Ботанічна та оселищна характеристика об’єкту Смарагдової мережі «Роганка» (Харківська область)

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Безроднова Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-2506-0881
  • Ігор Ярославович Тимочко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-9893-3869
  • Олександр Олексійович Сенчило Національний науковий центр «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-6221-2752
  • Володимир Андрійович Соломаха Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0003-3975-5366
  • Василь Леонович Шевчик Канівський природний заповідник ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-3696-1968

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2020.219440

Анотація

Висвітлено природоохоронну важливість та значимість смарагдового об’єкта «Роганка» (UA0000278) в ботанічному та загально-екологічному аспектах. Він охоплює 2387,45 га і включає в себе основні частини долин стоку трьох лівобережних приток р. Уди (річок Студенок, Рудка та Роганка), що належить до басейну р. Сіверського Дінця
на території Харківської обл. Досліджений об’єкт наразі представляє комплекс різноманітних біотопів, що мають природно-історичну та геоморфологічну зумовленість. Для смарагдового об’єкта «Роганка» наведено перелік видів рослин, площі та основні еколого-біотичні особливості виявлених оселищ з Резолюції 4 Бернської конвенції
(C1.222, C1.32, C1.33, C2.34, D5.2, E1.2, F3.247, E2.2, F3.4, F9.1+ G1.11), які на цій території найкраще представлені. Найбільші площі тут займають біотопи лучних степів (E1.2), заплавно-терасних, лучно-болотно-чагарникових та лісових біотопів (D5.2; E2.2; F3.4; F9.1+ G1.11). Крім того, до складу смарагдового об’єкта входять два ботанічні заказники місцевого значення природно-заповідного фонду Харківщини — «Ковиловий степ» та «Рязанова балка» площею 78 га і 10 га відповідно. На дослідженій території трапляються популяції раритетних видів судинних рослин, які мають різний созологічний статус. До Додатку І Резолюції 6 Бернської конвенції входять Jurinea cyanoides (L.) Rchb., Ostericum palustre (Besser) Besser, Paeonia tenuifolia L. Ряд видів мають відповідний статус збереження в Україні (Adonis vernalis L., Paeonia tenuifolia, Pulsatilla pratensis (L.) Mill, Stipa capillata L., S. lessingiana Trin & Rupr., S. pennata L., S. pulcherrima C. Koch., S. tirsa Stev.) та на регіональному рівні (Adonis wolgensis Stev., Сarex humilis Leys., Clematis integrifolia L., Cotinus coggygria Scop., Crataegus pentagyna Waldst. et Kit., Galatella linosyris (L.) Rchb.f., Inula helenium L., Iris pumila L., Hyacinthella leucophaea (C.Koch) Schur., Ornithogalum gussonei Ten., O. kochii Parl., Salvia nutans L., Valeriana tuberrosa L., V. оfficinalis L., Viburnum opulus L., Vinca herbacea Waldst. et Kit.). Також, найбільшу цінність мають угруповання лучних і чагарникових степів, до складу яких входять рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України, а саме формації чотирьох видів ковили (Stipa lessingiana, S. pennata, S. pulcherrima, S. tirsa) та осоки низької (Сarex humilis). Головними загрозами існуванню природного комплексу цієї території, які можуть виникнути у випадку посилення господарського впливу є осушення і розорювання ділянок заплави, терасування та заліснення лучно-степових схилів балок.

Біографії авторів

Ольга Володимирівна Безроднова, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

кандидат біологічних наук, доцент

Ігор Ярославович Тимочко, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Олександр Олексійович Сенчило, Національний науковий центр «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка

кандидат біологічних наук, доцент

Володимир Андрійович Соломаха, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор біологічних наук, професор

Василь Леонович Шевчик, Канівський природний заповідник ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Kuzemko, A. (Eds.). (2017). Zaluchennya gromadskosti ta naukovciv do proektuvannya merezhi Emerald (Smaragdovoyi merezhi) v Ukraini [Involvement of the public and scientists in the design of the Emerald (Emerald Network) network in Ukraine]. Kyiv [in Ukrainian].

Borisenko, K. & Kuzemko, A. (Eds.). (2019). Terytoriyi, shho proponuyutsya do vklyuchennya u merezhu Emerald (Smaragdovu merezhu) Ukrainy («tinovyj spysok», chastyna 2) [Areas proposed for inclusion in the Emerald Network (Emerald Network) of Ukraine («Shadow List», part 2)]. Kyiv: LAT & K [in Ukrainian].

Shevchyk, V. et al. (2019). Vulnerability of habitats of the Emerald Network to invasions of alien plants in Pridneprovsk left-bank forest-steppe (Ukraine). Acta Oecologica Carpatica, XII, I, 1–12 [in English].

Solomakha, І., Konishchuk, V., Mudrak, O. & Mudrak, H. (2020). A Study of the Emerald Network objects in Ukrainian Forest-Steppe of Dnieper Ecological Corridor. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (2), 209–218. DOI: https://doi.org/10.15421/2020_87 [in English].

Solomakha, I., Shevchyk, V. & Shevchyk, O. (2019). Ekoloho-tsenotychna ta oselyshchna kharakterystyka dolyny r. Sliporid yak perspektyvnoho obiekta Smarahdovoi merezhi Ukrainy [Ecological, coenotical and habitats characteristics of the Sliporid River valley as a perspective object of Ukrainian Emerald Network]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological

journal, 2, 22–30. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2019.174014 [in Ukrainian].

Shevchyk, V., Solomakha, I. & Solomakha, V. (2019). Ekoloho-tsenotychni osoblyvosti proektovanoho landshaftnoho zakaznyka «Ulianykivski dzherela» [Ecologycal and cenotic features «Ulianykivski dzherela (wellsprings)» designed landscape reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal 3, 27–34. DOI: https:// doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183466 [in Ukrainian].

Shevchyk, V., Smolyar, N., Solomakha, I. et al. (2019). Ekoloho-tsenotychna kharakterystyka oselyshch dolyny richky Orzhytsia yak perspektyvnoho obiekta Smarahdovoi merezhi [Ecological and coenotical characteristics of the Orzhytsia River habitats as a perspective object of Ukraine Emerald Network]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 15, 4, 334–343. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-4-2 [in Ukrainian].

Solomakha, V. (Ed.). (2017). Sudynni roslyny Smarahdovoi merezhi Ukrainy pid okhoronoiu Bernskoi konventsii [Vascular plants of the Emerald Network of Ukraine under protection of the Bern Convention]. Zhytomyr [in Ukrainian].

Shevchyk, V. et al. (2019). Ekologo-tsenoticheskie kharakteristiki novykh mestonakhozhdeniy Carex secalina (Cyperaceae) v Levoberezhnoy Lesostepi Ukrainy [Ecological and cenotic characteristics of the new locations of Сarex secalina (Сyperaceae) in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine]. Izvestiya Gomelskogo gosudarstvennogo universiteta imeni F. Skoriny — Proceeding of Francisk Scorina Gomel State University, 6 (117), 97–102 [in Russian].

Shevchyk, V. et al. (2019). A new finding of a uniquelly large population of Anacamptis morio (Orchidaceae) on the Left-Bank Ukraine. Biodiversity: Research and Conservation, 55, 15–24. DOI: https://doi.org/10.2478/biorc-2019-0012 [in English].

Solomakha, I. et al. (2020). Populations of Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce on the right bank of Dnieper steeps (Forest-Steppe of Ukraine). Environmental and Socio-economic Studies, 8 (2), 12–20. DOI: https:// doi.org/10.2478/environ-2020-0008 [in English].

Tymochko, I. & Solomakha, V. (2020). Ekolohichne znachennia zrostannia koruchky chemernykovydnoi (Epipactis helleborine) v shtuchnykh derevnykh nasadzhenniakh Skhidnoho Lisostepovoho lisomelioratyvnoho raionu [Ecological significance of hellebore growth (Epipactis helleborine) in artificial tree plantations of the Eastern Forest-Steppe forest

reclamation area]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 58–62. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211527 [in Ukrainian].

Mosyakin, S. & Fedoronchuk, M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].

Mirkin, B., Naumova, L. & Solomeshch, A. (2001). Sovremennaya nauka o rastitelnosti [Modern vegetation science]. Moskva: Logos [in Russian].

Kuzemko, A., Sadogurskaya, S. & Vasylyuk, O. (2017). Tlumachnyj posibnyk oselyshh Rezoljucii No. 4 Bernskoi konvencii, shho znahodjatsja pid zagrozoju i potrebujut specialnyh zahodiv ohorony [Explanatory text of the Berne Convention Resolution No. 4 settlements, which are threatened and require special protection measures]. Kyiv [in Ukrainian].

Kuzemko, A., Didukh, Ya. & Onishchenko, V. (Eds.). (2018). Nacionalnyj katalog biotopiv Ukrainy [National biotope catalog of Ukraine]. Kyiv: FOP Klimenko Yu. [in Ukrainian].

Maksymenko, N., Kvartenko, R. & Riznyk, K. (2016). Onovlene fizyko-heohrafichne raionuvannia Kharkivskoi oblasti [Updated physical-geographical zoning of the Kharkiv region]. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia «Ekolohiia» — Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Ecology, 14, 20–32 [in Ukrainian].

Kuzemko, A. & Borisenko, K. (Eds.). (2019). Proektuvannja i zberezhennja terytorij merezhi Emerald (Smaragdovoi merezhi) [Design and conservation of the Emerald Network]. Kyiv: LAT & K [in Ukrainian].

Andriienko, T. & Perehrym, M. (2012). Ofitsiini pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn administratyvnykh terytorii Ukrainy [Official lists of regionally rare plants of the administrative territories of Ukraine]. Kyiv: Alterpres [in Ukrainian].

Ganzha, S., Nozhenko, V., Lysenko, V. & Markova, E. (2003). Roslynnist zakaznyka «Riazanova balka» Kharkivskoi oblasti [Vegetation of the Ryazanova Balka Nature Reserve, Kharkiv Region]. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Biolohiia — Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Biology, 3(2), 41–45 [in Ukrainian].

Bezrodnova, O. (2006). Fitosozologicheskaya kharakteristika zakaznikov «Kovylnaya step» i «Ryazanovaya balka» [Phytosozology characteristic of the reservation zone of «Kovilniy step» and «Ryasanova balka»]. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Universytetu imeni V.N. Karazina. Seriia: Biolohiia — Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series: Biology, 729 (3), 25–31 [in Russian].

Didukh, Ya. (Ed.). (2009). Zelena knyga Ukrainy [Green Book of Ukraine]. Kyiv: AlterPres [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-17

Номер

№ 4 (2020)

Розділ

ЕКОЛОГІЯ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.