Гідроекологічна характеристика річки Мурашка в зв’язку зі створенням Березівської міні-ГЕС

Автор(и)

  • О.В. Оксенчук Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна
  • І.С. Митяй Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-6460-7002

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359698

Ключові слова:

якість води, фітопланктон, зоопланктон, бентос, іхтіофауна, ревіталізація річок, аборигенні риби, адвентивні риби, рибопродуктивність

Анотація

Річкові системи як складова природного середовища є свого роду «капілярами» включеними в єдину «кровоносну» систему водойм. Саме з них починається водотік великих річок. У цьому проявляється їх первинне значення. Не менш важливою є їх роль у формуванні біорізноманіття, як фундаменту стійкості природних систем. Водночас, із малими річками тісно пов’язано життя людини. Вони відіграють ключову роль у забезпеченні екологічної рівноваги, біорізноманіття, водопостачання, енергетики, а також рекреаційної і господарської діяльності. Значна залежність життєдіяльності людини від малих річок викликала необхідність створення водосховищ. Генеральна стратегія ХХ ст. була спрямована на будівництво електростанцій. Однак розвиток гідроенергетики, зокрема будівництво та експлуатація малих гідроелектростанцій (МГЕС), як і інших інженерних втручань у річкове середовище, значно змінює природні характеристики водотоків та створює нові екологічні ризики. Малі гідроелектростанції, попри їх відносну екологічність порівняно з великими ГЕС, часто негативно впливають на гідрологічний, гідрохімічний та гідробіологічний стан малих річок. Вони змінюють режим течії, затримують органічну речовину, перешкоджають міграції риби, сприяють замуленню, застійним явищам, зниженню кисню у воді та деградації природних біоценозів. У кінцевому результаті, річки перетворюються на каскад водосховищ і стають водоймами ставово-озерного типу. Видовий склад іхтіофауни значно видозмінюється: кількість реофільних видів зменшується, або вони зникають зовсім, лімнофільні — збільшують свою чисельність. Змінюється співвідношення аборигенних і адвентивних видів. Істотно також трансформується співвідношення цінних промислових і непромислових видів риб. Усе це вимагає комплексного дослідження екологічних умов для впровадження системних заходів щодо мінімізації негативного впливу таких споруд та відновлення функціонування річкових екосистем. Враховуючи вищевикладене, було проведено комплексне дослідження гідроекологічного стану р. Мурашка в зв’язку з будівництвом водосховища для забезпечення роботи Березівської міні-ГЕС.

Посилання

Бойченко, С. В., & Яковлєва, А. В. (2021). Альтернативні енергоресурси. Київ: НАУ. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/32.10.

Гарсія, Е., & Васильківський, І. (2022). Знищення іхтіофауни Південного Бугу в результаті будівництва малих ГЕС. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування, (2)(26), 22–36. DOI: https://doi.org/10.31471/2415-3184-2022-2(26)-22-36.

Belletti, B., Garcia de Leaniz, C., Jones, J., Bizzi, S., Börger, L., Segura, G., … Tockner, K. (2020). More than one million barriers fragment Europe’s rivers. Nature, 588(7838), 436–441. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-020-3005-2.

Birnie-Gauvin, K., Nielsen, J., Frandsen, S. B., Floury, M., Tummers, J. S., Miller, J. R., & Aarestrup, K. (2020). Catchment-scale effects of river fragmentation: A case study on restoring connectivity. Journal of Environmental Management, 264, 110408. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2020.110408.

Barbarossa, V., Schmitt, R. J. P., Huijbregts, M. A. J., Zarfl, C., & Schipper, A. M. (2020). Impacts of current and future large dams on the geographic range connectivity of freshwater fish worldwide. Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS), 117 (7), 3648–3655. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1912776117.

Costa, F., & Vieira, A. (2023). Stream barrier removal: Are new approaches possible in small rivers? The case of the Selho River (Northwestern Portugal). Hydrology, 10(8), 163. DOI: https://doi.org/10.3390/hydrology10080163.

Darre, Е. (2024). Evaluating the readiness for river barrier removal: A scoping review under the EU nature restoration law. Science of The Total Environment, 959, 178180. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.178180.

Buchanan, В. Р., Falbo, K., Buckley, S., Auerbach, D. A., & Walter, M. T. (2022). A machine learning approach to identify barriers in stream networks demonstrates high prevalence of unmapped riverine dams. Journal of Environmental Management, 302, 113952. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2021.113952.

Dopico, E., Arbesú-Verderban, N., & Garcia-Vazquez, E. (2022). Water security determines social attitudes about dams and reservoirs in South Europe. Scientific Reports, 12(1), 1–12. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-10170-7.

Duda, J. J., & Bellmore, J. R. (2022). Dam removal and river restoration. In Encyclopedia of Inland Waters (Vol. 2, pp. 576–585). DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-819166-8.00101-8.

Hermoso, V., Clavero, M., & Filipe, A. F. (2021). An accessible optimisation method for barrier removal planning in stream networks. Science of The Total Environment, 752, 141943. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.141943.

Baumgartner, L. J., Ning, N., Phommavong, T., & Marsden, T. (2022). Optimizing efforts to restore aquatic ecosystem connectivity requires thinking beyond large dams. Environmental Research Letters, 17 (1), 011001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2020.141943.

Кудря, С. О., Рєзцов, В. Ф., & Суржик, Т. В. (Ред.). (2020). Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті: матеріали XXI міжнар. наук.-практ. конфер. Київ: Інтерсервіс.

Афанасьєв, С. О. (Ред.)., Гриценко, Є. В., Данько, К. Ю., Зуб, Л. М., Левіна, Г. М., Летицька, О. М., … Сташук, І. В. (2019). Науково-методичні рекомендації щодо підготовки звіту ОВД при будівництві малої ГЕС: методичний посібник. Київ: Всесвітній фонд природи Україна.

Афанасьєв, С. О., Маренков, О. М., & Новіцький, Р. О. (Ред.). (2024). Перспективи гідроекологічних досліджень в контексті локальних та глобальних наслідків ведення воєнних дій: зб. матеріалів IX з’їзду Гідроекологічного товариства України. Дніпро: Гідроекологічне товариство України.

Хільчевський, В. К., Гребінь, В. В., & Забокрицька, М. Р. (2024). Управління річковими басейнами. Київ: ДІА.

Халтурин, М. Б., Климковецький, А. А., & Шевченко, П. Г. (2022). Видова різноманітність іхтіофауни водойм комплексного призначення лісостепової зони України за басейнами річок. Рибогосподарська наука України, (2)(60), 3–16. DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2022.02.003.

Zhukova, O., & Mytiai, I. (2022). Spatial organization of the soil macrofauna community in a floodplain forest. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1049(1), 012064. DOI: http://dx.doi.org/10.1088/1755-1315/1049/1/012064.

Mytiai, I., Khomych, V., Degtyarenko, E., Shevchenko, P., & Martiusheva, O. (2023). Impact of minihydropower on the chemical composition of water and phytoplankton of the reservoirs of the ForestSteppe of Ukraine. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 1254(1), 012020. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/1254/1/012020.

Кудря, С. О., Зур’ян, О. В., & Суржик, Т. В. (Ред.). (2025). Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті: матеріали XXVI міжнар. наук.-практ. конфер. Київ: Інституту відновлюваної енергетики НАН України. DOI: https://doi.org/10.36296/renewable.conf.21-23.05.2025.

Арсан, О. М., Давидов, О. А., & Дяченко, Т. А. (2006). Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Київ: ЛОГОС. 22. Хільчевський, В. К., & Гребінь, В. В. (2022). Водні об’єкти України та рекреаційне оцінювання якості води. Київ: ДІА.

Марценюк, В. П., & Марценюк, Н. О. (2020). Методики рибогосподарських досліджень: навч. посіб. Київ: Компринт.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.