Екологічний стан озер Черемського природного заповідника
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359694Ключові слова:
гідроекосистеми, природно-заповідний фонд, екомережа, полютанти, важкі метали, біорізноманіття, моніторинг, воєнний станАнотація
Генезис і функціонування озера залежить від ландшафту, який його формує, і водночас це впливає на екосистеми за різними показниками стану водойми. В озері постійно взаємодіють між собою фізичні, хімічні, біотичні та геолого-геоморфологічні процеси тощо. Озеро розвивається в часі й просторі, забезпечує гідрорежим та існування гідробіонтів. У статті наведені дані щодо оцінки екологічного стану оз. Черемське та Редичі на території Черемського природного заповідника (Камінь-Каширський р-н, Волинська обл., Україна), як одного із ядер Поліського коридору Пан’європейської екомережі. Представлено узагальнену інформацію щодо раритетної компоненти біоти, рекомендації оптимізації збереження рідкісних видів і ценозів. Збір та аналіз гідрохімічних проб проводився згідно з загальноприйнятими стандартними методиками аналізу поверхневих вод. У роботі подані натурні дані за результатами експедиційних, експериментальних досліджень. Визначено, що якість води певною мірою залежить від її йонного складу, кислотність змінюється сезонно. Наведено результати досліджень умісту й форм знаходження важких металів, зокрема феруму, купруму, мангану, цинку, кадмію та кобальту у воді озер заповідника. Під час дослідження стану мікроелементів у поверхневих водах важливо враховувати їх різну форму вмісту, що відрізняється за міграційною рухливістю, біодоступністю й токсичністю для гідробіонтів. Запропоновано шляхи поліпшення екологічного стану, моніторингу озер, охорони природних комплексів та подальших досліджень. Проаналізувавши результати досліджень, можна стверджувати, що Черемський природний заповідник — досить цікавий та цінний природно-заповідний об’єкт, де відмічено ціну низку гігрофітів та видів флори. Він виконує важливу біосферну функцію у регіоні та є осередком біорізноманіття. Наразі одним із завдань дослідження озер є розроблення шляхів вирішення однієї із актуальних проблем сучасності — охорони й відновлення водних ресурсів. Тому для розробки заходів ефективного використання водойм та їх охорони необхідне комплексне і всебічне вивчення їх режиму, процесів, що відбуваються на водозборах, впливу діяльності людини, сучасного природного стану
Посилання
Ільїна, Л. В. (Ред.). (2008). Лімнокомплекси Українського Полісся: моногр. Т. 1: Природничо-географічні основи дослідження та регіональні закономірності. Луцьк: РВВ «Вежа».
Ільїн, Л. В. (2011). Озера та штучні водойми України: просторова диференціація та ресурси. Український географічний журнал, 3, 27–32.
Танфильев, Г. И. (1895). Болота и торфяники Полесья. СПб.: Типография В. Киршбаума.
Wunderlich, E. (1918). Die Oberflachen Gestaltung Handbuch von Polen. Berlin.
Wolosowicz, S. (1922). O zladowaceniu w dorzeczu Bugu (T. 1, s. 120–180). Warszawa: Spraw. Polsk. Instyt. Geolog.
Lenciewicz, St. (1931). Miedzyrzecza St. Bugu s Prypeci. Wody plynace i jeziora. Przeglad geogr, XI. 28.
Горун, А. А. (2007). Водно-болотний фонд Шацького національного природного парку: антропогенний вплив та екологічні параметри. Вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер.: Біологія, 11(1), 112–116.
Карпенко, Н. І. (1994). Рельєф Шацького національного природного парку. Шацький національний природний парк: наук. дослідж. 1983–1993 рр. Луцьк: Світязь.
Ревера, О. З. (1959). Гидрология Западного Полесья и Волынской возвышенности [Автореф. дис. канд. геогр. наук]. Киев.
Науменко, Л. Б. (1976). Гидрохимическая характеристика озер Брестского и Волынского Полесья. Природа и население Брестской области. Львов: Изд-во ГО СССР.
Мартинюк, В. О. (2009). Історія дослідження озер Волинського Полісся. Вісник ін-ту пед. освіти. Сер.: Географічна, 1, 25–30.
Global Nature Fund. Living Lakes. URL: https://www.globalnature.org/en/living lakes.
World Lake Database. International Lake Environment Committee. URL: https://wldb.ilec.or.jp/Foreword.
Білецька, М. Г., Голуб, В. О., Голуб, С. М., & Зузук, Ф. В. (2009). Волинська область: геогр. атлас (М.М. Мельнійчук, Ред.). Київ: ТОВ «Вид-во “Мапа”».
Хільчевський, В. К., & Забокрицька, М. Р. (2021). Хімічний аналіз та оцінка якості природних вод: навч. посіб. Луцьк: Вежа-Друк.
Набиванець, Б. І., Сухан, В. В., & Калабша, Л. В. (1996). Аналітична хімія природного середовища. Київ: Либідь.
Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики: Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 23.10.2000 (2000). (Україна). URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=52747.
Цюпко, Ф. І., & Полюжин, І. П. (1991). Інструкція по роботі на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С115"М1. Львів.
Коніщук, В. В., & Дiдух, Я. П. (2004). Картографічний та ординаційний аналіз екологічних факторів Черемського природного заповідника. Укр. ботан. журн., 61(3), 47–60.
Шумигай, І. В., Душко, П. М., & Манішевська, Н. М. (2024). Моніторинг прояву кліматичних змін у Черемському природному заповіднику та адаптація до них водних екосистем. Агроекологічний журнал, 4, 92–104. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317157.
Огар, В. В. (2017). Регіональна геологія. Київ: КНУ ім. Тараса Шевченко.
Колесник, Н. Л. (2015). Біоіндикатори забруднення важкими металами прісних водойм. Таврійський науковий вісник. Сер.: Екологія, іхтіологія та аквакультура, 94, 125–133.
Васенко, О. Г., & Мельников, А. Ю. (2017). Дослідження вмісту важких металів у воді р. Дунай в межах України. Екологічна безпека, 2(24), 64–69.
Park, G. S. (2007). The role and distribution of total suspended solids in the macrotidal coastal waters of Korea. Environ. Monit. Assess, 135, 153–162.
Yong, R., Jia-mo, F. U., Guo-ying, S., Beckett, R., & Hart, B. T. (2000). Suspended particulate and colloidal matter in natural waters. J. Environ. Sci., 12(2), 129–137.
Zhu, G. W., Chi, Q. Q., Qin, B. Q., & Wang, W. M. (2005). Heavy-metal contents in suspended solids of Meiliang Bay, Taihu Lake and its environmental significances. J. Environ. Sci., 17(4), 672–675.
Мудрак, О. В., Дем’янюк, О. С., & Андрусяк, Д. В. (2024). Оцінка стану екосистем національного природного парку «Подільські Товтри» за впливу сільських поселень: моногр. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»».
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
