Моделювання біоремедіаційного відновлення біогенності чорнозему південного за мілітарного впливу

Автор(и)

  • Т.М. Мельничук Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-0465-9457
  • С.В. Мідик Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2682-2884
  • Ю.Ю. Вішован Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0003-1128-593X
  • О.П. Самкова Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2132-3357
  • Р.П. Богданович Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0009-0008-5457-3353
  • М.І. Феделеш-Гладинець Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-7885-6392

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359708

Ключові слова:

ґрунтові мікроорганізми, деградація, токсичність, фітостимуляція, біоаугментація, відновлювальний комплекс

Анотація

Поглиблення проблеми деградації ґрунтів через воєнні дії на території нашої держави потребує пошуку шляхів прискореного їх відновлення. Передусім від пошкодження потерпає ґрунтова мікробіота, зменшується її чисельність та різноманіття, що негативно впливає на стан та функції ґрунтів. У статті розглянуто результати на- укових досліджень показників вмісту пестицидних сполук, поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) та родючості ґрунтів чорнозему південного Снігурівської громади Миколаївської обл. за впливу ракетного влучання в склад із агрохімікатами, а також шляхів відновлення його біогенності. Модельний дослід проведений у теплиці Української лабораторії якості і безпеки продукції агропромислового комплексу НУБіП України зі зразками ґрунту з шару 0−20 см у посудинах об’ємом 2,5 дм3. Встановлено, що у зразках ґрунту, відібраних поряд із зоною ракетного влучання (контроль) була більша концен- трація вмісту усіх компонентів ПАВ, ніж у забрудненому ґрунті. Ця закономірність вказує на проблему забруднення ґрунтів, що знаходяться у межах впливу воєнних дій. У забрудненому ґрунті спостерігали залишки пестицидів: метрибузин, який в 3,8 раза перевищував гранично допустиму концентрацію (ГДК) — 0,2 мг/кг, та метолахлор, уміст якого в 1,6 раза був вищим ГДК — 0,02 мг/кг. У пошкодженому ґрунті відмічено зниження щільності популяцій мікроорганізмів залежно від еколого-трофічної та таксономічної групи від 2 до 7,6 раза відносно контролю. Біомаса ґрунтових мікроорганізмів зазнала зниження за мілітарного впливу в 9,0 разів, порівняно з контролем. Застосування відновлювального комплексу, що включав органічне добриво Паросток та бактеріально-метаболічний препарат Ультрачист, сприяло зростанню показників біогенності ґрунту, зокрема, його біомаси в 1,8 раза, порівняно з пошкодженим ґрунтом. Запропонований відновлювальний комплекс може розглядатися як перспективний засіб біоагументації на початкових етапах ремедіації ґрунтів за їх багатокомпонентного забруднення.

Посилання

Балюк, С. А., & Кучер, А. В. (Ред.). (2025). Оцінка впливу збройної агресії на стан чорноземних ґрунтів і заходи з його відновлення. Київ: Аграрна наука. DOI: https://doi.org/10.31073/978-966-540-641-9.

Балюк, С. А., Кучер, А. В., Солоха, М. О., & Соловей, В. Б. (2024). Оцінювання впливу збройної агресії рф на ґрунтовий покрив України. Український географічний журнал, 1, 7–18. DOI: https://doi.org/10.15407/ugz2024.01.007.

Голубцов, О., Сорокіна, Л., Сплодитель, А., & Чумаченко, С. (2023). Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів. Київ: ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія».

Costa, J. P., Silva, A. L., Barcelo D., & RochaSantos Т. (2023). Threats to sustainability in face of post-pandemic scenarios and the war in Ukraine. Sci Total Environ., 892, 164509. DOI: https://doi.org/10.1016/j. scitotenv.2023.164509.

U.S. EPA. Priority pollutant list. Federal Register (1979). 44, 69514–69517.

Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також переліку таких речовин: Постанова Кабінету Міністрів України № 1325 (2025). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1325-2021.

Dołęgowska, S., Sołtys, A., Krzciuk, K., Wideł, D., & Michalik, A. (2025). Variability of PAH Patterns in Upper Forest Soil (Sub) horizons — A Case Study From South-Central Poland. Land Degradation and Development, 36(1), 90−108. DOI: https://doi.org/10.1002/ldr.5346.

Helian, L., Jiajun, C., Wei, W., & Xuesong, P. (2010). Distribution of polycyclic aromatic hydrocarbons in different size fractions of soil from a coke oven plant and its relationship to organic carbon content. Journal of Hazardous Materials, 176(1–3), 729−734. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2009.11.095.

Singh, R. K., & Singh, S. K. (2025). Persistent polycyclic aromatic hydrocarbons (PAHs) in the soil, its bioremediation, and health effects. Environmental Sciences Europe, 37, 187. DOI: https://doi.org/10.1186/s12302-025-01230-6.

Jiang, S., Qu, H., Cheng, Z., Fu, X., Yang, L., & Zhou, J. (2025). Actinobacteria emerge as novel dominant soil bacterial taxa in long-term post-fire recovery of taiga forests. Microorganisms, 13(6), 1262. DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms13061262.

Muter, O. (2023). Current Trends in Bioaugmentation Tools for Bioremediation: A Critical Review of Advances and Knowledge Gaps. Microorganisms, 11, 710. DOI: https://doi.org/10.3390/ microorganisms11030710.

Pi, Y. R. & Bao, M. T. (2022). Investigation of kinetics in bioaugmentation of crude oil via high-throughput sequencing: Enzymatic activities, bacterial community composition and functions. Petroleum Science, 19, 1905–1914. DOI: https://doi.org/10.1016/j.petsci.2022.01.022.

Галкін, М. Б., Страшнова, І. В., & Андрющенко, А. В. (2024). Використання мікроорганізмів у біоремедіації ґрунтів. Мікробіологія і біотехнологія, 2, 28–55. DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2024.2(61).310553.

Zhu, G., Zhang, H., Yuan, R., Huang, M., Liu, F., Li, M., Zhang, Y., & Rittmann, B. E. (2023). How Comamonas testosteroni and Rhodococcus ruber enhance nitrification in the presence of quinoline. Water Research, 229(19), 119455 DOI: https://doi.org/10.1016/j.watres.2022.119455.

Guo, Y., Gao, J., Zhao, Y., Liu, Y., Zhao, M., & Li, Z. (2023). Mitigating the inhibition of antibacterial agent chloroxylenol on nitrification system — The role of Rhodococcus ruber in a bioaugmentation system. Journal of Hazardous Materials, 447(5), 130758. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2023.130758.

Fuliang, B., Hui, T., Chunguang, W., & Jun, M. (2023). Treatment of nanofiltration concentrate of landfill leachate using advanced oxidation processes incorporated with bioaugmentation. Environmental Pollution, 318, 120827. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envpol.2022.120827.

Ahmad, I., Abdullah, N., Iwamoto K., Yuzir, A., Mohamad, S. E., Show, P. L., … Khoo, K. S. (2022). The role of restaurant wastewater for producing bioenergy towards a circular bioeconomy: A review on composition, environmental impacts, and sustainable integrated management. Environmental Research, 214, 113854. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2022.113854.

Lara-Moreno, A., Morillo, E., Merchán, F., Madrid, F., & Villaverde, J. (2022). Bioremediation of a trifluralin contaminated soil using bioaugmentation with novel isolated bacterial strains and cyclodextrin. Science of The Total Environment, 840, 156695. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.156695.

Chen, Y., Wang, S., Geng, N., Wu, Z., Xiong, W., & Su, H. (2022). Artificially constructing mixed bacteria system for bioaugmentation of nitrogen removal from saline wastewater at low temperature. J. Environ Manage, 324, 116351. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.116351.

Vasilyeva, G., Mikhedova, E., Zinnatshina, L., Strijakova, E., Akhmetov, L., Sushkova, S., & OrtegaCalvo, J.-J. (2022). Use of natural sorbents for accelerated bioremediation of grey forest soil contaminated with crude oil. Sci. Total Environ., 850, 157952. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.157952.

Jabbar, N. M., Alardhi, S. M., Mohammed, A. K., Salih, I. K., & Albayati, T. M. (2022). Challenges in the implementation of bioremediation processes in petroleum-contaminated soils. Environmental Nanotechnology Monitoring & Management, 18(1), 100694. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enmm.2022.100694.

Волкогон, В. В. (Ред.), Надкернична, О. В., Токмакова, Л. М., Мельничук, Т. М., Чайковська, Л. О., Надкерничний, С. П., … Комок, М. С. (2010). Експериментальна ґрунтова мікробіологія: моногр. Київ: Аграрна наука.

Бойко, Т. О. (2025). Можливості використання рослин-фіторемедіантів для відновлення урбанізованих територій. Таврійський науковий вісник, 144, 299−305. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.144.37.

Оліферчук, В. П., Кендзьора, Н. З., Шукель, І. В., Олейнюк-Пухняк, О. Р., & Самарська, М. І. (2023). Мікобіота ґрунтів різного ступеня деградації в багаторічних плодових насадженнях. Збалансоване природокористування, 1, 104–122. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.1.2023.278546.

Корсун, С. Г., Болоховська, В. А., Болоховський, В. В., Хоменко, Т. О., Борко, Ю. П., Демʼянюк, О. С., & Костина, Т. П. (2024). Агроекологічне обґрунтування меліоративних чинників для відновлення ґрунтів, порушених воєнними діями. Агроекологічний журнал, 2, 100–112. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2024.305663.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.