Екологічна роль сполучних територій у формуванні екомережі Східного Поділля
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183465Ключові слова:
екомережа, сполучні території, фітоценозиАнотація
Проведено систематичний, біоморфологічний та еколого-ценотичний аналізи видового різноманіття Південнобузького, Дністровського, Лядівського, Немийського екокоридорів. Розроблено робочу класифікаційну схему сполучних територій екомережі. Встановлено поширення 580 видів вищих судинних рослин, які належать до 292 родів, 77 родин. Переважаючим у систематичній структурі досліджуваної флори є відділ Magnoliophyta — 546 видів (з них 81,1% — Magnoliopsida та 12,6% — Liliopsida). Спектр провідних родин налічує: Asteraceae Dumort. (12%), Brassicaceae Burnett. (12), Poaceae Barnhart (8,8), Fabaceae Lindl. (6,7), Ranunculaceae Juss. (6,4) Caryophyllaceae Juss. (5,7), Rosaceae Juss. (4,5), Lamiaceae (2,2), Violaceae Batsch (2,1), Chenopodiaceae Vet. та Cyperaceae Juss. (1,9%). Встановлено, що за гідроморфою провідне місце посідають представники ксеромезофітної групи — 37,1% видів, мезоксерофіти — 25, мезофіти — 22,6, ксерофіти — 7,1, гігрофіти — 6 та гідрофіти — 2,2% видів. За відношенням до реакції ґрунту переважають (%): нейтрофіти — 46 та субацидофіти — 40,5; семіевтрофи — 53,7 та евтрофи — 25,6; за відношенням до вмісту сполук азоту (%): гемінітрофіти — 47,5 та нітрофіти — 32,1. Визначено, що за екологічною структурою фіторізноманіття досліджуваних територій є перехідним — від мезоксерофітної до ксеромезофітної групи, що свідчить про посилення антропогенного впливу.
Посилання
Sheliah-Sosonko, Yu.R., Hrodzynskyi, M.D., Romanenko, V.D. (2004). Kontseptsyia, metody i kriterii sozdanyia ekosety Ukrainy [Concept, methods and criteria for creating an ecoset of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Mudrak, O.V. (2012). Zbalansovanyi rozvytok ekomerezhi Podillia: stan, problemy, perspektyvy [The balanced development of Podillya ecological network: status, problems, prospects]. Vinnytsia: «SPD Hlavatska R.V.» [in Ukrainian].
Movchan, Ya.I. (1997). Ekomerezha Ukrayiny: obgruntuvannya struktury ta shlyahiv vtilennya. Konvenciya pro biologichne riznomanittya: gromadska obiznanist ta uchast [The eco-network of Ukraine: justification of the structure and ways of implementation. The Convention on Biological Diversity: Public Awareness and Participation]. Kyiv [in Ukrainian].
Sheliah-Sosonko, Yu.R., Tkachenko, V.S., Andrienko, T.L., Movchan, Ya.I. (2005). Ekomerezha Ukrainy ta yii pryrodni yadra [The ecological network of Ukraine and its natural nuclei]. Ukrainskyi botanichnyi zhurnal — Ukrainian Botanical Journal, 62 (2), 142–158 [in Ukrainian].
Tkach, Е.D., Sherstoboieva, O.V., Shavrina, V.I. et al (2015). Fitobiotychne riznomanittia pryrodnykh fitotsenoziv ahrolandshaftiv Ukrainy [Phytobiotic diversity of natural phytocoenoses of Ukraine’s agricultural landscapes]. Kyiv [in Ukrainian].
Ekologichnyj pasport Vinnyczkoyi oblasti za 2018 rik. [Ecological passport of Vinnitsa region for 2018] Retrived from: htpp:// www.vin.gov.ua [in Ukrainian]
Hrodzynskyi, Yu.R. Sheliah-Sosonko, T.M. Cherevchenko et al. (2001). Problemy zberezhennia ta vidnovlennia bioriznomanittia v Ukraini [Problems of conservation and restoration of biodiversity in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
Domaranskyi, A.O. (2006). Landshaftne riznomanittia: sutnist, znachennia, metryzatsiia, zberezhennia [Landscape diversity: essence, meaning, metrization, conservation]. Kirovograd [in Ukrainian].
Tkach, Ye., Shavrina, V., Starodub, V. (2016). Taxonomic structure of agricultural landscapes of connected areas in Vinnytsia region econetwork. Ahroekolohichnyy zhurnal — Agroecological journal, 4, 127–132 [in English].
Mosyakin, S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].
The International Plant Names Index. Published on the Internet (IPNI). www.ipni.org. Retrieved from http://www.ipni.org [in English].
Yurcev, B.A. (1997) Monitoring bioraznoobrazyia na urovne lokalnych flor [Local biodiversity monitoring]. Botanichnyy zhurnal — Botanical zhurnal, 82, 6, 60–69 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
