Структурна організація зооперифітону за біологічного очищення стічних вод
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359699Ключові слова:
водна екосистема, угруповання гідробіонтів, екологічна структура, видове різноманіття, антропогенний впливАнотація
Підприємства машинобудівної галузі є найпоширенішими та найнебезпечнішими антропогенними забруднювачами навколишнього середовища. Наразі залишається невирішеним питання очищення промислових стічних вод машинобудівних підприємств, зокрема моторобудівного заводу АТ «Мотор Січ» м. Запоріжжя. За даними комплексної санітарно-технічної лабораторії моторобудівного заводу середньомісячний обсяг стічних вод за 2017 р. коливався у діапазоні від 47,86 тис. м3/міс. до 62,42 тис. м3/міс. Промислові стічні води виробництва містять солі важких металів, кислоти, луги, мастильно-охолоджувальні рідини, нафтопродукти, поверхнево-активні речовини та ін. Тому, розробка та вдосконалення сучасних біологічних методів очищення стічної води є актуальним науковим завданням сьогодення. У статті розглядається актуальне науково-практичне завдання — підвищити ефективність очищення стічної води моторобудівного заводу шляхом застосування сучасної біотехнології із використанням іммобілізованих мікроорганізмів та організмів зооперифітону. Дослідження угруповань зооперифітону проводили за стандартними методиками гідробіологічних досліджень. У роботі представлені результати дослідження структурної організації угруповань зооперифітону волокнистого полімерного носія за біологічного очищення стічних вод моторобудівного заводу від нафтопродуктів за біоконвеєрною технологією. В угрупованнях зооперифітону волокнистого носія локальних очисних споруд заводу постійно були наявні найпростіші та багатоклітинні водні безхребетні. Зооперифітон волокнистого носія складався з 14 таксономічних груп (рослинних і тваринних джгутикових, голих і черепашкових амеб, сонцевиків, інфузорій, коловерток, веслоногих і гіллястовусих ракоподібних, турбелярій, нематод, олігохет, гастротрих та черевоногих молюсків). За біологічного очищення стічних вод заводу щільність угруповань зооперифітону коливалась від 0,61 тис. екз./м2 до 4465,1 тис. екз./м2, а біомаса була у межах 0,21– 11,37 г/м2. Проведений аналіз подібності угруповань зооперифітону показав, що 90% угруповань були подібними між собою за таксономічним складом, а індекс Соренсена був у межах 0,48–0,80. Застосування сучасної біотехнології на локальних очисних спо- рудах заводу забезпечує високу ефективність очищення стічних вод від нафтопродук- тів на рівні 31–73%.
Посилання
Ісаєнко, В. М., Маджд, С. М., Панченко, А. О., & Бондар, А. М. (2018). Водоохоронні заходи з підвищення екологічної безпеки виробничих стічних вод промислових підприємств. Наукоємні технології, 4(40), 437–442. DOI: https://doi.org/10.18372/2310-5461.40.13269.
Kulikova, D. V., & Pavlychenko, A. V. (2016). Estimation of ecological state of surface water bodies in coal mining regions as based on the complex of hydrochemical indicators. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4, 62–70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2016_4_10.
Iurchenko, V., & Tkachenko, S. (2024). Implementation of the sludge biotic index for control and optimization of the biological treatment process. Environmental problems, 9(3), 164–171. DOI: https://doi.org/10.23939/ep2024.03.164.
Жукова, В. С. (2018). Застосування носіїв іммобілізованих мікроорганізмів для ефективного біологічного очищення стічних вод. У К. О. Щурська, Д. С. Колтишева (Ред.), Екологічні біотехнології та біоенергетика: матеріали науковопрактичного семінару присвяченого 120-річчю КПІ ім. Ігоря Сікорського (с. 31–34). Київ: Видавництво Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського. URL: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/97e16a46-b6d9-4219-aebd-0ebf24951d9a/content.
Гвоздяк, П. І., Сапура, О. В., & Чехівська, Т. П. (2015). Біотехнологічне знешкодження гексаметилендіамінвмісних промислових токсичних відходів у ставку-накопичувачі. Вісник національного університету водного господарства та природокористування. Технічні науки: зб. наук. пр., 1(69), 102–110. URL: https://ep3.nuwm.edu.ua/4635/
Глоба, Л. І., & Подорван, Н. І. (2001). Біотехнологія очищення забрудненої природної води. Вісник Одеського національного університету. Серія: Біологія, 6(4), 65–66.
Іванова, І. М., Шатохіна, Ю. В., Сапура, О. В., & Тичина, Д. О. (2015). Вплив стічних вод, що містять гексаметилендіамін, на життєдіяльність гідробіонтів активного мулу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(10), 21–26. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.48881.
Саблій, Л. А. (2013). Фізико-хімічне та біологічне очищення висококонцентрованих стічних вод: моногр. Рівне: НУВГП.
Blyashyna, M., Zhukova, V., & Sabliy, L. (2018). Processes of biological wastewater treatment for nitrogen, phosphorus removal by immobilized microorganisms. Eastern-European journal of enterprise technologies, 2(10), 30–37. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127058.
Бляшина, М. В. (2015). Анаеробно-аеробне очищення міських стічних вод з використанням волокнистого носія. [Автореф. дис. канд. техн. наук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»].
Malovanyy, M., Masikevych, A., Masikevych, Y., Blyzniuk, M., Tymchuk, I., Zhuk, V.,... Vlasyk, L. (2022). Use of Microbiocenosis Immobilized on Carrer in Technologies of Biological Treatment of Surface and Wastewater. Journal of Ecological Engineering, 23(9), 34–43. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/151146.
Романенко, В. Д. (2001). Основи гідроекології. Київ: Обереги.
Protasov, A. A. (2010). Perifyton as ecological group of gydrobionts. Journal of Siberian Federal University Biology, 3(1), 40–56. URL: https://www.researchgate.net/publication/329917610_Perifyton_as_ecological_group_of_gydrobionts.
Rylskyi, O. F., Dombrovskyi, K., Masikevych, Y., Masikevych, A., & Malovanyy, M. (2023). Evaluation of Water Quality of the Siret River by Zooperiphyton Organisms. Journal of Ecological Engineering, 24(6), 294–302. DOI: https://doi.org/10.12911/22998993/163166.
Wu, Y. (2016). Periphyton: Functions and application in environmental remediation. Amsterdam: Elsevier.
Романенко, В. Д. (Ред.). (2006). Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод. Київ: Логос.
Dombrovskiy, K. O., & Gvozdyak, P. I. (2018). Biological afterpurification of industrial Sewage from hexamethylene diamine using Periphyton communities on the «VIYa» fibrous carrier and on the root system of Eichhornia crassipes. Hydrobiological Journal, 54(4), 63–71. URL: https://www.dl.begellhouse.com/journals/38cb2223012b73f2,5fbfc3df179c8b53,57570fea2407afd6.html.
Nesterenko, G. V., & Kovalchuk, A. A. (1991). Determination of the ciliates individual mass by the improved «volumes ratio» method. Acta hydrochimica et hydrobiologica, 19(1), 23–28. DOI: https://doi.org/10.1002/aheh.19910190104.
Ricci, C., & Melone, G. (2000). Key to the identification of the genera of bdelloid rotifers. Hydrobiologia, 418, 73–80. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1003840216827.
Kriska, G. (2022). Freshwater invertebrates in Central Europe — a field guide. Switzerland: Springer.
Foissner, W. & Berger, H. (1996). A user friendly guide to the ciliates (Protozoa, Ciliophora) commonly used by hydrobiologists as bioindicators in rivers, lakes, and waste waters, with notes on their ecology. Freshwater Biol., 35, 375–482.
Foissner, W., & Fritz, W. (2004). Life and legacy of an outstanding ciliate taxonomist, Alfred Kachl (1877–1946), including a facsimile of his forgotten monograph from 1943. Acta Protozoologica, (Suppl.), 43, 3–69.
Sorensen, T. (1948). A method of establishing groups of equal amplitude in plant sociology based on similarity of species content. Kongelige Danske Videnskabernes, Selskab. Biologiske Krifter, 5(4), 1–34.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
