Вплив екзометаболітів рослин різних сортів сої на швидкість радіального росту Fusarium graminearum

Автор(и)

  • Лілія В’ячеславівна Гаврилюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • Надія Анатоліївна Косовська Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • Алла Іванівна Парфенюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна
  • Іван Іванович Мостов’як Уманський національний університет садівництва, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189454

Ключові слова:

соя, швидкість радіального росту, фітопатогенні мікроміцети, біологічні технології, екзометаболіти

Анотація

Наведено результати впливу екзометаболітів рослин сої сортів Сузір’я і Кент та технологій їх вирощування на швидкість радіального росту міцелію ізолятів гриба Fusarium graminearum. Досліджено, що найвищою антифунгальною дією щодо швидкості радіального росту колоній гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, виділені із рослин сої сорту Сузір’я, вирощених за дії препаратів Протегер і Роколта. Виявлено, що найвищою антифунгальною дією серед екзометаболітів рослин сої сорту Кент щодо швидкості радіального росту міцелію гриба F. graminearum характеризуються екзометаболіти, вирощені за технологією «БТУ-Центр». Встановлено, що екзометаболіти рослин різних сортів сої та технології їх вирощування істотно впливають на фізіолого-біохімічні властивості фітопатогенного та мікотоксичного гриба F. graminearum.

Біографії авторів

Лілія В’ячеславівна Гаврилюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

Havryliuk L.

Надія Анатоліївна Косовська, Інститут агроекології і природокористування НААН

Kosovska N.

Алла Іванівна Парфенюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, професор

Іван Іванович Мостов’як, Уманський національний університет садівництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Посилання

Lukomets, V.M., Piven, V.T. & Tishkov, N.M. (2011). Bolezni bobovyih [Legume diseases]. Moskva: Agrorus [in Russian].

Parfenyuk, A.I. & Beznosko, I.V. (2012). Intensyvnist sporoutvorennia fitopatohennykh hrybiv na sortakh ta hibrydakh pertsiu solodkoho [Spore intensity of phytopathogenic fungi on varieties and hybrids of sweet pepper]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia Bolhariia — Bulletin of Kharkiv National Agrarian University, 3, 104–108 [in Ukrainian].

Steponavičius, D., Raila, A., & Steponavičienė, A. [et al.] (2012). Preventive measures reducing superficial mycobiotic contamination of grain. Annals of Agricuktural and Environmental Medicine, 19 (2), 193–201 [in English].

Petrenkova, V.P., Borovska, I.Yu. & Kirichenko, V.V. (2012). Stiikist soniashnyku do nekrotrofnykh patoheniv [Resistance of sunflower to necrotrophic pathogens]. Kharkiv [in Ukrainian].

Parfenyuk, A.I. (2009). Sorty silskohospodarskykh kultur, yak faktor biokontroliu fitopatohennykh mikroorhanizmiv v ahrofitotsenozakh [Crop varieties as a factor in biocontrol of phytopathogenic microorganisms in agrophytocenoses]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Ahroekolohichnyi zhurnal, 3, 248–250 [in Ukrainian].

Gardiner, D.M., Kazan, K., & Praud, S. (2010). Early activation of wheat polyamine biosynthesis during Fusarium head blight implicates putrescine as an inducer of trichothecene mycotoxin production. BMC Plant Biol, 10, 289 [in English].

Chetouhi, C., Bonhomme, L., & Lasserre-Zuber, P. (2016). Transcriptome dynamics of a susceptible wheat upon Fusarium head blight reveals that molecular responses to Fusarium graminearum infection fit over the grain development processes. Functional & Integrative Genomics, 16, 183–201 [in English].

Bilay, V.I. (1982). Metodyi eksperimentalnoy mikologii [Methods of experimental mycology]. Kуiv: Nauk. dumka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-24

Номер

№ 4 (2019)

Розділ

ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНІ АГРОТЕХНОЛОГІЇ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.