Еколого-порівняльний аналіз впливу погодно-кліматичних умов на вегетативний баланс хлопців різних вікових груп

Анотація

Наразі, коли техногенні і соціальні умови активно посилюють негативну дію екологічних факторів, особливості кліматичних впливів стають одним з визначальних чинників самопочуття людини. В епоху урбанізації та індустріалізації люди більшу частину життя проводять у приміщенні в комфортних або субкомфортних умовах мікроклімату, що знижує його пристосувальні реакції до мінливих погодних параметрів. У результаті порушується динамічна рівновага між організмом людини і зовнішнім середовищем та стан функціональної активності органів і систем організму. Встановлено, що реакція організму на різні стресові впливи значною мірою визначається співвідношенням тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Саме вегетативній нервовій системі (ВНС) і, передусім, її симпатичному відділу належить особлива роль у формуванні пристосувальних реакцій організму, розвитку метеотропних реакцій, тобто вегетативна нервова система є первинним місцем докладання метеорологічних впливів, що викликають зрушення в її рівновазі. Визначення вегетативного статусу та спрямованість вегетативної активності в організмі хлопців проводили за допомогою функціонально-вегетативної діагностики за методом В. Макаца. Було обстежено 1206 хлопців, з яких 215 хлопці віком 7– 11 років, 861 — віком 12–15 років та 130 хлопців віком 16–21 років, ФВД проводилася ранком в 1000–1100. Оскільки стан вегетативної нервової системи є визначальним у розвитку метеотропних реакцій проведено аналіз даних дослідження вегетативного тонусу у сонячну, мінливу, хмарну та дощову погоду й визначення сприятливих і несприятливих погодних умов для організму. Було виявлено, що за впливу метеорологічних факторів на організм практично здорових молодих хлопців спостерігаються вікові особливості проявів метеолабільності. Найбільш чутливою до змін погодно-кліматичних умов виявилась група хлопців 16–21 років, в яких спостерігались максимальні відхилення показників активності функціональних систем від вікової норми, а найменш чутливою виявилась група хлопців 12–15 років. При аналізі впливу змін погодних станів на організм хлопців за вегетативним коефіцієнтом (kV) було виявлено, що при нормі показника kV 0,87–1,13, він максимально збільшувався за дії на організм дощової погоди і становив 1,23, що свідчить про виражену симпатикотонію, за дії на організм мінливої та хмарної погоди симпатикотонія набуває менш виражених значень, 1,08 та 1,13, відповідно. Найбільш еколого-фізіологічним фактором впливу на організм можна вважати сонячну погоду. В здоровому організмі зміни фізіологічних процесів і функціональної активності систем під впливом такого фактора, як зміна погоди, легко компенсуються і особлива роль у цьому належить вегетативній нервовій системі, діяльність якої забезпечує адекватну реакцію організму на вплив факторів зовнішнього середовища.