Вплив бойових дій на просторову неоднорідність забруднення рухомими формами свинцю ґрунтів Херсонської області
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359706Ключові слова:
агроландшафти, важкі метали, гранично допустима концентрація, еколого-токсикологічний стан, моніторинг земель, порушені землі, рівень забрудненняАнотація
У статті висвітлено особливості просторового розподілу вмісту рухомих форм свинцю в ґрунтах земель, ушкоджених унаслідок воєнних дій на території Херсонської обл. Об’єктом досліджень слугували 347 змішаних проб ґрунту, відібраних із 24 земельних ділянок загальною площею 1496,7111 га в межах Бериславського та Херсонського р-нів. До обстеження залучено території, що зазнали мінування, артилерійських, мінометних, ракетних та авіаційних ударів, а також землі зі слідами пожеж, вирвами, залишками боєприпасів, нафтопродуктів і знищеної техніки. Встановлено, що середньозважений уміст рухомих форм свинцю сягав 1,47 мг/кг ґрунту, змінюючись у межах 0,49–5,07 мг/кг. Найвищі середні значення виявлено в межах с. Старосілля Великоолександрівської громади, с. Благодатне Високопільської громади та у межах с. Таврійське Тягинської громади — відповідно 5,07, 2,81 і 2,24 мг/кг. Найнижчі значення зафіксовано в межах с. Костирка Високопільської громади — 0,57 мг/кг та с-ща Велика Олександрівка Великоолександрівської громади — 0,49 мг/кг. Коефіцієнт варіації становив 63,8%, що свідчить про високий рівень просторової неоднорідності та локально-осередковий характер накопичення забруднювача. Середні значення в межах досліджених територій не перевищували гранично допустимої концентрації, однак в окремих пробах уміст свинцю був 15,0 мг/кг, тобто перевищував норматив у 2,5 раза. За рівнем забруднення 36,9% обстежених земельних угідь характеризувалися відсутністю забруднення, 26,4% — слабким, 17,7 — помірним, 9,4 — середнім, 4,4 — високим і 1,5% — дуже високим рівнем. Це підтверджує наявність локальних екологічно небезпечних осередків і вказує на те, що для таких земель недостатньо узагальненої оцінки за середніми показниками. Доцільним є проведення просторово деталізованого моніторингу, виділення зон підвищеного ризику та впровадження рекультиваційних і запобіжних заходів перед повноцінним сільськогосподарським використанням.
Посилання
Machlis, G. E., & Hanson, T. (2008). Warfare ecology. BioScience, 58(8), 729–736. DOI: https://doi.org/10.1641/B580809.
Certini, G., Scalenghe, R., & Woods, W. I. (2013). The impact of warfare on the soil environment. Earth-Science Reviews, 127, 1–15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2013.08.009.
Lawrence, M. J., Stemberger, H. L. J., Zolderdo, A. J., Struthers, D. P., & Cooke, S. J. (2015). The effects of modern war and military activities on biodiversity and the environment. Environmental Reviews, 23(4), 443–460. DOI: https://doi.org/10.1139/er-2015-0039.
Broomandi, P., Guney, M., Kim, J. R., & Karaca, F. (2020). Soil contamination in areas impacted by military activities: A critical review. Sustainability, 12(21), 9002. DOI: https://doi.org/10.3390/su12219002.
Lima, D. R. S., Bezerra, M. L. S., Neves, E. B., & Moreira, F. R. (2011). Impact of ammunition and military explosives on human health and the environment. Reviews on Environmental Health, 26(2), 101–110. DOI: https://doi.org/10.1515/reveh.2011.014.
World Health Organization. (2024). Lead poisoning and health. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/lead-poisoning-and-health.
Meerschman, E., Cockx, L., Islam, M. M., Meeuws, F., & Van Meirvenne, M. (2011). Geostatistical assessment of the impact of World War I on the spatial occurrence of soil heavy metals. Ambio, 40(4), 417–424. DOI: https://doi.org/10.1007/s13280-010-0104-6.
Vidosavljevic, D., Puntarić, D., Gvozdić, V., Jergović, M., Miškulin, M., Puntarić, I., … Šijanović, S. (2013). Soil contamination as a possible long-term consequence of war in Croatia. Acta Agriculturae Scandinavica, Section B — Soil & Plant Science, 63(4), 322–329. DOI: https://doi.org/10.1080/09064710.2013.777093.
Pereira, P., Bašić, F., Bogunovic, I., & Barceló, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of the Total Environment, 837, 155865. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865.
Solokha, M., Demyanyuk, O., Symochko, L., Mazur, S., Vynokurova, N., Sementsova, K., & Mariychuk, R. (2024). Soil degradation and contamination due to armed conflict in Ukraine. Land, 13(10), 1614. DOI: https://doi.org/10.3390/land13101614.
Bonchkovskyi, O., Ostapenko, P., Bonchkovskyi, A., & Shvaiko, V. (2025). War-induced soil disturbances in north-eastern Ukraine (Kharkiv region): Physical disturbances, soil contamination and land use change. Science of the Total Environment, 964, 178594. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.178594.
Smirnova, K., Baliuk, S., Kucher, A., Vorotyntseva, L., & Honcharova, A. (2024). Ecological and toxicological condition of militarily degraded chernozems: A case study of the Chkalovsk territorial community. Scientific Horizons, 27(11), 90–104. DOI: https://doi.org/10.48077/scihor11.2024.90.
Altahaan, Z., & Dobslaw, D. (2024). The impact of war on heavy metal concentrations and the seasonal variation of pollutants in soils of the conflict zone and adjacent areas in Mosul City. Environments, 11(11), 247. DOI: https://doi.org/10.3390/environments11110247.
Зайцев, Ю. О., Грищенко, О. М., Романова, С. А., & Зайцева, І. О. (2022). Вплив бойових дій на вміст валових форм важких металів у ґрунтах Сумського та Охтирського районів Сумської області. Агроекологічний журнал, 3, 136–149. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2022.266419.
Грищенко, О. М., Паламарчук, Р. П., Шляхтуров, Д. С., Запасний, В. С., & Крупко, Г. Д. (2025). Забруднення ґрунту рухомими формами важких металів унаслідок бойових дій на території Миколаївської області. Агроекологічний журнал, 4, 96–107. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345436.
Petrushka, K., Malovanyy, M. S., Skrzypczak, D., Chojnacka, K., & Warchoł, J. (2024). Risks of soil pollution with toxic elements during military actions in Lviv. Journal of Ecological Engineering, 25(1), 195–208. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/175136.
Denisov, N., & Averin, D. (2017). Environmental assessment and recovery priorities for eastern Ukraine. VAITE. URL: https://cdn.osce.org/sites/default/files/f/documents/4/3/362566_0.pdf.
Splodytel, A., Holubtsov, O., Chumachenko, S., & Sorokina, L. (2023). The impact of Russia’s war against Ukraine on the state of the country’s soil: Analysis results. Ecoaction — Centre for Environmental Initiatives. URL: https://en.ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/impact-on-soil-russian-war.pdf.
ДСТУ 4287:2004. Якість ґрунту. Відбирання проб. (2005). [Чинний від 2005-07-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 4770.9:2007. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в ґрунті в буферній амонійно-ацетатній витяжці з pH 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії. (2009). [Чинний від 2009-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин. Постанова Кабінету Міністрів України № 1325. (2021). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1325-2021-%D0%BF.
Яцук, І. П., & Балюк, С. А. (Ред.). (2019). Методика проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (2-ге вид., допов.). Київ: ДУ «Інститут охорони ґрунтів України». URL: https://iup.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/metodyka-ahrokhimichnoi-pasportyzatsii.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
