Біокомпостування органічного субстрату на основі пташиного посліду за інтродукції асоціації грибів Trichoderma harzianum 128

Автор(и)

  • Віталій Васильович Волкогон Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Сергій Миколайович Деркач Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Світлана Борисівна Дімова Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Мирослава Василівна М’ягка Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Надія Василівна Луценко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Надія Петрівна Штанько Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Лідія Теодорівна Наконечна Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2018.161404

Ключові слова:

компостування, сукцесії мікроорганізмів, пташиний послід, Trichoderma harzianum

Анотація

Встановлено залежність динаміки розвитку мікроорганізмів у компостованих субстратах на основі курячого посліду від співвідношення — вуглець/азот. Врахування особливостей сукцесій мікроорганізмів у ході компостування дає змогу обґрунтувати оптимальні періоди для інтродукції в компости цінних агрономічних мікроорганізмів. Інокуляція субстрату споро-міцеліальною суспензією Trichoderma harzianum 128 на 2-й місяць компостування сприяє стрімкому зростанню чисельності інтродукованих мікроміцетів, що сягає на 7-й місяць 9744 тис. КУО/г сухого компосту. Доведено, що компостування субстрату на основі пташиного посліду із залученням асоціації T. harzianum 128 забезпечує інтенсифікацію мінералізаційних процесів та накопичення мікроорганізмів — активних деструкторів органічної речовини і продуцентів фізіологічно активних речовин, а також зменшує втрати вуглецю і азоту. Обґрунтовано, що отриманий у такий спосіб біокомпост є перспективним для використання в сільськогосподарському виробництві.

Біографії авторів

Віталій Васильович Волкогон, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН

Сергій Миколайович Деркач, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Derkach S.

Світлана Борисівна Дімова, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Мирослава Василівна М’ягка, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Надія Василівна Луценко, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Lutsenko N.

Надія Петрівна Штанько, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Shtanko N.

Лідія Теодорівна Наконечна, Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України

кандидат біологічних наук

Посилання

Gautam, S.P., Bundela, P.S., Pandey, A.K., Awasthi, M.K. and Sarsaiya, S. (2010). Composting of Municipal Solid Waste of Jabalpur Cit. Global J. Environ. Resea, 4, 1, 43–46 [in English].

Ishii, K., Fukui, M. and Takii, S. (2000). Microbial succession during a composting process as evaluated by denaturing gradient gel electrophoresis analysis. Journal of Applied Microbiology, 89, 768–777 [in English].

Prabhakaran, D., Manivannan, S. (2014). Effect of inoculating lignocellulolytic fungus on nutrient changes during different phases of composting of poultry droppings amended with bagasse. Int. J.Curr. Microbiol. App. Sci., 3, 9, 582–595 [in English].

Bernal-Vicente, A., Pascual, J., Tittarelli, F., Hernández, J., Diaz-Vivancos, P. (2014). Trichoderma harzianumT-78 supplementation of compost stimulates the antioxidant defense system in melon plants. J Sci Food Agric, 95, 2208–2214 [in English].

Blaya, J., López-Mondéjar, R., Lloret, E., Pascual, J.A., Ros, M. (2013). Changes induced by Trichoderma harzianum in suppressive compost controlling Fusarium wilt. Pesticide biochemistry and physiology, 107, 1, 112–119 [in English].

Aseieva, I.V., Babieva, B.A., & Byzov, B.A. et al. (1991). Metody pochvennoi mikrobiologii i biokhimii [Methods of soil microbiology and biochemistry]. D.G. Zviagintsev (Ed.). Moskva: MSU [in Russian].

Villemin, G., Balandreau, J., Dommergues, Y. (1974). Utilization du test de reduction de’acetylene pour la numeration des bacteries libres fixatuces d’azote. Ann. Microbiol. Enzimol, 24, 2, 87–94 [in French].

Volkohon, V.V., Nadkernychna, O.V., & Tokmakova, L.M. et al. (2010). Eksperymentalna gruntova mikrobiolohia [Experimental soil microbiology]. V.V. Volkohon (Ed.). Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].

Horodnii, M.M., Lisoval, A.P., & Bykin, A.V. et al. (2005). Ahrokhimichnyi analiz [Agrochemical analysis]. M.M. Horodnii (Ed.). Kyiv: Aristei [in Ukrainian].

Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoi obrabotki rezultatov issledovanii) [Field experiment procedure (with foundation of statistical treatment of the results of investigation)]. Moskva: Agropromizdat [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-02-28

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ