Аналіз чисельності популяцій та шкідливості фітофагів агроценозів зернових колосових культур Центрального Лісостепу України

Автор(и)

  • Іван Іванович Мостовʼяк Уманський національний університет садівництва, Україна https://orcid.org/0000-0003-4585-3480
  • Андрій Федорович Челомбітко Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Україна https://orcid.org/0000-0001-8806-3361
  • Володимир Борисович Калашніков Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Україна https://orcid.org/0000-0002-6496-9668
  • Віра Віталіївна Бородай Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-8787-8646
  • Олена Сергіївна Дем’янюк Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-4134-9853

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211525

Ключові слова:

моніторинг, зернові культури, агроценоз, шкідлива ентомофауна, видовий склад, погодні умови, біологічне забруднення агроекосистем

Анотація

Проаналізовано чисельність шкідливої ентомофауни, пошкодженість фітофагами рослин та частку заселення ними у весняно-літній період посівів рослин пшениці м’якої (озимої та ярої) і ячменю звичайного (ярого) Центрального Лісостепу України за 2004–2019 рр. В агроценозах зернових культур упродовж 2004–2019 рр. у шкідливому ентомокомплексі найчастіше виявляли такі спеціалізовані шкідники, як: цикадки (шестикрапкова, смугаста, темна), попелиці (звичайна злакова, велика злакова, яч- мінна, черемхово-злакова), клопи хлібні (шкідлива, маврська, австрійська черепашки, елія гостроголова), трипс пшеничний, турун (жужелиця) хлібний малий, жуки хлібні (жук-кузька, хрестоносець, красун), блішки хлібні (смугаста, звичайна стеблова, велика стеблова), п’явиці (червоногруда, синя), мухи злакові (вівсяна, ячмінна швед- ська, гессенська, пшенична та ін.). Крім того, у посівах зернових злаків значної шкоди наносили також і багатоїдні комахи, а саме гусениці підгризаючих совок (озимої, окличної) тощо. Виявлено, що на пшениці озимій найчисельнішим є комплекс сисних шкідників, представлений трипсом пшеничним (Haplothrips tritici Kurd.), попелицями злаковими (Macrosiphum (Sitobion) avenae F., Schizaphis graminum Rond.), пильщиками хлібними (Cephus pygmaeus L., Trachelus tabidus F.), на пшениці ярій — блішками хлібними (Phyllotreta vittula Redt., Chaetocnema aridula Gyll.) та трипсом пшеничним, на ячмені ярому — блішками хлібними та попелицями злаковими. За сприятливих умов перезимівлі, теплої, помірно вологої погоди навесні і сухої погоди літнього періоду активне заселення і зростання чисельності фітофагів зумовило перевищення економічного порогу шкідливості у посівах зернових злакових культур у 2,5–5,7 раза. За цих умов чисельність клопів хлібних (Eurygaster integriceps Put., Е. austriacus Schrnk., Е. maura L., Aelia acuminata L., Dolycoris baccarum L.) в окремі роки сягала до 8–15 екз./м2 , туруна хлібного — до 20 екз./м2 , жуків хлібних — до 17 екз./м2 , попелиць злакових — до 50 ос./рослину

Біографії авторів

Іван Іванович Мостовʼяк, Уманський національний університет садівництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Андрій Федорович Челомбітко, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

кандидат сільськогосподарських наук

Володимир Борисович Калашніков, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Kalashnikov V.

Віра Віталіївна Бородай, Національний університет біоресурсів і природокористування України

доктор сільськогосподарських наук, доцент

Олена Сергіївна Дем’янюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор

Посилання

Bajwa, A. et al. (2020). Impact of climate change on biology and management of wheat pests. Crop Protection, 137, 105–304 [in English].

Santamaria, M.E. et al. (2018). Plant perception and short-term responses to phytophagous insects and mites. International journal of molecular sciences, 19(5), 13–56 [in English].

Sharma, H.J. (2014). Climate change effects on insects: implications for crop protection and food security. Journal of Crop Improvement, 28(2), 229–259 [in English].

Gavey, І.V. & Chayka, V.M. (2016). Vplyv zminy klimatu na shkidlyvist komakh-fitofahiv pshenytsi ozymoi u Lisostepu Ukrainy [Influence of climate change on the harmfulness of phytophagous insects of winter wheat in the Forest-Steppe of Ukraine]. Naukovi dopovidi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy — Scientific reports of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2016_5_3 [in Ukrainian].

Morgun, V.V. & Topchii, T.V. (2018). Znachennia stiikykh sortiv ozymoi pshenytsi, vyvchennia dzherel i donoriv stiikosti do shkidnykiv ta osnovnykh zbudnykiv khvorob [The importance of resistant varieties of winter wheat, the study of sources and donors of resistance to pests and main patogens]. Fiziologiya rasteniy i genetika — Plant Physiology and Genetic, 50(3), 218–240 [in Ukrainian].

Mostoviak, I.I., Demyanyuk, O.S. & Boroday, V.V. (2020). Osoblyvosti formuvannia fitopatohennoho fonu mikromitsetiv — zbudnykiv khvorob v ahrotsenozakh zernovykh zlakovykh kultur Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [The formation of phytopathogenic fond in agrocenoses of cereals of the right-bank Forest-steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 28–38 [in Ukrainian].

Mostoviak, I.I., Demyanyuk, O.S. & Lisovyy, M.M. (2020). Ekolohichna struktura shkidlyvoho entomokompleksu ahrotsenoziv zernovykh zlakovykh kultur Tsentralnoho Lisostepu Ukrainy [The ecological structure of the harmful entomocomplex of agrocenoses of cereal crops of the Central ForestSteppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 31–39 [in Ukrainian].

Chayka, V.M., Baklanova, O.V. & Biliavskyi, Yu.V. (2008). Poteplinnia i prohnoz fitosanitarnoho stanu ahrotsenoziv Ukrainy [Warming and forecast of phytosanitary condition of agrocenoses of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats NNTs «Instytut zemlerobstva NAAN» — Collection of scientific works of the National Research Center «Institute of Agriculture NAAS», Speсial. issue, 56–69 [in Ukrainian].

Barzman, M. et al. (2015). Research and development priorities in the face of climate change and rapidly evolving pests. Sustainable agriculture reviews, 17, 1–27 [in English].

Cock M.J.W. et al. (2016). The main agricultural pests and diseases of China and implications for the use of remote sensing for their management. CAB Reviews, 11(014) [in English].

Pasatska, V.S., Pochynok, L.A. & Havryliuk, N.M. (2013). Vplyv system udobrennia na fitosanitarnyi stan posiviv pshenytsi ozymoi v zoni pivnichnoho Lisostepu [Influence of fertilization systems on the phytosanitary condition of winter wheat in the northern forest-steppe zone]. Naukovi pratsi Instytutu bioenerhetychnykh kultur i tsukrovykh buriakiv: zb. nauk. prats. — Scientific works of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beets, 17(2), 185–188 [in Ukrainian].

Stryhun, O.O. & Suddenko, Yu.M. (2016). Vydovyi sklad shkidlyvoi entomofauny ahrobiotsenozu pshenytsi ozymoi v Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Species composition of harmful entomofauna of winter wheat agrobiocenosis in the Right-Bank ForestSteppe of Ukraine]. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 3, 15–18 [in Ukrainian].

Kryvenko, A.I. & Shushkivska, N.I. (2017). Rehuliuiucha rol pryrodnykh entomofahiv ta vplyv na nykh preparativ z riznym mekhanizmom dii v ahrotsenozakh zernovykh kolosovykh kultur u tsentralnomu Lisostepu Ukrainy [Regulatory role of natural entomophages and influence of drugs with different mechanism of action on them in agrocenoses of cereals in the central Forest-Steppe of Ukraine]. Ahrobiolohiia – Agrobiology, 1, 73–79 [in Ukrainian].

Glazunova, N.N. et al. (2014). Effektivnost sovremennykh priyemov zashchity posevov ozimoy pshenitsy ot vrediteley [The effectiveness of modern methods of protection of winter wheat crops from pests]. Sovremennyye problemy nauki i obrazovaniya — Modern problems of science and education, 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=16661 [in Russian].

Vilkova, N.A., Fasulati, S.R. & Sukhoruchenko, G.I. (2002). Ekologicheskiye faktory i kharakter adaptivnoy mikroevolyutsii nasekomykh v razlichnykh tipakh ekosistem. XII Syezd Russkogo entomologicheskogo obshchestva (19–24 avgusta) [Environmental factors and the nature of adaptive microevolution of insects in various types of ecosystems. XII Congress of the Russian Entomological Society (19–24 August)]. Sankt-Peterburg: RAS [in Russian].

Furlong, M.J. & Zalucki, M.P. (2017). Climate change and biological control: the consequences of increasing temperatures on host–parasitoid interactions. Curr Opin Insect Sci, 20, 39–44 [in English].

Suddenko, Yu.M. (2016). Pshenychnyi tryps ta stiikist proty noho pshenytsi ozymoi [Wheat thrips and resistance of winter wheat against it]. Myronivskyi visnyk — Myronivskyi visnyk, 2, 203–213 [in Ukrainian].

Korobov, V.A. & Lyutykh, I.V. (2003). Biotsenoticheskiye osobennosti vredonosnosti skryto-steblevykh vrediteley na yarovoy pshenitse [Biocenotic features of the harmfulness of latent stem pests on spring wheat]. Zashchita rasteniy v Sibiri — Plant protection in Siberia, 16–25 [in Russian].

Lamichhane, J.R. et al. (2016). Networking of integrated pest management: a powerful approach to address common challenges in agriculture. Crop Protection, 89, 139–151 [in English].

Lefebvre, M., Langrell, S.R.H. & Gomez-y-Paloma, S. (2015). Incentives and policies for integrated pest management in Europe: a review. Agronomy for Sustainable Development, 35, 27–45 [in English].

Aartsma, Y. et al. (2017). Herbivore-induced plant volatiles and tritrophic interactions across spatial scales. New Phytol, 216(4), 1054–1063 [in English].

Rashid, M.H. & Chung, Y.R. (2017). Induction of systemic resistance against insect herbivores in plants by beneficial soil microbes. Front Plant Sci, 8, 18–16 [in English].

Zakharenko, V.A. (2019). Immunitet zernovykh kultur v upravlenii fitosanitarnymi riskami zernovykh agroekosistem [Immunity of crops in the management of phytosanitary risks in grain agroecosystems]. Agrarnaya nauka — Agrarian science, 2, 19–24 [in Russian].

Veselova, S.V. et al. (2019). Bakterii roda Bacillus v regulyatsii ustoychivosti pshenitsy k obyknovennoy zlakovoy tle Schizaphis graminum Rond. [Strains of Bacillus regulate wheat resistance to greenbug aphid Schizaphis graminum Rond.]. Prikladnaya biokhimiya i mikrobiologiya — Applied Biochemistry and Microbiology, 1(55), 56–63 [in Russian].

Konishchuk, V.V., & Egorova, T.M. (2018). Ahroekolohichne raionuvannia Ukrainy [Agroecological zoning of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 6–22 [in Ukrainian].

Stankevych, S.V. & Zabrodina, I.V. (2016). Ekonomichni porohy shkidlyvosti osnovnykh shkidnykiv silskohospodarskykh kultur [Economic thresholds of schooling of the main schoolchildren of agricultural cultures]. Kharkiv [in Ukrainian].

Omelyutа, V.P. (Ed.) (1987). Rekomendatsii po opredeleniyu ekonomicheskikh porogov vredonosnosti vrediteley selskokhozyaystvennykh kultur i ikh ispolzovaniye v praktike zashchity rasteniy [Recommendations for determining economic thresholds of harmfulness of pests of agricultural crops and their use in plant protection practice]. Kyiv: Urozhay [in Russian].

Vrediteli i bolezni rasteniy v kontekste izmeneniya i peremenchivosti klimata. prodovolstvennoy bezopasnosti i riskov dlya bioraznoobraziya [Plant pests and diseases in the context of climate change and variability, food security and risks to biodiversity]. Yevropeyskaya komissiya po sel’skomu khozyaystvu [European Commission on Agriculture]. Hungary. URL: http://www.fao.org/3/nb088ru/nb088ru.pdf [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-09-07

Номер

№ 3 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.