Значення шапкових грибів у міграції 137Cs на території Чернігівської області

Автор(и)

  • Юлія Олегівна Бондар Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна
  • Ольга Василівна Дмитренко ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», Україна
  • Світлана Петрівна Ковальова Житомирська філія ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», Україна
  • Світлана Петрівна Ткаченко-Канарська ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189440

Ключові слова:

шапкові гриби, аварія на Чорнобильській АЕС, рівень активності, міграція, 137Cs

Анотація

Велике значення у перерозподілі та фіксації радіонуклідів у навколишньому природному середовищі мають лісові екосистеми. Висвітлено, що останніми десятиліттями внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС оцінка рівня радіонуклідів у їстівних та неїстівних грибах становить особливий інтерес, оскільки деякі з них виявилися гіперакумуляторами забруднювальних речовин. Досліджено вміст 137Cs у ґрунті, підстилці та грибах лісових екосистем Чернігівської обл. У 2018 р. питома активність ґрунтів дослідного полігона була невисокою — у межах 62–400 Бк/кг. Найвищий рівень радіаційного фону зафіксовано у місці відбору неїстівного гриба свиняка тонкого — 0,16 мкЗв/год, а найнижчий — у точці відбору їстівної зеленушки — 0,08 мкЗв/год. Питома активність 137Cs у лісовій підстилці дослідного майданчика була у межах 627–2366 Бк/кг і на порядок перевищувала відповідний показник у зразках ґрунту. Експериментальні дослідження засвідчили, що шапкові гриби виявились найбільш радіоактивно забрудненим компонентом лісових екосистем. Виявлено перевищення допустимого рівня вмісту 137Cs у грибах на один-два порядки порівняно з ґрунтом, на якому росли плодові тіла, а саме: у підберезовика — у 38 разів, сироїжки їстівної — у 36, блідої поганки та зеленушки — у 33 і опенька осіннього справжнього — у 30 разів. Визначено роль шапкових грибів у підвищенні міграційної здатності радіонуклідів. Наукові дослідження виявили значне збільшення біологічної доступності радіонуклідов 137Cs у лісових екосистемах за допомогою грибів-макроміцетів і, ймовірно, зумовлене цим підвищення рівня захворюваності населення у районах відбору зразків

Біографії авторів

Юлія Олегівна Бондар, Національний університет біоресурсів і природокористування України

кандидат біологічних наук, доцент

Ольга Василівна Дмитренко, ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»

кандидат сільськогосподарських наук

Світлана Петрівна Ковальова, Житомирська філія ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»

кандидат сільськогосподарських наук

Світлана Петрівна Ткаченко-Канарська, ДУ «Інститут охорони ґрунтів України»

Tkachenko-Kanarska S.

Посилання

Vishnevskiy, D.A., Zarubina, N.E., Zarubin, O.L. (2015). Radioekologicheskiy monitoring lesov v situatsii krupnoy radiatsionnoy avarii [Radioecological monitoring of forests in a situation of a major radiation accident]. Kyiv: Nash format [in Russian].

Trokhymchuk, I. (2015). Lisorozvedennia na radiatsiino zabrudnenii terytorii [Deforestation in radiation contaminated territory]. Visnyk Cherkaskoho universytetu — Bulletin of Cherkasy University, 19, 121–126 [in Ukrainian].

Yoschenko, V., Takase, T., Hinton, T. et al. (2018). Radioactive and stable cesium isotope distributions and dynamics in Japanese cedar forests. Journal of Environmental Radioactivity, 186, 34–44 [in English].

Havii, V.M., Shovkun, T.M. (2007). Radiatsiinyi stan Chernihivshchyny ta yoho vplyv na zdorov’ia naselennia [Radiation status of Chernihiv region and its impact on public health]. Visnyk ODEU — Bulletin of the Odessa State Environmental University, 4, 35–40 [in Ukrainian].

Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Chernihivskii oblasti za 2004 rik [Report on the Environment in Chernihiv oblast for 2004]. Chernihiv [in Ukrainian].

Szymańska, K., Falandysz, J., Skwarzec, B., Strumińska-Parulska, D. (2018). 210Po and 210Pb in forest mushrooms of genus Leccinum and topsoil from northern Poland and its contribution to the radiation dose. Chemosphere, 213, 133–140 [in English].

Prister, B.S., Ivanov, Yu.O., Hermashenko, V.H., Bondar, P.F., Kashparov, V.O., Kalshenko, L.V., Lazariev, M.M., Lundin, S.M., Perepeliatnikova, L.V., Romanov, L.M., Semeniutin, O.M., Dolhyi, M.L., Zahorulko, O.V. (1997). Dovidnyk dlia radiolohichnykh sluzhb Minsilhospprod Ukrainy [Handbook for Radiological Services of the Ministry of Agriculture and Food of Ukraine]. Kyiv: Nora-print [in Ukrainian].

Рrister, B.S., Loshchilov, N.A., Nemets, O.F., Poyarkov. V.A. (1988). Osnovy selskokhozyaystvennoy radiologii [Fundamentals of Agricultural Radiology]. Kyiv: Urozhay [in Russian].

Polinkevych, V.A., Katkovskyi, A.V., Sauk, O.A. (2015). Radiolohichna otsinka produktsii lisu v mezhakh pivnichnykh raioniv Zhytomyrskoi oblasti [Radiological evaluation of forest production within the northern regions of Zhytomyr region]. Visnyk ZhNAEU — Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University, 1(47), 19–27 [in Ukrainian].

Patlai, I.M., Davydov, M.M., Landin V.P. (1999). Osnovy lisovoi radioekolohii [Fundamentals of forest radioecology]. Kyiv: Yarmarok [in Ukrainian].

Krasnov, V.P. (1998). Radioekolohiia lisiv Polissia Ukrainy [Radioecology of forests of Polesie of Ukraine]. Zhytomyr: Volyn [in Ukrainian].

Hnativ, P.S., Holub, S.M., Holub, V.O. (2010). Vyvchennia akumuliatsii tseziiu-137 makromitsetamy v umovakh Volynskoho Polissia y viddalenyi period pislia avarii na ChAES [Studying of cesium-137 accumulation by macromycetes in the conditions of Volyn Polissya in the remote period after the Chernobyl accident]. Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii — Nature West Polesie and adjacent areas 7(2), 169–176 [in Ukrainian].

Haichenko, V.A., Hudkov, I.M., Kashparov, V.O., Kitsno, V.O., Lazariev, M.M. (2014). Praktykum z radiobiolohii ta radioekolohii [Workshop on radiobiology and radioecology]. Kherson: Oldi-Plius [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

Розділ

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ