Удосконалення моніторингу дорожньої мережі біосферного резервату «Розточчя» з використанням ГІС
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359693Ключові слова:
еколого-картографічна модель, дорожня заповідна мережа, екологічний коридор, геоінформаційна системаАнотація
Актуальність моніторингу екологічної безпеки українсько-польського транскордонного біосферного резервату «Розточчя», включеного до світової мережі біосферних резерватів, зумовлена необхідністю дотримання міжнародних стандартів його функціонування та ефективного управління. Використання геоінформаційних технологій передбачає здійснення динамічного моніторингу із застосуванням космічної інформації у цифровому форматі, її оброблення та подальшу візуалізацію у вигляді тематичних картографічних моделей. У роботі представлено еколого-картографічну модель «Населені пункти та дорожня мережа Розточчя», побудовану на основі результатів моніторингових досліджень об’єктів біосферного резервату «Розточчя». Розроблена інтерактивна карта інтегрує просторово-часові георозподілені дані щодо територій природно-заповідного фонду, населених пунктів і дорожньої мережі, що забезпечує можливості для збалансованого природокористування на прикордонних територіях. Методологічною основою дослідження є системний, науково обґрунтований підхід, що включає аналіз теоретичних напрацювань, використання геоінформаційних технологій, спеціалізованих програмних комплексів та інструментів аналізу просторової близькості геооб’єктів. Синтез еколого-картографічних моделей екосистем реалізовано засобами ГІС MapInfo Professional. Створений інформаційний ресурс спрямований на підвищення оперативності та якості роботи з просторовими даними про природно-заповідний фонд, забезпечення відкритого доступу громадськості до баз даних заповідних територій і об’єктів для сталого розвитку регіону. Дорожня мережа Розточчя розглядається як сукупність дорожніх ландшафтно-інженерних систем. Проаналізовано специфіку природних і історичних чинників, що визначають динаміку формування, поширення та трансформації дорожніх ландшафтів регіону. Запропоновано створення дорожньої заповідної мережі як інструменту збереження ландшафтного різноманіття, посилення атрактивності територій і розвитку туристично-рекреаційного потенціалу Розточчя. Практичне значення дослідження полягає у комплексному застосуванні ГІС-технологій для моніторингу транскордонних природоохоронних територій. Структура сформованої бази геоданих забезпечує отримання оперативної, об’єктивної та повної інформації про сучасний стан компонентів екологічної мережі та створює підґрунтя для проєктування лісоекологічних і гідроекологічних коридорів та оптимізації функціонального зонування біосферного резервату «Розточчя».
Посилання
Mokryy, V., Petrushka, I., Tomin, V., Niska, M., Moroz, O., Bobush, O., … Grechanyk, R. (2020). Informational support on creation of the geoportal «Environmental safety of Ukrainian-Polish transboundary territories» by technologies of robotized monitoring. Studia Quaternaria, 37(1), 15–19. DOI: https://doi.org/10.24425/sq.2019.126390.
Транскордонний українсько-польський біосферний резерват «Розточчя». (n.d.). URL: https://wownature.in.ua/oberihaymo/biosferni-rezervatyv-ukraini/transkordonnyy-ukrainsko-polskyybiosfernyy-rezervat-roztochchia/.
Про природно-заповідний фонд України. Закон України № 2456-XII (1992). (Україна). URL: http://www.rada.kiev.ua.
Про охорону навколишнього природного середовища. Закон України № 1264-XII (1991). (Україна). URL: http://www.rada.kiev.ua.
Порядок ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. (n.d.). Київ: Головне управління національних парків та заповідної справи.
Інструкція про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду України. (n.d.). Київ: Головне управління національних парків та заповідної справи.
Заїка, В., Скольський, І., & Стрямець, Г. (Ред.). (2025). Природний заповідник «Розточчя» — результати біоценотичних досліджень: моногр. Львів: Галичпрес. DOI: http://doi.org/10.32718/zaproz25.
Шушняк, В., & Савка, Г. (2009). Історія природоохоронних досліджень території Яворівського національного природного парку. Вісник Львів. Ун-ту. Сер. геогр., 37, 285–291.
Rąkowski, G., Brusak, W., Zinko, J., & Krawczuk, J. (1994). Roztoczanska transgranichna strefa ochronna. Pzewod. wycieczkowy Ogolnopolsk. Zjazdu PTG, 240–242.
Buraczynski, J. (Red.). (2002). Roztocze: Srodowisko przyrodnicze. Lublin: Wydawhictwo Lubelskie.
Grabowski, T. (2015). Roztocze. Transgraniczny rezerwat biosfery. Kregowce: Zwierzyniec.
Grabowski, T., & Harasimiuk, M. (2016). Roztocze: przyroda i czlowiek. Kregowce: Zwierzyniec.
Mokryy, V., Kazymyra, I., Petrushka, I., Moroz, O., & Grechanyk, R. (2020). Concept of environmentaltechnological reconstruction for wastewater treatment plants of Western Bug basin in Ukrainian-Polish hydrological network of Lviv region. In Sustainable development — state and prospects: Collective monograph. Gdańsk: Wydawnictwo GSW.
Химин, О. І., & Капрусь, І. Я. (2021). Структурні трансформації таксоцену Сollembola під впливом інвазії дуба червоного в лісові екосистеми Яворівського НПП. Наукові записки Державного природознавчого музею, 37, 87–94. DOI: https://doi.org/10.36885/nzdpm.2021.37.87-94.
Popovych, V., Dyda, O., Popovych, N., & Les, M. (2020). Features of the Oyster Mushroom Growth and Distribution in Suburban Forests and Urban Conditions of the Ukrainian Roztochya. Journal of Ecological Engineering, 21(5), 202–212. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/122240.
Бєдункова, О., & Кузнєцов, П. (2025). Дослідження органічного забруднення поверхневих вод річки у зоні антропогенного впливу водного скиду. Biota. Human. Technology, (1), 126–136. DOI: https://doi.org/10.58407/bht.1.25.7.
Tsaryk, I., Yavornytskyi, V., & Reshetylo, O. (2025). Dominance structure of the communities of soil and litter mesofauna in old-growth forests of the Ukrainian Roztochchia. Studia Biologica, 19(2), 157–168. DOI: https://doi.org/10.30970/sbi.1902.
Екосистемна адаптація до зміни клімату в українських біосферних заповідниках. Аналіз ситуації, діагностика та стратегічні перспективи для Українського біосферного заповідника. URL: https://www.eba-ukraine.net/publications-newkopie.html.
Kowalski, M., & Nowak, P. (2025). Forecasting post-fire vegetation dynamics in natural ecosystems. Ecological Engineering & Environmental Technology, 26(1), 15–27. DOI: https://doi.org/10.12912/27197050/208577.
Снітинський, В., Лисак, Г., Хірівський, П., Любинець, Н., Панас, Н., & Калита, Р. (2025). Екологічний аналіз антропогенного впливу на якість плодів Vaccinium oxycoccos L. на Яворівщині. Вісник Львівського національного університету природокористування. Сер. Агрономія, (29), 15–21. DOI: https://doi.org/10.31734/agronomy2025.29.015.
Стрямець, Г. В. (2025). Біоценотичний моніторинг природних екосистем резервату "Розточчя" та розробка заходів адаптації щодо кліматичних змін. Літопис природи, 38. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0225U002170/.
MapInfo Professional. URL: https://geoguide.com.ua/software/software.php?part=pitney&art=mapinfo.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
