Поди межиріччя Дніпро–Молочна як важливі осередки збереження птахів Червоної Книги України

Автор(и)

  • Віктор Семенович Гавриленко Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-5984-7888
  • Тетяна Вікторівна Старовойтова Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211522

Ключові слова:

подові екосистеми, рідкісна орнітофауна, характер перебування видів ЧкУ, збереження біорізноманіття, антропогенна трансформація

Анотація

Для досліджень подових екосистем як центрів зосередження птахів Червоної книги України вибрано вісім найбільших подових екосистем: Чорна Долина, Зелений, Агайманський, Барнашівський, Малий Чапельський, Великий Чапельський, Сиваський, Овер’янівський. В їх межах під час міграцій, літування, зимівлі та гніздування виявлено 169 видів птахів, з яких 54 занесені до Червоної книги України. Подові екосистеми сильно трансформовані людською діяльністю. Серед чинників, що істотно впливають на характер перебування птахів, найзначимішими є: наявність на днищі поду водного дзеркала за рахунок природного чи штучного наповнення талими, дніпровськими із каналів, дренажними або артезіанськими водами; ступінь розораності плакорів, схилів та днищ подів; пасовищне навантаження свійськими й дикими травоїдними ссавцями, викошування трав на сіно, природні та антропогенного походження випалювання; наявність штучно створених деревних насаджень; евригалинність водойм; фактори турбування, спричинені випасанням великої та малої рогатої худоби, проїзду транспортних засобів, викошуванням трав; рибна ловля та полювання. Чисельність видового різноманіття, у т.ч. рідкісних видів, у подах, що мають постійне водне дзеркало, істотно переважає таку в екосистемах, які тимчасово затоплюються лише після сильного сніготанення. Утворення на днищах подів постійних водойм позитивно вплинуло на збереженість журавля степового, мартина каспійського, черні червонодзьобої, кулика довгонога, чоботаря, кулика-сороки, пісочника морського та деяких інших видів водно-болотяного комплексу. Заповідний режим Великого Чапельського поду, при синергічній дії впливу випасу травоїдними копитними тваринами, наочно демонструє перевагу такої системи природокористування для збереження саме рідкісних видів птахів під час міграції, обмежуючи можливості гніздування через витоптування прибережних біотопів.

Біографії авторів

Віктор Семенович Гавриленко, Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Тетяна Вікторівна Старовойтова, Інститут агроекології і природокористування НААН

Starovoitova T.

Посилання

Havrielenko, V.S. (2000). The potential of «ecological corridors» for waterfowl migrating trough the northern Blecr Sea. Aсta ornithological, 41–44 [in Poland].

Chervona knyha Ukrainy. Tvarynnyi svit. [Red Book of Ukraine. Fauna]. (2009). URL: https://redbookua.org

Andryushchenko, Yu.A., Chernichko, I.I., Kinda, V.V. & Popenko, V.M. (2006). Rezultaty pervogo bolshogo ucheta zimuyushchikh ptits v zonalnykh landshaftakh yuga Ukrainy [Results of the first large census of wintering birds in zonal landscapes of South Ukraine]. Branta — Branta, 9, 123–149 [in Ukrainian].

Andryushchenko, Yu.A., Diadicheva, E.A. & Popenko, V.M. (2015). K kharakteristike vesennego naseleniya ptits sukhostepnoy podzony Ukrainy v predelakh mezhdurechya Dnepra i Molochnoy [To the characteristic of spring population of birds of the dry steppe subzone of Ukraine within the Dnieper and Molochna interfluve]. Berkut — Berkut, 24 (2) [in Ukrainian].

Andryushchenko, Yu.O. et al. (2019). Current status of Anserinae wintering in Azov–Black Sea region of Ukraine. Vestnik Zoologii, 53 (4), 297–312 [in Ukrainian].

Havrielenko, V.S. (2011). Ptitsy «Krasnoy knigi Ukrainy» v ekosistemakh Biosfernogo zapovednika «Askaniya-Nova» [Birds of the Red Book of Ukraine in the ecosystems of the Biosphere Reserve «AskaniaNova»]. Ridkisni y znykaiuchi ptakhy Pivnichno-Zakhidnoho Prychornomoria: zbirka naukovykh prats — Rare and endangered birds of the North-Western Black Sea coast: a collection of scientific works. 18– 25 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S. & Mezinov, O.S. (2013). Rol Velykoho Chapelskoho podu v zberezhenni bioriznomanittia navkolovodnykh ptakhiv DniprovskoMolochnianskoho mezhyrichchia [The role of the Great Chapelsky depression in the conservation of biodiversity of aquatic birds of the Dnieper-Molochnya interfluve]. Ekolohiia vodno-bolotnykh uhid i torfovyshch (zbirnyk naukovykh statei) — Ecology of wetlands and peatland. 35–40 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S. & Lystopadsky, M.A. (2016). Transformatsiia ornitokompleksiv pryrodnoho yadra i sumizhnykh terytorii Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» [Transformation of natural ornithocomplexes of the natural core area and adjacent territories to the Biosphere reserve «Askania-Nova»]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 18, 98–115 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S., Lystopadsky, M.A., Mezinov, O.S. & Сhegorka, Р.Р. (2013). Novi znakhidky ridkisnykh vydiv ptakhiv na terytorii Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» ta v yoho rehioni [New records of rare species of birds in Biosphere Reserve «Askania-Nova» and in its region]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 15, 267–269 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S. & Starovoitova, T.V. (2018). Osobennosti vesenney migratsii serogo zhuravlya Grus grus (Linnaeus, 1758) cherez Biosfernyy zapovednik «Askaniya-Nova» i sopredelnye territorii v 2018 godu [Features of the spring migration of the Eurasian Crane through Askania-Nova Biosphere Reserve and adjacent areas in 2018]. Informatsionnyy byulleten RZhG Yevrazii — Newsletter of the Crane Working Group of Eurasia, 14, 32–35 [in Russian].

Chernichko, I.I. (2005). Itogi regionalnogo ornitologicheskogo monitoringa. Avgust 2004 [Results of regional ornithological monitoring. August 2004]. Byulleten ROM. — Bulletin ROM, 2, 28 p. [in Ukrainian].

Simon, D. (2011). Guidance on waterbird monitoring methodology: Field protocol for waterbird counting. Wetlands International Black Sea programme [in Holland].

Shapoval, V.V. & Zvegintsov, S.S. (2010). Ekolohohidrolohichnyi narys pavodku 2010 r. u Velykomu Chapelskomu podi [Ecology-hydrological notes on a flood at the Great Chapelsky depression in 2010]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 12, 33–55 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S. (1997). O neobkhodimosti sozdaniya ekologicheskikh koridorov na migratsionnykh putyakh okolovodnykh ptits v Severnom Prichernomore [On the need to create ecological corridors on the migration routes of water birds in the Northern Black Sea]. Ekosistemy dikoy prirody: okhrana, prirodopolzovanie, monitoring. — Wild ecosystems: conservation, nature management, monitoring. 10–11 [in Ukrainian].

Bronskov, A.I., Molodan, G.M. & Dolgova, N.А. (2016). Zustrichi sypa biloholovoho Gyps fulvus v Ukraini, zokrema poblyzu Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» [Recording griffon vulture gyps fulvus in Ukraine and near Biosphere reserve «Askania–Nova»]. Visti Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — News Biosphere Reserve «Askania-Nova», 18, 238–241 [in Ukrainian].

Havrylenko, V.S. (2018). Ptakhy [Birds]. Litopys pryrody Biosfernoho zapovidnyka «Askaniia-Nova» — Chronicle of Nature of the Askania-Nova Biosphere Reserve, 36, 58 [in Ukrainian].

Watzke, H. (2007). Resultz from atellite of Great Bustards in the Saratov region of Russia. Great Bustards in Russia and Ukraine. Bustard studies, 6, 83–98 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-07

Номер

№ 3 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.