Застосування біологічного стимулятору росту рослин «Екостим» у сільськогосподарському виробництві
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211532Ключові слова:
біостимулятор, фітогормон, поживні речовини, сільськогосподарські культури, урожай, кукурудза, соя, соняшник, пшеницяАнотація
Актуальним питанням сьогодення є розробка ефективних способів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості отриманого насіннєвого матеріалу за допомогою сучасних вітчизняних регуляторів росту рослин як у передпосівній обробці насіння, так із засобами захисту при обробці під час вегетації. Біологічні стимулятори росту підвищують стійкість рослин проти хвороб та шкідників, збільшують урожайність, зменшують вміст у рослинах пестицидів, нітратів, важких металів, знижують втрати при збиранні та зберіганні продукції. Науковцями Інституту агроекології і природокористування НААН експериментально доведено, що нові досліджувані біологічні стимулятори росту рослин за ефективністю відповідають кращим світовим вимогам, переважають їх за технологічними показниками, за санітарно-гігієнічною класифікацією відносяться до нетоксичних речовин, а за вартістю на порядок дешевші. Застосування біостимулятора «Екостим» покращує схожість і енергію проростання насіння, фотосинтез рослин, стимулює коренеутворення, ріст і розвиток рослин, підвищує імунітет до захворювання, збільшує вміст білків, цукрів, вітамінів, стимулює цвітіння рослин. Біостимулятор здатний збільшувати енергію проростання та польову схожість насіннєвого матеріалу, сприяє прискореному розвитку міцної кореневої системи (вузол кущення залягає на 1,5–2 см глибше), листкової поверхні, підвищує витривалість рослин до хвороби і стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів). Обробку насіння біологічним стимулятором росту «Екостим» виконували одночасно з обробкою протруйниками. Обприскування зернових культур проводили у фазі кінець кущення–початок виходу в трубку, а кукурудзу, соняшник, сою — перед бутонізацією. Обприскування здійснювали за допомогою штангових обприскувачів. Він сумісний з усіма гербіцида- ми, інсектицидами і фунгіцидами, що дає змогу застосовувати його разом з іншими препаратами, не порушуючи технологічного циклу і не потребує додаткових затрат. Препарат пройшов виробниче випробування і зареєстрований в Міністерстві екології і природних ресурсів.
Посилання
Melnyk, I.P. (2011). Rekomendatsii po zastosuvanniu biostymuliatoriv novoho pokolinnia v tekhnolohiiakh vyroshchuvannia silskohospodarskykh kultur [Recommendations for the use of new generation biostimulators in crop production technologies]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Ponomarenko, S.P. (2003). Rehulyatory rostu roslyn [Plant growth regulators]. Kyiv [in Ukrainian].
Hryhoriev, M.I., Hryhorieva, T.M. & Alitsenko V.V. (2012). Porivnialna efektyvnist rehuliatoriv rostu roslyn v tekhnolohii vyroshchuvannia yachmeniu yaroho v umovakh Pivnichnoho Stepu [Comparative efficiency of plant growth regulators in the technology of spring barley cultivation in the Northern Steppe of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho Natsionalnoho universytetu sadivnytstva — Collection of scientific works Uman National University of Horticulture, 78, 45– 49 [in Ukrainian].
Muzafarov, N.M., Manko, K.M. & Muzafarov, I.M. (2012). Urozhainist suchasnykh hibrydiv kukurudzy zalezhno vid zastosuvannia zasobiv zakhystu roslyn ta rehuliatoru rostu [Yields of modern maize hybrids depending on the use of plant protection products and growth regulator]. Selektsiia i nasinnytstvo — Breeding and seed production, 102. URL: http://journals.uran.ua/pbsd/ article/view/59847 [in Ukrainian].
Bortnik, T.P., Gavrylyuk, V.A., Bortnik, A.M. & Kovalchuk, N.S. (2019). Vplyv peredposivnoyi obrobky nasinnya stymulyatoramy rostu roslyn na biometrychni parametry roslyn ta formuvannya vrozhajnosti zerna kukurudzy v umovax Volynskoyi oblasti [Influence of pre-sowing treatment of seeds with plant growth stimulators on biometric parameters of plants and formation of corn grain yield in the conditions of Volyn region]. Visnyk NUVHP — Herald NUVHP, 1 (85), 132–138 [in Ukrainian].
Buriak, O.I., Ohurtsov, Yu.Ie., Klymenko, I.I. & Klymenko, I.V. (2017). Posivni yakosti ta vrozhaini vlastyvosti nasinnia yachmeniu yaroho zalezhno vid poperednyka i fonu zhyvlennia ta sposib yikh pidvyshchennia [Sowing qualities and yield properties of spring barley seeds depending on the predecessor and feeding background and the method of their increase]. Selektsiia i nasinnytstvo — Breeding and seed production, 112, 164–170 [in Ukrainian].
Retman, S.V. & Shevchuk, O.V. (2006). Protruiuiemo nasinnia [Dressiong seeds]. Nasinnitstvo — Seed production, 3, 23–27 [in Ukrainian].
Hrytsaienko, Z.M. & Karpenko, V.P. (2004). Zalezhnist fiziolohichnykh protsesiv ta produktyvnosti posiviv yaroho yachmeniu vid zastosuvannia riznykh norm herbitsydu hranstaru okremo i v sumishakh z rehuliatorom rostu roslyn emistymom S [Dependence of physiological processes and productivity of spring barley crops on application of different norms of granstar herbicide separately and in mixtures with plant growth regulator emistim C]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho DAU — Collection of scientific works of Umnsky DAU, 58, 147–152 [in Ukrainian].
Leontiuk, I.B. (2001). Efektyvnist herbitsydiv ta yikh sumisnoho zastosuvannia z biostymuliatoramy rostu na posivakh ozymoi pshenytsi v umovakh Pravoberezhnoho Lisostepu Ukrainy [Efficacy of herbicides and their joint use with biostimulators of growth on winter wheat crops in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Extended abstract of candidates thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Morhun, V.V. (2002). Problema rehuliatoriv rostu v sviti ta yii vyrishennia v Ukraini [The problem of growth regulators in the world and its solution in Ukraine]. Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnыkh rastenyi — Physiology and biochemistry of cultivated plants, 5, 371–375 [in Ukrainian].
Anishyn, L.M. & Anishyn, S.L. (1999). Vplyv biostymulyatoriv na vrozhaj i yakist ozymoyi pshenyci [Influence of biostimulants on yield and quality of winter wheat]. Novyny zaxystu Roslyn — Plant protection news, 7–8, 29–30 [in Ukrainian].
Skachok, L.M., Potapenko, L.V. & Yarosh, T.M. (2008). Efektivnist biologichnikh dobriv i stimulyatoriv rostu na polovikh kulturakh [Effectiveness of biological fertilizers and growth stimulants on field crops]. Silskogospodarska mikrobiologiya: Mizhvidomchij tematichnij naukovij zbirnik — Agricultural microbiology: Interdepartmental thematic scientific collection, 7. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/24725.
Tsygankova, V.A. et al. (2011). Gene expression under regulators’ stimulation of plant growth and development. New plant growth regulators: basic research and technologies of application, 3, 211 [in English].
Kuriata, V.H. (2009). Retardanty– modyfikatory hormonalnoho statusu roslyn [Retardants are modifiers of the hormonal status of plants]. Fiziolohiia roslyn: problemy ta perspektyvy rozvytku — Plant physiology: problems and prospects of development, 565–587 [in Ukrainian].
Furdichko, O.I. (Eds.). (2015). Ekologo-ekonomichni osnovi zbalansovanogo rozvitku agrosferi Kiyivskoyi oblasti: monografiya [Ecological and economic bases of balanced development of agrosphere of Kyiv region: monograph]. Kyiv: DIA [in Ukrainian].
Vasylenko, M.H., Draha, M.V., Zatsaryna, Yu.A. & Bakai, Y.D. (2014). Rehuliatory rostu roslyn pryrodnoho pokhodzhennia na posivakh yaroi pshenytsi v umovakh Pivnichnoho Lisostepu Ukrainy [Plant growth regulators of natural origin on spring wheat crops in the Northern Forest-Steppe of Ukraine]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 36–39 [in Ukrainian].
Teteruk O.O., Feshchenko V.P., Landin V.P., Shvydenko I.K. (2018). Perspektyvy vykorystannia oliinykh kultur, vyroshchenykh na radioaktyvno zabrudnenykh terytoriiakh [Prospects for the use of oilseeds grown in radioactively contaminated areas]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 59–65 [in Ukrainian].
Zubets, M.V. (Eds.). (2010). Naukovi osnovy promyslovoho vyrobnytstva v zoni Lisostepu Ukrayiny [Scientific bases of industrial production in the Forest-Steppe zone of Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.