Розвиток фітопатогенних грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans за впливу хімічних і біологічних препаратів

Автор(и)

  • Світлана Володимирівна Федорчук Житомирський національний агроекологічний університет, Ukraine
  • Оксана Івнівна Трембіцька Житомирський національний агроекологічний університет, Ukraine
  • Тетяна Вікторівна Клименко Житомирський національний агроекологічний університет, Ukraine
  • Віктор Григорович Радко Житомирський національний агроекологічний університет, Ukraine
  • Микола Михайлович Лісовий Національний університет біоресурсів і природокористування України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189453

Ключові слова:

Alternaria solani, Phytophthora infestans, збудники, препарати, живильне середовище, картопля

Анотація

Розглянуто головні особливості розвитку збудників хвороб картоплі Alternaria solani та Phytophthora infestans за використання хімічних, біологічних препаратів та регуляторів росту рослин у лабораторних умовах. За застосування хімічних препаратів Консенто 450 SС, к.с., Акробат МЦ в.г., Антракол 70 WP, з.п. у відповідних концентраціях у лабораторних умовах було зафіксовано їх високу токсичну дію щодо збудників хвороб. В усіх варіантах досліду фунгіциди зумовлювали повне призупинення розвитку гриба. Лише у варіанті із застосуванням Консенто 450 SС на 14-у добу експерименту діаметр міцелію гриба Phytophthora infestans збільшився на 0,5 мм і становив 1,5 мм. Біопрепарати Псевдобактерин-2, в.р., Трихофіт, р., Фітоспорин — М, п. також проявили негативну дію на збудників Alternaria solani та Phytophthora infestans. За ефективністю дії щодо Alternaria solani оптимальним був Фітоспорин — М, п. — діаметр колонії гриба становив 17,1 мм, а на контролі (без препарату) — 39,9 мм. Вплив Фітоспорину — М, п. на розвиток гриба Phytophthora infestans також був доволі ефективним. Діаметр колоній у цьому варіанті досягав 19,3 мм на 14-у добу експозиції. Під час вивчення взаємодії регуляторів росту рослин і Alternaria solani в лабораторних умовах встановлено зменшення інтенсивності росту гриба порівняно з контролем. Ефективнішими були Гумісол, р. та Потейтін, в.р. — на 14-у добу експозиції діаметр колонії був у межах 33,4 та 34,6 мм відповідно. Найсильнішу дію щодо пригнічення розвитку гриба Phytophthora infestans проявив препарат Гумісол, р., діаметр колонії становив 43,0 мм на 14-у добу експозиції.

Біографії авторів

Світлана Володимирівна Федорчук, Житомирський національний агроекологічний університет

кандидат сільськогосподарських наук

Оксана Івнівна Трембіцька, Житомирський національний агроекологічний університет

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Тетяна Вікторівна Клименко, Житомирський національний агроекологічний університет

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Віктор Григорович Радко, Житомирський національний агроекологічний університет

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Микола Михайлович Лісовий, Національний університет біоресурсів і природокористування України

доктор сільськогосподарських наук, професор

Посилання

Pusenkova, L.I. et.al. (2010). Biopreparaty dlya zashity kartofelya ot boleznej [Biopreparats for protection of potato from diseases]. Zashita i karantin rastenij — Protection and plant quarantine, 10, 26–28 [in Russian].

Gannibal, F.B. (2007). Vidovoj sostav, taksonomiya i nomenklatura vozbuditelej alternarioza listev kartofelya [Species composition, taxonomy and nomenclature of pathogens alternatives to potato leaves]. Laboratoriya mikologii i fitopatologii im. A.A. Yachevskogo VIZr. Istoriya i sovremennost. A.P. Dmitrieva (Ed.). Sankt-Peterburg: VIZr [in Russian].

Markov, I.L., Bashta, O.V., Hentosh, D.T. et al. (2017). Fitopatolohiia: navch. pidruchnyk [Phytopathology: teach. textbook]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

Serhiienko, V.H., Bohdanovych, S.V. (2013). Shkidlyvist sukhoi pliamystosti kartopli [Purity of dry potato spot]. Zakhyst i karantyn roslyn. — Plant protection and quarantine, 59, 231–237 [in Ukrainian].

Kuznecova, M.A. et al. (2010). Fitoftoroz i alternarioz kartofelya: programma zashitnyh dejstvij [Phytophtora and alternaria of potato: a program of protective actions]. Kartofel i ovoshi — Potatoes and vegetables, 3, 27–30 [in Russian].

Sheveluha, B.C., Blinovskij, I.K. (2004). Sostoyanie i perspektivy issledovanij i primeneniya fitoregulyatorov v rastenievodstve [The state and prospects of research and application of phytoregulators in plant growing]. Regulyatory rosta rastenij. Moskva: Agropromizdat [in Russian].

Borodai, V.V., Parfeniuk, A.I. (2018). Poshyrenist ta rozvytok khvorob kartopli (Solanum tuberosum) v Ukrainy [Prevalence and development of Solanum tuberosum potato diseases in Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 82–87 [in Ukrainian].

Yvaniuk, V.H., Banadysev, S.A., Zhuromskyi, H.K. (2005). Zashchyta kartofelia ot boleznei, vredytelei y sorniakov [Protecting potatoes from diseases, pests and weeds]. Mynsk: Belprynt [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ