Гідрологічний моніторинг Шацького Поозер’я: десятирічний цикл кліматичних змін (2016–2025 рр.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359696

Ключові слова:

оз. Світязь, напірні і ґрунтові води, гідроекосистема, спостережні свердловини, рівень води

Анотація

У роботі представлено комплексний аналіз гідрологічного режиму території Шацького національного природного парку за результатами десятирічного моніторингу (2016– 2025 рр.). Дослідження спрямовано на виявлення закономірностей функціонування поверхневих, ґрунтових і напірних вод в умовах кліматичної мінливості та зростаючого антропогенного навантаження. Особливу увагу приділено аналізу реакції водних екосистем на зміну температурного режиму, нерівномірність атмосферного живлення та екстремальні гідрологічні явища. Методологічною основою дослідження є обробка багаторічних даних спостережної мережі свердловин, а також метеорологічної інформації (опади, температура повітря), отриманої на станції «Світязь». Для оцінки гідрологічних процесів застосовано методи статистичного аналізу, що дали змогу визначити амплітуди коливань рівнів вод, середні значення показників та встановити кореляційні зв’язки між кліматичними і гідрологічними параметрами. Встановлено, що гідрологічний режим досліджуваної території має чітко виражений циклічний характер і формується під впливом співвідношення атмосферного живлення та теплового балансу. Критичний етап розвитку гідросистеми припав на 2018–2019 рр., коли внаслідок дефіциту опадів і підвищених температур сформувався від’ємний водний баланс. Це спричинило істотне зниження рівнів вод оз. Світязь до мінімальної позначки 162,92 м н.р.м., що відобразило загальну нестабільність гідроекосистем регіону. Доведено, що наслідки маловодного періоду мали пролонгований характер і впливали на гідродинамічні процеси до початку 2020 р. Водночас у 2023–2024 рр. зафіксовано фазу активного відновлення, зумовлену збільшенням обсягів атмосферних опадів, що сприяло поповненню водних ресурсів і відновленню гідравлічного зв’язку між водоносними горизонтами. Максимальний рівень води досяг 163,81 м н.р.м., що свідчить про компенсаторні можливості природної системи. Обґрунтовано, що зменшення площі водного дзеркала мало тимчасовий характер і не є ознакою незворотної деградації.

Посилання

Зуб, Л. М. (2012). Оцінка екологічного стану озера Світязь за багаторічною динамікою рослинних комплексів аквальних біотопів. Екологія, 9, 337–343. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.29.

Яцюк, М. В., Сидоренко, О. О., & Чорноморець, Ю. О. (2020). Напрями адаптації водного господарства Шацького поозер’я до змін клімату. Меліорація і водне господарство, 2, 15–24. DOI: https://doi.org/10.31073/mivg2022.

Ященко, П. Т., Матейчик, В. І., & Турич, В. В. (2018). Про результати моніторингу ренатуралізації боліт Шацького НПП. У Матеріали ІІІ Міжнародного наукового семінару (с. 160–163). URL: https://bioweb.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/09/Zbirnyk-SHats-k-2019_-1.pdf.

Зузук, Ф. В., Колошко, Л. К., & Карпюк, З. К. (2011). Озеро Світязь: оздоровлення та деградація. Луцьк: Твердиня.

Дребот, О. І., & Христецька, М. В. (2025). Гідроекосистеми Шацького національного природного парку: природоохоронний моніторинг і реабілітація. Київ: Аграрна наука. DOI: https://doi.org/10.31073/978-966-540-658-7.

Шумигай, І. В., Душко, П. М., & Манішевська, Н. М. (2024). Моніторинг проявів кліматичних змін у Черемському природному заповіднику та адаптація водних екосистем. Агроекологічний журнал, 4, 120–129. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2024.317157.

IPCC. (2021). Climate Change 2021: The Physical Science Basis. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009157896.

European Commission. (2000). Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy. Official Journal of the European Communities, 327, 1–73. DOI: https://doi.org/10.2779/53181.

Яцюк, М. В. (ред.), Сидоренко, О. О., & Воропай, Г. В. (2019). Наукове обґрунтування концепції програми збереження Шацького поозер’я: доповідь. Київ: Інститут водних проблем і меліорації НААН. URL: https://www.slideshare.net/slideshow/ss-235912385/235912385.

Федонюк, В. В., Федонюк, М. А., & Бондарчук, С. П. (2021). Вплив регіональних кліматичних змін на динаміку рівня озера Світязь. У Шацьке поозер’я в контексті змін клімату (с. 77–86). URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/19764/1/bolot_ecosyst.pdf.

Shvidenko, A., Buksha, I., & Schepaschenko, D. (2017). Climate change impacts on forest ecosystems in Eastern Europe. Forests, 8(3), 72. DOI: https://doi.org/10.3390/f8030072.

Альохіна, О. В., Івантишин, О. Л., Русин, Б. П., Корусь, М. М., Кошовий, В. В., & Попов, М. О. (2018). Вплив природних кліматичних факторів на коливання рівнів вод озер у природоохоронних територіях. Екологічна безпека та природокористування, 4(28), 71–81. URL: https://itgip.org/wp-content/uploads/2021/03/2018-28.pdf.

Фесюк, В. О., Нетробчук, І. М., Полянський, С. В., & Довган, Д. Я. (2024). Особливості сучасного стану евтрофікації Шацьких озер. Український журнал природничих наук, 8, 279–288. DOI: https://doi.org/10.32782/naturaljournal.8.2024.29.

Літопис природи. Шацький національний природний парк. (1986–2025). (Т. 1–40). Луцьк.

Чорнобров, О. Ю. (2025). Оцінювання впливу змін клімату на лісові екосистеми. Агроекологічний журнал, 4, 58–67. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2025.345428.

Konishchuk, V. V., Koval, S. I., & Melnyk, N. M. (2020). Natural conservation and resource characteristics of peat reserves in Ukraine. Agroecological Journal, 1, 6–11. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2020.201263.

Cazzolla Gatti, R., Cortès Lobos, R. B., Torresani, M., & Rocchini, D. (2025). An Early Warning System Based on Machine Learning Detects Huge Forest Loss. Global Ecology and Conservation, 58, e03427. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gecco.2025.e03427.

Pekel, J. F., Cottam, A., Gorelick, N., & Belward, A. S. (2016). High-resolution mapping of global surface water and its long-term changes. Nature, 540, 418–422. DOI: https://doi.org/10.1038/nature20584.

Tanneberger, F. (2021). The Green Deal needs a progressive Peatland Policy. Conservation Letters, 14(1), e12759. DOI: https://doi.org/10.1111/conl.12759.

Gudmundsson, L., Boulange, J., Do, H. X., Gosling, S. N., Grillakis, M. G., Koutroulis, A. G., … Zhao, F. (2021). Globally observed trends in mean and extreme river flow attributed to climate change. Science, 371, 1159–1162. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aba3996.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-10

Номер

№ 2 (2026)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.