Лісогосподарське виробництво в Україні, його становлення і реформування на шляху до ринкової економіки

Анотація

Досліджено інформативні джерела з лісогосподарського виробництва в Україні в аспекті переходу економіки на ринкові засади. Предметом дослідження є використання земельних ресурсів для вирощування лісу, супутніх лісівництву продуктів, послуг. Доведено, що в процесі господарювання за принципом «державне управління лісами» облікова і статистична звітність формувались, переважно, стосовно «державного лісового фонду», тобто продукції лісівництва, замість землі. Відтак і назва ЦОВВ — Державне агентство лісових ресурсів України; і визначення терміна «лісогосподарське виробництво». Найбільших змін у лісогосподарському виробництві ХХ століття економіка підприємств і регіонів зазнала після прийняття Основ лісового законодавства Союзу РСР і Союзних республік. Тобто після визначення та внесення терміна «єдиний державний лісовий фонд» та терміна «землі державного лісового фонду» були втрачені механізми обліку й звітності ефективності використання земельних ресурсів за фінансовими показниками, зрештою — державної щодо них звітності й контролю. Висвітлено проблеми щодо оцінки стану земель за таксаційними категоріями їх обліку порівняно зі структурою Стандартної статистичної класифікації ЄЕК/ФАО. Запропоновано перейти на поділ земель лісових за екологічними компонентами лісових екосистем. Загалом, доведено помилковість наказу Держкомзему України від 23 липня 2010 р. № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», зареєстрованого Мін’юстом України, зокрема в категорії «землі лісові та інші лісисті», з віднесенням її до секції «Н», розділу 9, що суперечить Лісовому кодексу України та ССКЗ ЄЕК/ФАО. Сфера застосування результатів дослідження: органи менеджменту Держземагентства, Держлісагентства, Міністерство юстиції України, наукові установи агросфери, охорони природи і екологічної безпеки тощо.