку та прополісі, що вказує на локальні джерела забруднення та підтверджує ефективність апііндикації для виявлення ранніх стадій екологічних змін. Запропоновано інтегральний індекс апііндикації (ApiIndEX), який узагальнює різнотипні показники в єдину систему оцінювання, а також концептуальну модель, що поєднує біоіндикаційні дані з геоінформаційними технологіями та дистанційним зондуванням Землі. Показано, що застосування апііндикації узгоджується з концепцією One Health, яка передбачає інтегроване оцінювання стану довкілля, безпечності харчових продуктів і ризиків для здоров’я людини. Отримані результати підтверджують перспективність використання апііндикації у системах сучасного екологічного моніторингу

Посилання

Conti, M. E., Astolfi, M. L., Mele, G., Ristorini, M., Vitiello, G., Massimi, L., … Finoia, M. G. (2022). Performance of bees and beehive products as indicators of elemental tracers of atmospheric pollution in sites of the Rome province (Italy). Ecological Indicators, 140, 109061. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2022.109061.

Bargańska, Ż., Ślebioda, M., & Namieśnik, J. (2016). Honey bees and their products: Bioindicators of environmental contamination. Critical Reviews in Environmental Science and Technology, 46(3), 235–248. DOI: https://doi.org/10.1080/10643389.2015.1078220.

Svečnjak, L., Chesson, L. A., Gallina, A., Maia, M., Martinello, M., Mutinelli, F., & Muz, M. N. (2020). Standard methods for apicultural products: Botanical origin of honey. Food Chemistry, 306, 125587. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.125587.

Raza, M. F., Khan, K. A., Jabeen, R., Latif, M., Rafique, M. K., & Nadeem, M. (2024). Honeybees as sentinels of microplastic pollution: A review. Entomologia Generalis, 45(5), 1211–1228. https://doi.org/10.1127/entomologia/2024/3505.

Лясота, В. П., Богатко, Н. М., Букалова, Н. В., Джміль, В. І., Хіцька, О. А., Мазур, Т. Г., … Вакула, Б. В. (2023). Безпечність та якість меду натурального бджолиного, виготовленого під різними торговими марками, за реалізації у супермаркетах. Науковий вісник ветеринарної медицини, 1, 40–51.

Van der Steen, J. J. M. (2023). Bees as biosensors: Integrating ecological monitoring and environmental risk assessment. Trends in Ecology & Evolution, 38(9), 812–825. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tree.2023.05.004.

Catalano, P., Della Sala, F., Cavaliere, M., Caputo, C., Pecoraro, D., Crispino, G., … Amorena, M. (2024). Use of honey bees and hive products as bioindicators to assess environmental contamination in targeted areas of the Campania region (Italy). Animals, 14(10), 1446. DOI: https://doi.org/10.3390/ani14101446.

Fedoriak, M., Kulmanov, O., Zhuk, A., Shkrobanets, O., Tymchuk, K., Moskalyk, G., … Angelstam, P. (2021). Stakeholders’ views on sustaining honey bee health and beekeeping: The roles of ecological and social system drivers. Landscape Ecology, 36(3), 763–783. DOI: https://doi.org/10.1007/s10980-020-01169-4.

ДСТУ 4497:2005. Мед натуральний. Технічні умови. (2007). [Чинний від 2005-12-28]. Київ: Держспоживстандарт України.

Kerkvliet, J. D., & van der Putten, A. P. J. (1973). The diastase number of honey: A comparative study. Zeitschrift für Lebensmittel-Untersuchung und -Forschung, 153, 87–93. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01137309.

Gün, R., & Karaoğlu, M.M. (2024) Detection of honey adulteration by characterization of the physicochemical properties of honey adulterated with the addition of glucose–fructose and maltose corn syrups. Eur Food Res Technol, 250, 2255–2272. DOI: https://doi.org/10.1007/s00217-024-04535-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.