Морфо-функціональна пластичність Portulaca oleracea L. у присадибних агроценозах Лісостепу України як референтна основа фітоіндикаційного моніторингу
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359711Ключові слова:
морфометричні показники, адаптивні реакції рослин, біомоніторинг, індикаторні види, агроекосистеми, екологічні градієнти, антропогенний впливАнотація
У статті наведено результати морфофункціональних досліджень Portulaca oleracea L. у присадибних агроценозах Лісостепу України (с. Іванівка та с. Йосипівка Білоцерківського р-ну Київської обл.). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування локально верифікованих референтних параметрів для фітоіндикаційного та радіоекологічного моніторингу в умовах тривалого пострадіаційного впливу. Дослідження виконано в 2025 р. у фазі масового цвітіння та початку плодоношення рослин. Сформовано суцільні вибірки: 645 особ. у с. Іванівка та 350 — у с. Йосипівка; загальний обсяг становив 995 рослин. Оцінювали морфометричні показники листка (площа, довжина, ширина, індекс форми), питому поверхневу щільність листкової пластинки, щільність продихів, кількість пагонів та масу сирого кореня. Обробку результатів здійснювали із застосуванням методів варіаційної статистики, перцентильного аналізу (P5, P20, P80, P95), тесту Велча та множинного регресійного моделювання. Встановлено, що в обох локалітетах переважає «фонове ядро» популяцій у межах інтервалу P20–P80, тоді як крайні варіанти (P95) представлені незначною часткою особин. За всіма дослідженими ознаками статистично достовірних міжлокалітетних відмінностей не виявлено (p>0,05), що свідчить про морфофункціональну зіставність популяцій. Визначено референтні центильні межі варіювання показників та розраховано індекси морфологічної пластичності. Побудована регресійна модель (R2=0,994) підтвердила можливість прогнозування маси кореня за неінвазивними морфометричними ознаками. Отримані результати можуть бути використані як науково обґрунтована база для подальшого біомоніторингу агроекосистем та оцінювання впливу радіоекологічних чинників у лісостеповій зоні України.
Посилання
Uddin, M. K., Juraimi, A. S., Hossain, M. S., Nahar, M. A. U., Ali, M. E., & Rahman, M. M. (2014). Purslane weed (Portulaca oleracea): A prospective plant source of nutrition, omega-3 fatty acid, and antioxidant attributes. The Scientific World Journal, 2014, Article 951019. DOI: https://doi.org/10.1155/2014/951019.
Nemzer, B., Al-Taher, F., & Abshiru, N. (2020). Phytochemical composition and nutritional value of different plant parts in two cultivated and wild purslane (Portulaca oleracea L.) genotypes. Food Chemistry, 320, Article 126621. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2020.126621.
Kumar, A., Sreedharan, S., Kashyap, A. K., Singh, P., & Ramchiary, N. (2022). A review on bioactive phytochemicals and ethnopharmacological potential of purslane (Portulaca oleracea L.). Heliyon, 8(1), e08669. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e08669.
Li, K., Xia, T., Jiang, Y., Wang, N., Lai, L., Xu, S., Yue, X., & Xin, H. (2024). A review on ethnopharmacology, phytochemistry, pharmacology, and potential uses of Portulaca oleracea L. Journal of Ethnopharmacology, 319, 117211. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jep.2023.117211.
Zhou, Y. X. et al. (2022). Portulaca oleracea L.: Nutritional values, bioactive compounds and pharmacological effects. Food Science and Human Wellness, 11(5), 1059–1069. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fshw.2022.04.002.
Winter, K., & Holtum, J. A. M. (2014). Facultative crassulacean acid metabolism (CAM) plants: Powerful tools for unravelling the functional elements of CAM photosynthesis. Journal of Experimental Botany, 65(13), 3425–3441.
He, D., Yan, Z., Sun, L., Yang, X., & Zhou, Y. (2021). Responses to salt stress in Portulaca. Frontiers in Plant Science, 12, Article 667957. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2021.667957.
Kiliç, C. C., Kukul, Y. S., & Anaç, D. (2008). Performance of purslane (Portulaca oleracea L.) as a saltremoving crop. Agricultural Water Management, 95(7), 854–858. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agwat.2008.02.012.
Yang, X. et al. (2012). Proteomic analysis of high temperature and high humidity stress in the medicinal plant Portulaca oleracea L. Journal of Proteome Research, 11(6), 3061–3070. DOI: https://doi.org/10.1021/pr300027a.
Subpiramaniyam, S. (2021). Portulaca oleracea L. for phytoremediation and biomonitoring in metalcontaminated environments. Chemosphere, 280, Article 130784. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021.130784.
Diagne, N., et al. (2023). Mycorrhizal fungi modulate the development and bioactive compound production in purslane. Agriculture, 13(7), Article 1458. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture13071458.
Bulakh, O. V., Orlov, O., Bulakh, P., & Shevera, M. (2023). Portulacetum oleracei Felföldy 1942 in Ukraine. Hacquetia, 22(2), 179–188. DOI: https://doi.org/10.2478/hacq-2022-0015.
Гейко, М. М., Скиба, В. В., Розпутній, О. І., Перцьовий, І. І., Бабань, В. П., & Герасименко, В. Ю. (2025). Еколого-біологічні основи поширення та використання Portulaca oleracea L. у світі та Україні з урахуванням сучасних кліматичних змін. Агробіологія, 2, 25–37. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9270-2025-199-2-362-372.
Гудков, І. М. (2019). Радіобіологія. ОЛДІ-ПЛЮС.
Чоботько, Г. М., Дем’янюк, О. С., Райчук, Л. А., & Швиденко, І. К. (2025). Прикладна радіоекологія з основами радіобіології. (Г. М. Чоботько, Ред.). Київ: НУБіП України.
Матвєєв, Д. В., & Романенко, О. В. (2018). Особливості накопичення радіонуклідів рослинами агроекосистем Лісостепу України в поставарійний період. Агроекологічний журнал, 3, 45–52.
Delacre, M., Lakens, D., & Leys, C. (2017). Why psychologists should by default use Welch's t-test instead of Student’s t-test. International Review of Social Psychology, 30(1), 92–101. DOI: https://doi.org/10.5334/irsp.90.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
