Частота трапляння та рясність адвентивних видів рослин в агроценозах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359710Ключові слова:
інвазійні види, екологічна пластичність, видове багатство, біорізноманіття, монокультура, флора, проєктивне покриттяАнотація
У статті представлено результати комплексного фітоценотичного моніторингу видового складу та екологічної структури сегетальної, зокрема адвентивної флори агроценозів ключових сільськогосподарських культур (озимих пшениці, ріпаку, ячменю, соняшника, кукурудзи, буряків цукрових) Правобережного Лісостепу України (Вінниць- ка та Одеська обл.). Дослідження зосереджено на кількісній оцінці видового багатства, частоти трапляння (за шкалою Є.Л. Любарського) та рясності (за модифікованою шкалою М.Ф. Комарова) адвентивного компоненту флори агроценозів. У результаті аналізу встановлено, що більшість адвентивних видів характеризуються високою частотою трапляння (переважання у 6-му класі, 81–100%), що прямо свідчить про їхню широку екологічну пластичність та просторову гомогенність поширення в агроценозах. Незважаючи на це, для 84–100% видів зафіксовано середньонизький ступінь рясності, що вказує на відсутність тотальних монодомінантних угруповань. Виняток становлять інвазійні домінанти, як-от Ambrosia artemisiifolia L., для яких в агроценозах кукурудзи виявлено високий ступінь рясності, сигналізуючи про формування критичних осередків інвазії. Визначено чітку екологічну диференціацію домінувального складу відповідно до агротехнологічної групи сільськогосподарських культур, наприклад, в озимих переважали зимуючі та однорічні злакові бур’яни, тоді як у просапних та олійних культурах − дводольні й багаторічні коренепаросткові види. Зафіксовано найвищі показники трапляння та рясності для адвентивних видів, що активно можуть заселяти штучні ценози, завдяки своїм екологічним особливостям, як-от висока насіннєва продуктивність, а саме: Iva xanthifolia L., Ambrosia artemisiifolia L., Xanthium strumarium L. та Elytrigia repens L. Отримані дані підтверджують про високий сегетальний потенціал регіону, що вимагає наукового обґрунтування та коригування регіональних гербіцидних стратегій з акцентом на мінімізацію частоти трапляння як сегетальних видів, так і видів-домінантів для забезпечення екологічної стійкості сівозмін.
Посилання
Протопопова, В. В., & Шевера, М. В. (2012). Інвазійні види у флорі України: сучасний стан. Український ботанічний журнал, 69(4), 450–462.
Бурда, Р. І., Коніщук, В. В., & Рибицька, Т. В. (2015). Чужорідні види захищених екосистем Лісостепу України. Київ: ДІА.
Балюк, С. А., Медведєв, В. В., & Тараріко, О. Г. (2012). Стан родючості ґрунтів України та заходи щодо її підвищення. Харків: Стиль-Издат, 2012.
Адаменко, О. В. (2014). Вплив змін клімату на сільськогосподарське виробництво в Україні. Київ: ННЦ ІАЕ.
Протопопова, В. В., & Шевера, М. В. (2019). Інвазійні види у флорі України. І. Група високо активних видів. Geo & Bio, 17, 116–135. DOI: https://doi.org/10.15407/gb.2019.17.116.
Злобін, Ю. А. (2009). Популяційна екологія рослин: сучасний стан і перспективи. Суми: Університетська книга.
Цвей, Я. П., Тищенко, М. В., & Денисенко, О. В. (2018). Забур’яненість посівів озимої пшениці в короткоротаційній зернопросапній сівозміні. Новітні агротехнології, (6). URL: http://jna.bio.gov.ua/article/view/165362.
Соколовська, І. М. (2023). Моніторинг засміченості агрофітоценозів зернових культур насінням бур’янів. Аграрні інновації. Меліорація, землеробство, рослинництво, 17, 132–138. DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.17.18.
Курдюкова, О. М. (2019). Забур’яненість посівів та методи її визначення. Луганськ: ЛНАУ.
Курдюкова, О. М., & Тищук, О. П. (2017). Десять найрозповсюдженіших бур’янів степів України та їх контроль. Карантин і захист росл., 7–9, 15–16.
Шерстобоєва, О. В., Пилипчук, Т. В., Бунас, А. А., Ткач, Є. Д., & Стародуб, В. І. (2022). Інвазивний потенціал чужорідних видів рослин. В Актуальні проблеми рослинництва в умовах зміни клімату: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених (с. 137–139).
Комаров, Н. Ф. (1940). Методика геоботанического исследования сорной растительности. В Метод. полев. геоботан. исслед. (Т. 2, с. 143–161). Изд-во АН СССР.
Любарский, Е. Л. (1976). Ценопопуляция и фитоценоз. Казань: Изд-во Казан. ун-та.
Ткач, Є. Д., Стародуб, В. І., Шавріна, В. І., Крижанівський, А. Б., Лобова, О. В., & Дворецький, В. В. (2024). Моніторинг стану напівприродних фітоценозів агроландшафтів в умовах змін клімату: метод. реком. Київ: DIA.
Pyšek, P. et al. (2020). Scientists' warning on invasive alien species. Biological Reviews, 95(6), 1511–1534. DOI: https://doi.org/10.1111/brv.12627.
Diagne, C. et al. (2021). High and rising economic costs of biological invasions worldwide. Nature, 592, 571–576. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-021-03405-6.
Storkey, J. et al. (2023). The role of weed diversity in supporting ecosystem services in arable fields. Journal of Ecology, 111(4), 812–825.
Scavo, A., & Mauromicale, G. (2021). Integrated weed management in herbaceous crops: A review. Agronomy, 11(8), 1511. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy11081511.
Ziska, L. H. (2024). Climate change and the future of agriculture: The pivot point. Journal of Agricultural and Food Chemistry, 72(2), 901–910.
Зав’ялова, Л. В. (2019). Огляд методів дослідження адвентивних рослин. GEO & BIO, 18, 64–76. DOI: https://doi.org/10.15407/gb1806.
Маринич, О. М., Пархоменко, Г. О., & Петренко, О. М. (2003). Удосконалена схема фізикогеографічного районування України. Укр. геогр. журнал, 2, 16–20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
