Фітопатологічна експертиза насіння вівса посівного за різних технологій вирощування
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2026.359715Ключові слова:
агроценоз, Avena sativa L., частота трапляння, енергія проростання, лабораторна схожість, інфікованості насіння, фітопатогенні мікроміцети, сортАнотація
Avena sativa L. є важливою сільськогосподарською культурою, що поєднує високу кормову та харчову цінність, однак рівень його продуктивності значною мірою залежить від якості насіннєвого матеріалу та фітосанітарного стану. В умовах зміни клімату та трансформації агроекосистем особливої актуальності набуває оцінка впливу технологій вирощування на інфікованість насіння та поширення домінувальних фітопатогенних мікроміцетів. Метою дослідження було встановити вплив органічної та традиційної технологій вирощування на посівні якості та фітопатологічний стан насіння вівса посівного. Об’єктом дослідження − насіння вівса посівного сорту Парламентський вирощеного за органічної та традиційної технологій. Фітопатологічний аналіз насіння здійснювали за біологічним методом відповідно до ДСТУ 4138-2002. Визначали енергію проростання, лабораторну схожість, загальну ураженість насіння та частоту трапляння домінувальних фітопатогенних мікроміцетів. Статистичну обробку результатів проводили з використанням однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) та тесту Тьюкі за рівня значущості (P<0,05). Встановлено, що за традиційною технологією вирощування насіння вівса посівного характеризувалося достовірно вищими показниками енергії проростання та лабораторної схожості порівняно з органічною системою. Це може бути зумовлено хімічних препаратів, які забезпечують сприятливі умови для проростання та початкового розвитку насіння. Водночас загальна ураженість насіння за традиційної технології була істотно вищою, ніж за органічної (P<0,05), що свідчить про більшу поширеність фітопатогенних мікроміцетів у таких агроценозах. Отримані результати демонструють, що органічна технологія вирощування сприяє зниженню частоти трапляння фітопатогенних мікроміцетів у межах 5–33%. Це може пояснюватися формуванням більш збалансованого мікробіому агроекосистеми, відсутністю хімічного навантаження та активізацією природних антагоністичних взаємодій між мікроорганізмами. У таких умовах зменшується домінування окремих патогенних видів і створюється більш стабільний фітосанітарний стан насіння. Подальші дослідження доцільно спрямувати на удосконалення біологічних методів контролю фітопатогенного фону в агроценозах, зокрема на вивчення ефективності застосування мікробних препаратів, антагоністичних штамів грибів і бактерій, а також стимуляторів росту природного походження, що дасть можливість поєднати високу якість насіння з екологічною безпечністю та стійкістю агросистем.
Посилання
Панчишин, В. З., & Кашпур, С. Р. (2019). Формування урожайності зерна вівса посівного в умовах Полісся. Наукові горизонти, 1, 46−51. DOI: https://doi.org/10.332491/2663-2144-2019-74-1-46-51.
Ретьман, С., & Панченко, Ю. (2016). Поширення та розвиток хвороб вівса (лущеного та голозерного) у лісостепах України. Міжвідомчий тематичний науковий збірник фітосанітарної безпеки, 62, 201−205. DOI: https://doi.org/10.36495/1606-9773.2016.62.201-205.
Семяшкіна, А. О. (2008). Строки сівби, врожайність та адаптивна здатність сортів вівса в умовах північного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 4, 148−153.
Кернасюк, Ю. В. (березень, 2017). Ринок вівса: неоціненні можливості. Агробізнес сходні, 5, 14-20. URL: https://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/7955-rynok-vivsaneotsinenni-mozhlyvosti.html.
Камінська, А. І. (2016). Аналіз динаміки розвитку ринку вівса в Україні. Ефективна економіка, 5, 26−52. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4964.
Петренко, О. П. (2019). Фінансово-економічний аналіз ринку зерна як передумова продовольчої безпеки України. Електронне наукове фахове видання з економічних наук «Modern Economics», 13, 207−212. DOI: https://doi.org/10.31521/modecon.V13(2019)-32.
Петренкова, В. П., Лучна, І. С., & Боровська, І. Ю. (2016). Залежність фітосанітарного стану посівів пшениці озимої від погодних умов. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області, 20, 60–68.
Бакай, І. Д. (2011). Оцінка фітосанітарного стану посівів озимої пшениці в Північному Лісостепу та Південному Степу України. Захист і карантин рослин, 57, 8−25.
Волощук, О., Волощук, І., & Глива, В. (2014). Насіннєва продуктивність й посівна якість насіння сортів пшениці озимої залежно від строків сівби в умовах західного Лісостепу. Корми і кормовиробництво, 79, 82−88.
Польовий, В. М., Лукащук, Л. Я., & Гук, Л. І. (2018). Ефективність інтенсифікації технології вирощування пшениці озимої в Західному Лісостепу. Вісник аграрної науки, 11, 35−40.
Клименко, І. І. (2015). Особливості формування посівних якостей насіння зернових колосових культур залежно від метеорологічних умов. Таврійський науковий вісник, 92, 72−79.
Derechа, O. A., Gritsyuk, N. V., Bakalova, A. V., Kovalchuk, P. C., & Shamray, T. I. (2019). Застосування системних фунгіцидів проти грибних хвороб вівса в умовах житомирської області. Scientific Progress & Innovations, 3, 72−79. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.09.
Гентош, І. Д., Кирик, М. М., & Гентош, Д. Т. (2017). Вплив обробки насіння ячменю ярого хімічними засобами на розвиток кореневих гнилей. Наукові доповіді НУБіП України, 4(68), 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2017_4_3.
Віннічук, Т. С., Пармінська, Л. М., & Гаврилюк, Н. М. (2016). Захист пшениці озимої від хвороб та шкідників за різних систем удобрення. Вісник аграрної науки, Аграрна наука, 9, 30−34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2016_9_7.
Ретьман, С. В., Шевчук, О. В., & Горбачова, Н. П. (2011). Хвороби листя і колоса. Карантин і захист рослин, 4, 25−27.
Ретман, С. В., & Панченко, Ю. С. (2017). Біологічні препарати для захисту від хвороб у правобережному Лісостепу України. Сільськогосподарська мікробіологія, 25, 50−56.
Петренкова, В. П. (2004). Насіннєва інфекція польових культур. Київ: Інститут рослинництва імені В.Я. Юр’єва УААН.
Безноско, І. В., Горган, Т. М., Туровнік, Ю. О., Мостов’як, І. І., & Мудрак, В. О. (2022). Патогенна мікобіота насіння зернових культур за впливу різних технологій вирощування. Агроекологічний журнал, 1, 110−120. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2022.255185.
Furtat, I., Danshyna, A., & Mankovska, O. (2020). Характеристика фітопатогенних і токсикогенних властивостей грибів роду Fusarium, ізольованих із зерна Triticum aestivum L. Наукові записки НаУКМА. Сер.: Біологія і екологія, 3, 26−34. DOI: https://doi.org/10.18523/2617-4529.2020.3.26-34.
Дудченко, В. В., Піковський, М. Й., & Марковська, О. Є. (2024). Діагностика хвороб насіння сільськогосподарських культур. Одеса: Олді-плюс.
Sacchi, C., González, H. H. L., Broggi, L. E., Pacin, A., Resnik, S. L., Cano, G., & Taglieri, D. (2009). Fungal contamination and mycotoxin natural occurrence in oats for race horses feeding in Argentina. Animal Feed Science and Technology, 152(3-4), 330−335.
Sever, Z., Ivic, D., Kos, T., & Miličević, T. (2012). Identification of Fusarium species isolated from apple fruits stored in Croatia. Arhiv za higijeniju rada i toksikologiju, 63(4), 463−469.
Figueroa, M., Hammond-Kozack, & Solomon, P. S. (2018). A Review of Wheat Diseases — A Field Perspective. Molecular Plant Pathology, 19, 1523–1536. DOI: https://doi.org/10.1111/mpp.12618.1523-1536.
Кошова, В. М., Мукоїд, Р. М., Гуріна, О. О., & Усач, А. В. (2016). Характеристика різних сортів вівса. Наукові праці Національного університету харчових технологій, 22(2), 213−219. URL: https://dspace.nuft.edu.ua/handle/123456789/23604.
ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. (2003). [Чинний від 2004-01-01]. Київ: Держспоживстандарт України.
ДСТУ 2240-94. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. (1994). [Чинний від 1994-07-01]. Київ: Держстандарт України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
