Симптоми основних хвороб Рunica granatum L. в умовах західної частини Азербайджану
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2020.219448Анотація
Гранатівництво є однією з провідних галузей сільського господарства Азербайджану. Однією з проблем, що знижують ефективність виробництва, є розвиток шкідливої мікобіоти. Гранат уражається багатьма грибними хворобами, через яких в окремі роки врожайність цієї культури може знизитися до 95%. З метою встановлення мікобіоти граната в 2018–2020 рр. проводилися мікологічні обстеження гранатових насаджень у західній частині Азербайджану. Метод обстеження полягав у систематичному огляді насаджень граната. Огляду піддавалися всі надземні органи рослин. Мікроскопічні аналізи зібраного матеріалу проводилися в Центральній фітосанітарній лабораторії Азербайджанського Інституту Безпеки Харчових Продуктів. Таким чином, за результатами 3-х річного фітопатологічного моніторингу встановлено, що домінуюча роль по частоті в молодих плодоносних насадженнях граната належить збудникам антракнозу або парші плодів граната (Sphaceloma punicae Bitank. et Jenk.) і зітіоза (Zythia versoniana Sacc.). Після виявлення збудників найбільш небезпечних захворювань проводилися дослідження з вивчення поширеності їх у західних районах республіки. Обліки термінів появи, вивчення динаміки розвитку фітопатогенів проводили на тлі їх природного розвитку за загальноприйнятими методиками. Виділення в чисті культури, мікроскопічні й мікробіологічні дослідження фітопатогенів проводили за загальноприйнятими методиками. Видовий склад фітопатогенів у молодих плодоносних гранатових садів визначали за особливостями патогенезу і симптоматиці, за визначниками. При установленні по- ширення основних хвороб граната в господарствах Геранбойського, Шамкірського і Казахського районів оглядалися насадження граната на 2–3 ділянках. Динаміка роз- витку основних хвороб вивчалася на спеціальній дільниці в Геранбойському районі. У
боротьбі з основними хворобами граната були випробувані такі препарати: 0,4%-ий Сельфат, 0,05%-ий Азоксифен, 0,05%-ий Коназол, 0,3% -ий П-оксирид і контроль без хімічної обробки. У 2019–2020 рр. було проведено оцінку поширеності та інтенсивності основних хвороб у регіоні, розроблено і науково обґрунтовано поліпшену інтегровану систему контролю.
Посилання
Huseinova, L.A. (2018). The main diseases of pomegranate and measures to combat them. Izvestiya collection, Ganja branch of ANAS, № 3 (73), 118–122 p. [in Azerbaijan].
Hulya, P. & Ozturk, N. (2008). Pomegranate diseases and pests. Ankara [in Turkish].
Kahramanogly, I. & Usanmaz, S. (2005). Growing pomegranate. Cyprus [in Turkish].
Metin, A., Shahin, A., Dzhanyhosh, E. & Ozturk, N. (2012). Growing pomegranate. Ankara [in Turkish].
Ozgyuven, A., Yilmaz, J., Yilmaz, M., Imrak, B. & Dikkaya, Y. (2015). Growing pomegranate. Cyprus [in Turkish].
Shahin, A. (2015). Growing pomegranate. Antalya [in Turkish].
Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Field experiment technique]. Moskva: Agropromizdat [in Russian].
Chumakov, A.E., Minkevich, I.I., Vlasov, Y.I., & Gavrilova, E.A. (1974). Osnovnyye metody fitopatologicheskikh issledovaniy [The main methods of phytopathological research]. Moskva: Kolos [in Russian].
Garibova, L.V. & Lekomtseva, S.N. (2005). Osnovy mikologii: Morfologiya i sistematika gribov i gribopodobnykh organizmov [Fundamentals of mycology: Morphology and taxonomy of fungi and fungi-like organisms]. Moskva [in Russian].
Khokhryakov, M.K., Dobrazrakova, T.L., Stepanov, K.M. & Letova, M.F. (2003). Opredelitel’ bolezney rasteniy [Identifier of plant diseases]. Moskva-Krasnodar: LAN [in Russian].
Guliyev F.A., Huseynova L.A. The main disease of pomegranate in chestnut (gray-brown) soils of Azerbaijan. The impact of climate change on spatial development of Earth,s territories: implications and solutions (рр. 89–94): 3-nd International Scientific and Practical Conference, Kherson State Agrarian University [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською мовою), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
