Розвиток фітопатогенних грибів Alternaria solani та Phytophthora infestans за впливу хімічних і біологічних препаратів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189453Ключові слова:
Alternaria solani, Phytophthora infestans, збудники, препарати, живильне середовище, картопляАнотація
Розглянуто головні особливості розвитку збудників хвороб картоплі Alternaria solani та Phytophthora infestans за використання хімічних, біологічних препаратів та регуляторів росту рослин у лабораторних умовах. За застосування хімічних препаратів Консенто 450 SС, к.с., Акробат МЦ в.г., Антракол 70 WP, з.п. у відповідних концентраціях у лабораторних умовах було зафіксовано їх високу токсичну дію щодо збудників хвороб. В усіх варіантах досліду фунгіциди зумовлювали повне призупинення розвитку гриба. Лише у варіанті із застосуванням Консенто 450 SС на 14-у добу експерименту діаметр міцелію гриба Phytophthora infestans збільшився на 0,5 мм і становив 1,5 мм. Біопрепарати Псевдобактерин-2, в.р., Трихофіт, р., Фітоспорин — М, п. також проявили негативну дію на збудників Alternaria solani та Phytophthora infestans. За ефективністю дії щодо Alternaria solani оптимальним був Фітоспорин — М, п. — діаметр колонії гриба становив 17,1 мм, а на контролі (без препарату) — 39,9 мм. Вплив Фітоспорину — М, п. на розвиток гриба Phytophthora infestans також був доволі ефективним. Діаметр колоній у цьому варіанті досягав 19,3 мм на 14-у добу експозиції. Під час вивчення взаємодії регуляторів росту рослин і Alternaria solani в лабораторних умовах встановлено зменшення інтенсивності росту гриба порівняно з контролем. Ефективнішими були Гумісол, р. та Потейтін, в.р. — на 14-у добу експозиції діаметр колонії був у межах 33,4 та 34,6 мм відповідно. Найсильнішу дію щодо пригнічення розвитку гриба Phytophthora infestans проявив препарат Гумісол, р., діаметр колонії становив 43,0 мм на 14-у добу експозиції.
Посилання
Pusenkova, L.I. et.al. (2010). Biopreparaty dlya zashity kartofelya ot boleznej [Biopreparats for protection of potato from diseases]. Zashita i karantin rastenij — Protection and plant quarantine, 10, 26–28 [in Russian].
Gannibal, F.B. (2007). Vidovoj sostav, taksonomiya i nomenklatura vozbuditelej alternarioza listev kartofelya [Species composition, taxonomy and nomenclature of pathogens alternatives to potato leaves]. Laboratoriya mikologii i fitopatologii im. A.A. Yachevskogo VIZr. Istoriya i sovremennost. A.P. Dmitrieva (Ed.). Sankt-Peterburg: VIZr [in Russian].
Markov, I.L., Bashta, O.V., Hentosh, D.T. et al. (2017). Fitopatolohiia: navch. pidruchnyk [Phytopathology: teach. textbook]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
Serhiienko, V.H., Bohdanovych, S.V. (2013). Shkidlyvist sukhoi pliamystosti kartopli [Purity of dry potato spot]. Zakhyst i karantyn roslyn. — Plant protection and quarantine, 59, 231–237 [in Ukrainian].
Kuznecova, M.A. et al. (2010). Fitoftoroz i alternarioz kartofelya: programma zashitnyh dejstvij [Phytophtora and alternaria of potato: a program of protective actions]. Kartofel i ovoshi — Potatoes and vegetables, 3, 27–30 [in Russian].
Sheveluha, B.C., Blinovskij, I.K. (2004). Sostoyanie i perspektivy issledovanij i primeneniya fitoregulyatorov v rastenievodstve [The state and prospects of research and application of phytoregulators in plant growing]. Regulyatory rosta rastenij. Moskva: Agropromizdat [in Russian].
Borodai, V.V., Parfeniuk, A.I. (2018). Poshyrenist ta rozvytok khvorob kartopli (Solanum tuberosum) v Ukrainy [Prevalence and development of Solanum tuberosum potato diseases in Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 82–87 [in Ukrainian].
Yvaniuk, V.H., Banadysev, S.A., Zhuromskyi, H.K. (2005). Zashchyta kartofelia ot boleznei, vredytelei y sorniakov [Protecting potatoes from diseases, pests and weeds]. Mynsk: Belprynt [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
