Особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів – збудників хвороб в агроценозах зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України

Автор(и)

  • Іван Іванович Мостовʼяк Уманський національний університет садівництва
  • Олена Сергіївна Дем’янюк Інститут агроекології і природокористування НААН
  • Віра Віталіївна Бородай Національний університет біоресурсів і природокористування України

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2020.201266

Ключові слова:

зернові культури, агроценоз, поширення хвороб, розвиток хвороб, фітопатогенні мікроорганізми, біологічне забруднення агроекосистем

Анотація

Проаналізовано особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів — збуд- ників хвороб зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України за 2004– 2019 рр. Провідне місце у фітопатогенному комплексі займають мікроміцети, серед яких домінують збудники різновидів кореневої гнилі і борошнистої роси. Площа посівів, уражених цими хворобами, становить 32,5–75,0%, а у деякі роки досягає 100%, поширення хвороб — 4,2–19,8, їх розвиток — 1,6–14,0%. В агроценозах пшениці озимої переважають септоріоз листя і піренофороз; пшениці ярої — темно-бура плямистість;ячменю ярого — різновиди плямистості та ринхоспоріоз. Серед хвороб колосу домінують оливкова пліснява та фузаріоз. За досліджуваний період зафіксовано значний розвиток піренофорозу пшениці озимої — 5,1–16,8% (max 35%), поширення бурої листкової іржі на пшениці ярій — 4,6–24,4 (max 45) та різновидів плямистості ячменю ярого — до 50% (max 100%). Перевищення порогу шкодочинності кореневих гнилей у 2,8–4,0 рази, борошнистої роси пшениці — у 6,3–8,2 та різновидів плямистості ячменю — в 2,5 раза призводить до надмірного застосування фунгіцидів і зумовлює посилення екологічних ризиків у агроценозах, а також до хімічного і біологічного забруднення агроекосистем, що істотно впливає на якість і безпечність продукції.

Біографії авторів

Іван Іванович Мостовʼяк, Уманський національний університет садівництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Олена Сергіївна Дем’янюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор

Віра Віталіївна Бородай, Національний університет біоресурсів і природокористування України

доктор сільськогосподарських наук, доцент

Посилання

Levitin, M.M. (2017). Sel’skohozjajstvennaja fitopatologija. Uchebnoe posobie [Agricultural phytopathology. Tutorial]. Moskva: Jurajt [in Russian].

Gagkaeva, T.Ju. & Gavrilova, O.P. (2017). Fuzarioznaja infekcija i kontaminacija mikotoksinami zerna sortov jarovogo jachmenja [Fusarium infection and mycotoxin contamination of grain of spring barley varieties]. Vestnik zashhity rastenij — Bulletin of Plant Protection, 3, 39–43 [in Russian].

Gul’tjaeva, E.I., Shajdajuk, E.L. & Kazarcev, I.A. (2017). Struktura populjacij Puccinia triticina na tetraploidnyh vidah pshenicy [Popccinia triticina population structure on tetraploid wheat species]. Mikologija i fitopatologija — Mycology and Phytopathology, 51(5), 299–304 [in Russian].

D’jakov, Ju.T. & Levitin, M.M. (2018). Invazii fitopatogennyh gribov [Invasion of phytopathogenic fungi]. Moskva: «URSS» [in Russian].

Anisimova, A.V., Novikova, L.Ju., Novakazi, F., Kopahnke D., Zubkovicha, A. & Afanasenko, O.S. (2017). Polimorfizm po priznaku virulentnosti i osobennosti mikrojevoljucii v populjacijah vozbuditelja setchatoj pjatnistosti jachmenja Pyrenophora teres f. teres [Virulence polymorphism and features of microevolution in populations of the causative agent of net spotting of barley Pyrenophora teres f. teres]. Mycology and phytopathology — Mikologija i fitopatologija, 51(4), 229–240 [in Russian].

Kokhmetova, A., Ali, Sh., Sapakhova, Z. & Atishova, M. (2019). Identifcation of genotypescarriers of resistance to tan spot Ptr ToxA and Ptr ToxB of Pyrenophora tritici-repentis in common wheat collection. Vavilov Journal of Genetics and Breeding, 22, 978–986 [in English].

Levitin, M.M. (2012). Izmenenie klimata i prognoz razvitija boleznej rastenij [Climate change and the forecast for the development of plant diseases]. Mycology and phytopathology — Mikologija i fitopatologija, 46, 14–19 [in Russian].

Levitin, M.M. (2015). Mikroorganizmy v uslovijah global’nogo izmenenija klimata [Microorganisms in the context of global climate change]. Agricultural biology — Sel’skohozjajstvennaja biologija, 50(5), 641–647 [in Russian].

Mironenko, N.V., Kovalenko, N.M. & Baranova, O.A. (2019). Harakteristika geograficheski otdalennyh populjacij Pyrenophora tritici-repentis po virulentnosti i genam toksinoobrazovanija ToxA i ToxV [Characterization of geographically distant populations of Pyrenophora tritici-repentis by virulence and toxin formation genes ToxA and ToxB]. Bulletin of Plant Protection — Vestnik zashhity rastenij, 1(99), 24–29 [in Russian].

Markelova, T.S. (2015). Fitosanitarnaja situacija v agrocenoze zlakovyh kul’tur Povolzh’ja [Phytosanitary situation in the agrocenosis of cereal crops of the Volga region]. Plant protection and quarantine — Zashhita i karantin rastenij, 5, 22–23 [in Russian].

Arraiano, L.S. & Brown, J.K.M. (2017). Sources of resistance and susceptibility to Septoria tritici blotch of wheat. Mol Plant Pathol, 18, 276–292 [in English].

Brown, N.A., Evans, J., Mead, A. & Hammond-Kosack, K.E. (2017). A spatial temporal analysis of the Fusarium graminearum transcriptome during symptomless and symptomatic wheat infection. Mol. Plant Pathol, 18(9), 1295–1312 [in English].

Cruz, C.D., Magarey, R.D. & Christie, D.N. et al. (2016). Climate suitability for Magnaporthe oryzae Triticum pathotype in the United States. Plant Dis, 100, 1979–1987 [in English].

Gilbert, J. & Haber, S. (2013). Overview of some recent research developments in fusarium head blight of wheat. Can. J. Plant Pathol, 35, 149–174 [in English].

Hovmoller, M.S., Walter, S. & Bayles, R.A. et al. (2015). Replacement of the European wheat yellow rust population by new races from the centre of diversity in the near-Himalayan region. Plant Pathol, 65, 402–411 [in English].

Lei, Y., Wang, M. & Wan, A. et al. (2016). Virulence and molecular characterization of experimental isolates of the stripe rust pathogen (Puccinia striiformis) indicate somatic recombination. Phytopathology, 107, 329–344 [in English].

Markov, I.L., Bashta, O.V., Gentosh, D.T. Hlymiaznyi, V.A., Dermenko, O.P.& Chernenko Ye.P. (2017). Silskogospodarska fitopatologiya [Agricultural phytopathology]. Kyiv: Interservis [in Ukrainian].

Holjačuk, Ju. (2015). Rozvytok osnovnyx hrybnyx xvorob pšenyci ozymoji v umovax Navčal’no-naukovo-doslidnoho centru L’vivs’koho nacional’noho ahrarnoho universytetu [Development of basic fungal diseases of winter wheat in the conditions of the Educational Research Center of Lviv National Agrarian University]. Visnyk of Lviv National Agrarian University — Visnyk L’vivs’koho nacional’noho ahrarnoho universytetu, 19, 165–168 [in Ukrainian].

Markovska, O.Y., Pikovskyi, M.Y., Nikishov, O.O. (2018). Optimization of the system of irrigated winter wheat protection against harmful organisms in southern Ukraine. Biological Resources and Nature Managеment, 10(3–4), 98–104.

Ret’man, S., Kislyh, T., Shevchuk, O. & Kljuchevich, M. (2017). Snezhnaja plesen’ na ozimyh kolosovyh [Snow mold on winter cereal]. Proposition — Propozycija, 12, 21–29 [in Russian].

Švartau, V.V., Myxal’s’ka, L.M. & Zozulja, O.L. (2017). Pošyrennja fuzarioziv v Ukrajini [The spread of Fusarium in Ukraine]. Agronomist — Ahronom, 4, 40–43 [in Ukrainian].

Boenisch, M.J. & Schafer, W. (2011). Fusarium graminearum forms mycotoxin producing infection structures on wheat. BMC Plant Biol, 11, 110 [in English].

Ret’man, S.V., Kyslyx, T.M., Ševčuk, O.V., Bazykin, O.V., Afanasieva, O.H., Holosna, L.M. & Lisova, H.M. (2018). Mikozy zerna pšenyci ozymoji [Mycosis of winter wheat]. Quarantine and plant protection — Karantyn i zaxyst roslyn, 11–12, 1–3 [in Ukrainian].

Soroka, S.V. (Ed.). (2018). Biologicheskie (jekonomicheskie) porogi vredonosnosti vreditelej, boleznej i sornyh rastenij v posevah sel’skohozjajstvennyh kul’tur: spravochnik [Biological (economic) thresholds of harmfulness of pests, diseases and weeds in crops of crops: a reference]. Priluki: RUP «Institut zashhity rastenij» [in Russian].

Furdychko, O.I. & Demyanyuk, O.S. (2014). Aghroekologhija — fundamentaljna osnova formuvannja zbalansovanoji aghrosfery [Agroecology — a fundamental basis for the formation of a balanced agrosphere]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 7–13 [in Ukrainian].

Lykhochvor, V., Potopljak, O. & Bomba, M. (2015). Urozhajnistj ta bioenerghetychna ocinka vyroshhuvannja jachmenju jarogho zalezhno vid udobrennja ta zakhystu roslyn vid khvorob [Yield and bioenergy evaluation of spring barley cultivation depending on fertilizer and plant protection against disease]. Visnyk Ljvivsjkogho nacionaljnogho aghrarnogho universytetu — Bulletin of the National Agrarian University of Lviv, 19, 44–48 [in Ukrainian].

Karpenko, V.P., Bilonozhko, V.Ja., Prytuljak, R.M., Poltoretskiy, S.P. & Mostovyak, I.I. (2012). Mikrobiota lystkiv i zerna jachmenju jarogho za diji gherbicydu i biopreparatu [Microbiota of leaves and grain of spring barley during the action of herbicide and biological product]. Problemy ekologhichnoji biotekhnologhiji — Problems of ecological biotechnology, 2, 42–53 [in Ukrainian].

Опубліковано

2020-04-20

Номер

Розділ

ЕКОЛОГІЯ