Біоіндикація забруднення лісових екосистем 137Cs за використання тест-об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2020.201265Ключові слова:
лісові екосистеми, вищі судинні рослини, радіоактивне забруднення, радіоекологічний моніторинг, тест-об’єкти, питома активність 137Cs, коефіцієнти переходуАнотація
Розглянуто питання біоіндикації радіаційних забруднень та радіоекологічного моніторингу лісових екосистем у різних природно-кліматичних зонах. З часів глобальних випадінь радіонуклідів наприкінці 1950-х — початку 1970-х років встановлено, що підвищені концентрації техногенних радіонуклідів «бомбового» походження, у разі їх аерального надходження до лісових екосистем, на початковому періоді спостерігають- ся у кронах дерев, переважно, хвої і листі, а згодом — у лісовій підстилці. Встановлено, що інформацію стосовно сучасних рівнів радіоактивного забруднення компонентів лісових екосистем можна отримати на основі двох підходів: 1) аналізу результатів екстенсивного радіоекологічного моніторингу відповідних видів продукції лісового господарства, з відбором та аналізом значної кількості зразків; 2) біоіндикаційного — аналізу радіоактивного забруднення (питомої активності 137Cs) у тест-об’єк- тах з використанням деяких видів судинних рослин. Зауважено, що тест-об’єктами, які використовуються для біоіндикації радіоактивного забруднення лісових екосистем, зазвичай, є вищі рослини (мохоподібні та судинні рослини), лишайники та гриби.
Посилання
Molchanova, I.V & Kulikov, N.V. (1972). Radioaktivnye izotopy v sisteme «pochva–rastenie» [Radioactive isotopes in the soil–plant system]. Moskva [in Russian].
Moiseev, A.A., & Ramzaev, P.V. (1975). Tseziy–137 v biosfere [Cesium–137 in the biosphere]. Moskva [in Russian].
Tikhomirov, Ph.A. (1972). Deystvie ioniziruiushchikh izlucheniy na ekologicheskie sistemy [Impact of ionizing radiation on ecological systems]. Moskva [in Russian].
Tikhomirov, Ph.A. & Aleksakhin, R.M. (1987). Radiatsionnyy monitoring pochvenno-rastitel’nogo pokrova [Soil–plant radiation monitoring]. Vestnik Moskovskogo universiteta. Ser,17. Pochvovedenie — Bulletin of Moscow University. Ser,17. Soil Science, 1, 30–35 [in Russian].
Krasnov, V.P., & Orlov, O.O. (2002). Radiatsiynyy monitorynh lisovykh ekosystem na prykladi dykoroslykh yahidnykh roslyn [Radiation monitoring of forest ecosystems on the example of wild berry plants]. Nauk. visnyk UkrDLTU — Scientific Bulletin of UkrDLTU, 12.4, 151–154 [in Ukrainian].
Krasnov, V.P., Orlov, O.O., & Kurbet, T.V. (2006). Kontseptual’ne polozhennya radiatsionnogo monitoringa lesnykh ekosistem [Conceptually the position of radiation monitoring of forest ecosystems]. Radioaktivnost’ posle yadernykh vzryvov i avariy. Trudy Mezhdunarodnoy konferentsii — Radioactivity after nuclear explosions and accidents. Proceedings of the International Conference, 3, 103–108 [in Russian].
ICRP Publication 7. Principles of environmental monitoring related to the handling of radioactive materials. (1966). London: Pergamon Press [in English].
ICRP Publication 43. Principles of environmental monitoring for radiation protection of human population. (1985). London: Pergamon Press [in English].
Makhon’ko, K.P. (1990). Rukovodstvo po organizatsii kontrolya prirodnoy sredy v rayone raspolozheniya AES [Guidance on the organization of environmental control in the area of the NPP]. Leningrad [in Russian].
Musiyenko, N.N., Serebryakov, V.V. & Brayon, A.V. (2002). Ekologiya. Okhrana prirody: Slovar’-spravochnik [Ecology. Environmental Protection: Dictionary-Reference]. Kyiv [in Ukrainian].
Alekseenko, V.A. (2000). Ekologicheskaya geokhimiya: uchebnik [Ecological geochemistry: textbook]. Moskva [in Russian].
Kovács, M. (1992). Monitoring system. Biological indicators in environmental protection. Chichester: Ellis Harwood Ltd. [in English].
Shcheglov, A.I. (1999). Biogeokhimiya tekhnogennykh radionuklidov v lesnykh ekosistemakh [Biogeochemistry of technogenic radionuclides in forest ecosystems]. Materialy 10-letnikh issledovaniy v zone vliyaniya avarii na CHAES [Materials of 10 years of research in the impact zone of the Chernobyl accident]. Moskva [in Russian].
Nifontova, M.G., & Kulikov, N.V. (1984). O nakoplenii 90Sr i 137Cs lishaynikami v prirodnykh usloviyakh [The accumulation of 90Sr i 137Cs by lichens in natural conditions]. Ekologiya — Ecology, 3, 93–96 [in Russian].
Nifontova, M.G., & Kulikov, N.V. (1984). 137Cs v rasteniyakh okrestnostey Beloyarskoy atomnoy elektrostantsii im. I.V. Kurchatova [137Cs in plants surrounding the Beloyarsk nuclear power plant named after I.V. Kurchatova]. Ekologiya — Ecology, 5, 81–83 [in Russian].
Nifontova, M.G. (1997). Dinamika soderjaniya dolgojivushchikh radionuklidov v mokhovo-lishaynikovoy rastitel’nosti [The dynamics of the content of long-lived radionuclides in moss-lichen vegetation]. Ekologiya — Ecology, 4, 273–275 [in Russian].
Shytyuk, K.F., Orlov, O.O., & Mel’nychuk, S.D. (2010). Porivnyal’na otsinka rozpodilu 137Cs v ekosystemakh sosnovykh ta sosnovo-dubovykh lisiv Ukrayins’koho Polissya [Comparative assessment of 137Cs distribution in ecosystems of pine and pineoak forests of Ukrainian Polesie]. Yaderna fizyka ta enerhetyka — Nuclear physics and energy, 11(1), 74–81 [in Ukrainian].
Orlov, A. (2011). Akumulyatsiya 137Cs vydamy trvyano-chaharnychkovoho yarusu lisovykh bolit Zakhidnoho Polissya Ukrainy [137Cs accumulation by species of grassland shrub tier in forest swamp of Western Polesie of Ukraine]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya — Forestry and agroforestry, 118, 73–80 [in Ukrainian].
Orlov, A. (2011). Analiz rezul’tativ tret’ioho etapu monitorynhu akumulyatsii 137Cs vydamy trvyanochaharnychkovoho yarusu dubovo-sosnovykh lisiv u volohykh suhrudakh Zhytomyrs’koho Polissya [Analysis of the results of the third stage of monitoring of 137Cs accumulation by species of grass and shrub tier in wet oak-pine forests of Zhytomyr Polissya]. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya — Forestry and agroforestry, 133, 102–111 [in Ukrainian].
Orlov, A. (2000). Ecological function of moss layer in distribution of 137Cs fluxes in coniferous forests of authomorphous and hydromorphous landscapes. International conference «Modern problems of radiobiology, radioecology and evolution». Abstracts. Dubna, 195–196 [in English].
Krasnov, V.P. & Het’manchuk, A.I. (2005) Radioekolohiya likars’kykh roslyn [Radioecology of medical herbs]. Zhitomyr [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
