Значення шапкових грибів у міграції 137Cs на території Чернігівської області
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189440Ключові слова:
шапкові гриби, аварія на Чорнобильській АЕС, рівень активності, міграція, 137CsАнотація
Велике значення у перерозподілі та фіксації радіонуклідів у навколишньому природному середовищі мають лісові екосистеми. Висвітлено, що останніми десятиліттями внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС оцінка рівня радіонуклідів у їстівних та неїстівних грибах становить особливий інтерес, оскільки деякі з них виявилися гіперакумуляторами забруднювальних речовин. Досліджено вміст 137Cs у ґрунті, підстилці та грибах лісових екосистем Чернігівської обл. У 2018 р. питома активність ґрунтів дослідного полігона була невисокою — у межах 62–400 Бк/кг. Найвищий рівень радіаційного фону зафіксовано у місці відбору неїстівного гриба свиняка тонкого — 0,16 мкЗв/год, а найнижчий — у точці відбору їстівної зеленушки — 0,08 мкЗв/год. Питома активність 137Cs у лісовій підстилці дослідного майданчика була у межах 627–2366 Бк/кг і на порядок перевищувала відповідний показник у зразках ґрунту. Експериментальні дослідження засвідчили, що шапкові гриби виявились найбільш радіоактивно забрудненим компонентом лісових екосистем. Виявлено перевищення допустимого рівня вмісту 137Cs у грибах на один-два порядки порівняно з ґрунтом, на якому росли плодові тіла, а саме: у підберезовика — у 38 разів, сироїжки їстівної — у 36, блідої поганки та зеленушки — у 33 і опенька осіннього справжнього — у 30 разів. Визначено роль шапкових грибів у підвищенні міграційної здатності радіонуклідів. Наукові дослідження виявили значне збільшення біологічної доступності радіонуклідов 137Cs у лісових екосистемах за допомогою грибів-макроміцетів і, ймовірно, зумовлене цим підвищення рівня захворюваності населення у районах відбору зразків
Посилання
Vishnevskiy, D.A., Zarubina, N.E., Zarubin, O.L. (2015). Radioekologicheskiy monitoring lesov v situatsii krupnoy radiatsionnoy avarii [Radioecological monitoring of forests in a situation of a major radiation accident]. Kyiv: Nash format [in Russian].
Trokhymchuk, I. (2015). Lisorozvedennia na radiatsiino zabrudnenii terytorii [Deforestation in radiation contaminated territory]. Visnyk Cherkaskoho universytetu — Bulletin of Cherkasy University, 19, 121–126 [in Ukrainian].
Yoschenko, V., Takase, T., Hinton, T. et al. (2018). Radioactive and stable cesium isotope distributions and dynamics in Japanese cedar forests. Journal of Environmental Radioactivity, 186, 34–44 [in English].
Havii, V.M., Shovkun, T.M. (2007). Radiatsiinyi stan Chernihivshchyny ta yoho vplyv na zdorov’ia naselennia [Radiation status of Chernihiv region and its impact on public health]. Visnyk ODEU — Bulletin of the Odessa State Environmental University, 4, 35–40 [in Ukrainian].
Dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Chernihivskii oblasti za 2004 rik [Report on the Environment in Chernihiv oblast for 2004]. Chernihiv [in Ukrainian].
Szymańska, K., Falandysz, J., Skwarzec, B., Strumińska-Parulska, D. (2018). 210Po and 210Pb in forest mushrooms of genus Leccinum and topsoil from northern Poland and its contribution to the radiation dose. Chemosphere, 213, 133–140 [in English].
Prister, B.S., Ivanov, Yu.O., Hermashenko, V.H., Bondar, P.F., Kashparov, V.O., Kalshenko, L.V., Lazariev, M.M., Lundin, S.M., Perepeliatnikova, L.V., Romanov, L.M., Semeniutin, O.M., Dolhyi, M.L., Zahorulko, O.V. (1997). Dovidnyk dlia radiolohichnykh sluzhb Minsilhospprod Ukrainy [Handbook for Radiological Services of the Ministry of Agriculture and Food of Ukraine]. Kyiv: Nora-print [in Ukrainian].
Рrister, B.S., Loshchilov, N.A., Nemets, O.F., Poyarkov. V.A. (1988). Osnovy selskokhozyaystvennoy radiologii [Fundamentals of Agricultural Radiology]. Kyiv: Urozhay [in Russian].
Polinkevych, V.A., Katkovskyi, A.V., Sauk, O.A. (2015). Radiolohichna otsinka produktsii lisu v mezhakh pivnichnykh raioniv Zhytomyrskoi oblasti [Radiological evaluation of forest production within the northern regions of Zhytomyr region]. Visnyk ZhNAEU — Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University, 1(47), 19–27 [in Ukrainian].
Patlai, I.M., Davydov, M.M., Landin V.P. (1999). Osnovy lisovoi radioekolohii [Fundamentals of forest radioecology]. Kyiv: Yarmarok [in Ukrainian].
Krasnov, V.P. (1998). Radioekolohiia lisiv Polissia Ukrainy [Radioecology of forests of Polesie of Ukraine]. Zhytomyr: Volyn [in Ukrainian].
Hnativ, P.S., Holub, S.M., Holub, V.O. (2010). Vyvchennia akumuliatsii tseziiu-137 makromitsetamy v umovakh Volynskoho Polissia y viddalenyi period pislia avarii na ChAES [Studying of cesium-137 accumulation by macromycetes in the conditions of Volyn Polissya in the remote period after the Chernobyl accident]. Pryroda Zakhidnoho Polissia ta prylehlykh terytorii — Nature West Polesie and adjacent areas 7(2), 169–176 [in Ukrainian].
Haichenko, V.A., Hudkov, I.M., Kashparov, V.O., Kitsno, V.O., Lazariev, M.M. (2014). Praktykum z radiobiolohii ta radioekolohii [Workshop on radiobiology and radioecology]. Kherson: Oldi-Plius [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
