Фотосинтетична діяльність посівів проса залежно від технології вирощування у Правобережному Лісостепу

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359718

Ключові слова:

дози мінеральних добрив, передпосівне оброблення насіння, позакореневе підживлення, індекс листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал посіву, чиста продуктивність фотосинтезу посіву

Анотація

Мета статті − визначити ефективність застосування різних варіантів удобрення та біопрепарату у технології вирощування проса посівного. Польові експерименти проводили впродовж 2023−2025 рр. у сівозміні відділу технологій зернобобових, круп’яних і олійних культур ННЦ «ІЗ НААН». Досліджували сорт проса Заповітне, застосовуючи різні дози мінеральних добрив, передпосівне оброблення насіння біопрепаратом Азогран, позакореневе підживлення органо-мінеральним добривом Браман Мультикомплекс у критичні періоди розвитку рослин. Використовували лабораторні, математико-статистичні та порівняльно-розрахункові методи, оцінювали показники індексу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу посіву. Застосування мінеральних добрив в основне внесення та органо-мінеральних для позакореневого підживлення рослин та біопрепарату сприяло зростанню листкової поверхні посіву, підвищенню фотосинтетичного потенціалу та чистої продуктивності посіву. Максимальні показники індексу листкової поверхні 7,84 та 7,60 м2/м2 за рівня на контрольному варіанті 6,63 м2/м2 у фазі викидання волоті відмічали на варіан тах технології вирощування, які включали внесення N60Р60К60 + Майстер агро та N45Р60К60 + N15, передпосівне оброблення насіння біопрепаратом Азогран і позакорене- ве підживлення рослин органо-мінеральним добривом Браман Мультикомплекс у фазі кущення. На вказаних варіантах чиста продуктивність фотосинтезу посіву проса була найвищою у міжфазний період стеблування−викидання волоті і становила, відповідно, 9,0,−9,2 г/м2/добу за показника на контрольному варіанті, який не передбачав застосування вказаних агрозаходів, 8,5 г/м2/добу. Відбувалося подовження тривалості функціонування листкового апарату, про що свідчить фотосинтетичний потенціал у міжфазний період наливу зерна–достигання — відповідно 1,82 і 1,62 млн м2/га х діб за рівня на контролі 1,04 м2/га х діб. За вирощування проса посівного обов’язковими елементами технології вирощування мають бути додавання мінеральних добрив в основне внесення, органо-мінеральних − для позакореневого підживлення у критичні періоди розвитку рослин, а також передпосівне оброблення насіння біологічним препаратом, що забезпечує подовження тривалості функціонування листкового апарату та, як наслідок, підвищення продуктивності культури.

Посилання

Dalton, J., & Videiko, Yu. (2020). Contourus and Contents of the Ghost: Trypillia Culture protocities. URL: Memoria-Antiquitatis-Acta-Musei-PetrodavensisXXIV-2007-12.pdf.

Рябчун, Н. І. (2013). Фотосинтез та врожайність зернових культур. Пропозиція, 5, 60−62.

Рудік, О. Л., Заєць, С. О., & Чуган, В. В. (2025). Вплив фону живлення на формування продуктивності проса посівного за післяжнивного вирощування в умовах зрошення. Вісник аграрної науки, 10(871), 5–12. DOI: https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202510-01.

Бєлєніхіна, А. В., Костромітін, В. С., & Музафаров, І. Г. (2012). Фактори підвищення урожайності проса. Агробізнес сьогодні, 6, 28−35.

Марченко, Т. Ю., & Лавриненко, Ю. О. (2021). Формування врожайності проса залежно від фізіолого-генетичних особливостей сортів в умовах Півдня України. Зрошуване землеробство, 75, 12−16. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.75.2.

Guo, R., Ren, Y., & Ren, G. (2025). Impacts of Fertilizers with Varyng Nitrogen Contents on Millet Yield and Rhizosphere Soil Microbial Communities: Implications for Sustainable Agricultural Development. Sustainability, 17(4), 1557. DOI: https://doi.org/10.3390/su17041557.

Han, G., Wang, J., & Zhao, Y. (2023). Response of gualiti and yield of foxtail millet to nitrogen and zink application. Agriculture, 13(9), 1731. DOI: https://doi.org/10.3390/agriculture13091731.

Sharma, S. K., Sharma, P. K., & Mandee-wal, R. L. (2022). Effect of foliar application of nano-urea under different nitrogen levels on growth and nutrient content of pearl millet (Pennisetum glaucum L.). International Journal of Plant and Soil Science, 34(20), 149−155. DOI: https://doi.org/10.9734/IJPSS/2022/v34i2031138.

He, L., Han, Z., & Feng, X. (2022). Effects of Nitrogen Application Rate on Photosynthetic Characteristics and Grain Yield of Proso Millet. Plants, 11(13), 1713–1720. DOI: https://doi.org/10.3390/plants11131713.

Крамарьов, С. (2018). Значення азоту для рослин і особливості підживлення їм. Пропозиція, 4, 60−64.

Кулик, М. І. (2018). Аналіз комплексного впливу агрозаходів на урожайність проса прутоподібного в умовах Центрального Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 13, 74−85.

Голодна, А. В., & Грицюк, Я. В. (2024). Фотосинтетична діяльність посіву сої за різних моделей технології вирощування. Землеробство та рослинництво: теорія і практика, 1(11), 57−65. DOI: https://doi.org/10.54651/agri.2024.01.06.

Suchek, M., Kalenska, S., Knight, B., & Sonko, R. (2025). Photosynthetic activity of oat crops under combined application of mineral fertilisers and biological preparation. Plant and Soil Science, 16(4), 82–96. DOI: https://doi.org/10.31548/plant4.2025.82.

Собко, М. Г., & Кулик, М. І. (2023). Закономірності зміни фотосинтетичних параметрів посівів проса прутоподібного залежно від агротехнічних заходів. Cereals and Legumes Grops, 1, 45−54. URL: https:/jna.bio.gov.ua/article/view/270474.

Стасик, О. О., Кірізій, Д. А., & Прядкіна, Г. О. (2021). Фотосинтез і продуктивність: основні наукові досягнення та інноваційні розробки. Фізіологія рослин і генетика, 53(2), 160–184. DOI: https://doi.org/10.15407/frg.2021.02.160.

Wang, L., Wang, P., & Gu, Y. (2020). Improving grain yield and water use efficiency of proso millet (Panicum miliaceum L.) through appropriate ridgefurrow plastic mulching. Field Crops Research., 249, 107−775. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fcr.2020.107775.

Habiyaremye, C., & Matanguihan, J. B. (2017). Proso Millet (Panicum miliaceum L.) and Its Potential for Cultivation in the Pacific Northwest, U.S.: A Review. Frontiers in Plant Science, 7, 1961. DOI: https://doi.org/10.3389/fpls.2016.01961.

ДСТУ 4362: 2006. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. (2006). [Чинний від 2006-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.

Єщенко, В. О., Копитко, П. Г., Опришко, В. П., & Костогриз, П. В. (2014). Основи наукових досліджень в агрономії. Вінниця: Едельвейс і К. Рожков, А. О., Пузік, В. К., Каленська, С. М., & Криворученко, Р. В. (2016). Дослідна справа в агрономії: навч. посіб. Харків: Майдан.

Бахмат, О. М., & Черевична, Н. І. (2024). Методичні рекомендації з екологічного випробування зернових та круп’яних культур в умовах змін клімату. Кам’янець-Подільський: ЗВО «ПДАТУ».

Ткачик, С. О. (Ред.). (2016). Методики проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Нілан-ЛТД.

Гамаюнова, В. В., & Шевель, В. І. (2021). Вплив біопрепаратів на фотосинтетичний потенціал та чисту продуктивність фотосинтезу проса в Північному Степу. Таврійський науковий вісник, 116, 110−118. URL: https://www.tnv-agro.ksauniv.ks.ua/archives/116.2020/part_2/9pdf.

Нікітенко, М. П. (2023). Вплив багатофункціональних комплексних препаратів на фотосинтетичний потенціал проса посівного (Panicum miliaceum L.). Таврійський науковий вісник, 134, 361−367. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.134.47.

Любчич, В. В. (2020). Вплив біологічних особливостей сортів проса на продуктивність в умовах Лісостепу. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 1, 44−51. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.05.

Бобух, О. О., & Полторецький, С. П. (2020). Біологічні особливості цвітіння та запилення проса звичайного. Вісник Уманського національного Університету садівництва, 1, 18−22. DOI: https://doi.org/10.36814/pgr.2020.26.04.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.