Особливості збереження відмерлих дерев як оселищ біорізноманіття за ведення сталого лісового господарства
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359700Ключові слова:
середовище, лісова екосистема, сухостій, деревний детрит, стале лісоуправлінняАнотація
Нестача структурних елементів пралісів, зокрема старовікових відмерлих дерев, у сучасних експлуатаційних лісах призводить до втрати біорізноманіття. У статті розглянуто особливості збереження відмерлих дерев-оселищ за ведення сталого лісового господарства в Європі. Вперше ідея охорони окремих дерев була висунута лісівниками та вченими-природознавцями на початку XIX ст., однак набула широкого практичного застосування лише з 70-х років XX ст. Концепція збереження дерев як структурних еле- ментів біорізноманіття була розроблена для ведення лісового господарства у бореальних лісах, призначених для вирощування деревини за суцільно-лісосічною системою рубок. Вона також застосовується у лісах помірної зони за лісового господарства з постійним покривом. Нині збереження дерев-оселищ ґрунтується передусім на концепції мікрооселищ, пов’язаних із деревами. До них належать специфічні утворення — порожнини, дупла, тріщини, відсутність кори, товсті відмерлі гілки, нарости, плодові тіла грибів тощо, що є важливими для структури та життєздатності лісових угруповань і багатьох дотичних видів (зокрема, членистоногих, мохоподібних, лишайників, птахів). З’ясовано, що основними чинниками, що статистично значуще впливають на кількість мікрооселищ, пов’язаних із деревами, є деревний вид, категорія життєздатності та діаметр дерева. У лісах помірної зони широколистяні породи, великі та сухостійні дерева містять більше та багатші пов’язані з деревами мікрооселища, ніж хвойні, малі та ростучі дерева, відповідно. Діаметр дерева є одним із найважливіших чинників, що істотно впливають на просторові структури деревних мікрооселищ. Загалом, відмерлі дерева відіграють особливо важливу роль, забезпечуючи як більшу загальну кількість деревних мікрооселищ, так і частіше утворення певних їх типів. Збереження відмерлих дерев як складової груп дерев-оселищ є вагомим заходом щодо забезпечення наявності структурних елементів природних лісів та збереження біорізноманіття в експлуатаційних насадженнях.
Посилання
Spînu, A. P., Asbeck, T., & Bauhus, J. (2022). Combined retention of large living and dead trees can improve provision of tree-related microhabitats in Central European montane forests. European Journal of Forest Research, 141, 1105–1120. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-022-01493-1.
Gustafsson, L., Bauhus, J., Asbeck, T., Augustynczik, A. L. D., Basile M., Frey, J., … Storch, I. (2020). Retention as an integrated biodiversity conservation approach for continuous-cover forestry in Europe. Ambio, 49, 85–97. DOI: https://doi.org/10.1007/s13280-019-01190-1.
Fedrowitz, K., Koricheva, J., Baker, S. C., Lindenmayer, D. B., Palik, B., Rosenvald, R., … Gustafsson, L. (2014). Review: Can retention forestry help conserve biodiversity? A meta-analysis. Journal of Applied Ecology, 51, 1669–1679. DOI: https://doi.org/10.1111/1365-2664.12289.
Merganicova, K., Merganic, J., Svoboda, M., Bace, R., & Seben, V. (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. In Blanco J., Lo Y. (Eds.), Forest Ecosystems — More than Just Trees (pp. 81–108). IntechOpen. DOI: https://doi.org/10.5772/31003. URL: https://www.intechopen.com/books/forest-ecosystems-morethan-just-trees/deadwood.
Gustafsson, L., Baker, S. C., Bauhus, J., Beese, W. J., Brodie, A., Kouki, J., ... Franklin, J. F. (2012). Retention forestry to maintain multifunctional forests: A world perspective. BioScience, 62(7), 633–645. DOI: https://doi.org/10.1525/bio.2012.62.7.6.
Bobiec, A. (2002). Living stands and dead wood in the Białowieża forest: suggestions for restoration management. Forest ecology and management, 165, 1–3, 125–140. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-1127(01)00655-7.
European Commission: Directorate-General for Environment (2021). EU biodiversity strategy for 2030 — Bringing nature back into our lives. Publications Office of the European Union. DOI: https://data.europa.eu/doi/10.2779/677548.
Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року. Закон України № 2697-VIII. (2019). (Україна). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#n8.
Harmon, M. E., Franklin, J. F., Swanson, F. J., Sollins, P., Gregory, S. V., Lattin, J. D., ... Cummins, K. W. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302. DOI: https://doi.org/10.1016/S0065-2504-(08)60121-X.
Siitonen, J. (2001). Forest management, coarse woody debris and saproxylic organisms: Fennoscandian boreal forests as an example. Ecological Bulletin, 49, 11–42.
Stokland, J. N., Tomter, S. M., & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI-Proceedings, 51, 207–228.
Jonsson, B. G., Ekström, M., Esseen, P.-A., Grafström, A., Ståhl, G., & Westerlund, B. (2016). Dead wood availability in managed Swedish forests — Policy outcomes and implications for biodiversity. Forest Ecology and Management, 376, 174–182. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2016.06.017.
Bače, R., Svoboda, M., & Vitkova, L. (2019). Deadwood management in production forests. Management guidelines for forest managers in Central European temperate forests. Prague: Czech University of Life Sciences. URL: https://informar.eu/sites/default/files/pdf/Deadwood%20management.pdf.
Jönsson, M., & Jonsson, B.G. (2007). Assessing coarse woody debris in Swedish woodland key habitats: implications for conservation and management. Forest Ecology and Management, 242, 306–313.
Blaser, S., Prati, D., Senn-Irlet, B., & Fischer, M. (2013). Effects of forest management on the diversity of deadwood-inhabiting fungi in Central European forests. Forest Ecology and Management, 304, 42–48.
Lachat, T., Bouget, C., Bütler, R., & Müller, J. (2013). Deadwood: quantitative and qualitative requirements for the conservation of saproxylic biodiversity. In Kraus D., Krumm F. (Eds.), Integrative Approaches as an Opportunity for the Conservation of Forest Biodiversity (pp. 92–102). European Forest Institute.
Lassauce, A., Paillet, Y., Jactel, H., & Bouget C. (2011). Deadwood as a surrogate for forest biodiversity: Meta-analysis of correlations between deadwood volume and species richness of saproxylic organisms. Ecological Indicators, 11(5), 1027–1039. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2011.02.004.
Parajuli, R., & Markwith, S.H. (2023). Quantity is foremost but quality matters: A global meta-analysis of correlations of dead wood volume and biodiversity in forest ecosystems. Biological Conservation, 283, 110100. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biocon.2023.110100.
Bütler, R., Lachat, T., Larrieu, L., & Paillet, Y. (2013). Habitat trees: key elements for forest biodiversity. In Kraus D., Krumm F. (Eds.), Integrative approaches as an opportunity for the conservation of forest biodiversity (pp. 84–92). European Forest Institute, Joensuu.
Larrieu, L., Cabanettes, A., Gonin, P., Lachat, T., Paillet, Y., Winter, S., … Deconchat, M. (2014). Deadwood and tree microhabitat dynamics in unharvested temperate mountain mixed forests: a life-cycle approach to biodiversity monitoring. Forest Ecology and Management, 334, 163–173. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2014.09.007.
Kraus, D., Bütler, R., Krumm, F., Lachat, T., Larrieu, L., Mergner, U., …Winter, S. (2016). Catalogue of tree microhabitats — Reference field list. Integrate+ Technical Paper.
Asbeck, T., Großmann, J., Paillet, Y., Winiger, N., & Bauhus, J. (2021). The Use of Tree-Related Microhabitats as Forest Biodiversity Indicators and to Guide Integrated Forest Management. Current Forestry Reports, 7, 59–68. DOI: https://doi.org/10.1007/s40725-020-00132-5.
Jansone, D., Matisons, R., Gerra-Inohosa, L., Lībiete, Z., & Jansons, Ā. (2023). Dead better than alive — the case of retention trees and tree-related microhabitats in young stands of hemiboreal forests in Latvia. Forests, 14(10), 1949. DOI: https://doi.org/10.3390/f14101949.
Donis, J., & Barone, I. (2026). Diversity and determinants of tree-related microhabitats in hemiboreal forests of Europe based on National Forest Inventory data. Forests, 17(1), 57. DOI: https://doi.org/10.3390/f17010057.
Barone, I., Brūmelis, G., & Donis, J. (2024). Living and dead retention tree value in the conservation of bryophyte and lichen communities in production forests. Forest Ecology and Management, 569, 122152. DOI: https://doi.org/10.1016/j.foreco.2024.122152.
Nirhamo, A., Hämäläinen, A., Hämäläinen, K., & Kouki, J. (2024). Retention forestry can maintain epiphytic lichens on living pine trees, but provides impoverished habitat for deadwood-associated lichens. Journal of Applied Ecology, 61, 2717–2726. DOI: https://doi.org/10.1111/1365-2664.14772.
Larrieu, L., Bouget, C., Courbaud, B., Doerfler, I., Gouix, N., Goulard, M., … Zudin, S. (2025). Spatial distribution of tree-related microhabitats in European beech-dominated forests. Biological Conservation, 301, 110867. DOI: https://doi.org/10.1016/j.biocon.2024.110867.
Przepióra, F., Lewandowski, P., & Ciach, M. (2025). Spatial distribution of tree-related microhabitats in a primeval mountain forest: From natural patterns to landscape planning and forest management recommendations. Science of The Total Environment, 960, 178319. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.178319.
Großmann, J., Carlson, L., Kändler, G., Pyttel, P., Kleinschmit, J. R. G., & Bauhus, J. (2023). Evaluating retention forestry 10 years after its introduction in temperate forests regarding the provision of treerelated microhabitats and dead wood. European Journal of Forest Research, 142, 1125–1147. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-023-01581-w.
Mölder, A., Schmidt, M., Plieninger, T., & Meyer, P. (2020). Habitat-tree protection concepts over 200 years. Conservation Biology, 34(6), 1444–1451. DOI: https://doi.org/10.1111/cobi.13511.
Larrieu, L., Paillet, Y., Winter, S., Bütler, R., Kraus, D., Krumm, F., … Vandekerkhove, K. (2018). Tree related microhabitats in temperate and Mediterranean European forests: a hierarchical typology for inventory standardization. Ecological Indicators, 84, 194–207. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2017.08.051.
Davis, J. H. (1960). Proposal Concerning the Concept of Habitat and a Classification of 28 Types. Ecology, 41(3), 537–541.
Дідух, Я. П. (2012). Проблеми співвідношення між деякими ключовими поняттями в екосистемології. У Я. П. Дідух, О. О. Кагало, Б. Г. Проць (Ред.). Біотопи (оселища) України: наукові засади їх дослідження та практичні результати інвентаризації: Матеріали робочого семінару. Київ, 21–22 березня 2012 року (с. 14–28). Київ-Львів.
Bütler, R., Lachat, T., Krumm, F., Kraus, D., & Larrieu, L. (2024). Field guide to tree-related microhabitats. Descriptions and size limits for their inventory in temperate and Mediterranean forests. (2nd ed.). Birmensdorf: Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research WSL.
Mayer, M., Rosinger, C., Gorfer, M., Berger, B., Deltedesco, E., Bässler, C., Müller, … Godbold, D. L. (2022). Surviving trees and deadwood moderate changes in soil fungal communities and associated functioning after natural forest disturbance and salvage logging. Soil Biology and Biochemistry, 166, 108558. DOI: https://doi.org/10.1016/j.soilbio.2022.108558.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
