Баланс кальцію в агроценозах Лісостепу (на прикладі АПК Черкаської обл.)

Анотація

Статистичний аналіз показав, що обіг Са в землеробстві АПК Черкаської обл. прямо корелює зі зміною структури посівних площ та виду внесених органічних добрив. За внесення гною за наростаючим трендом складаються умови зростання ємності балансу Са, але за насичення структури посівних площ кормовими культурами та виносом побічної продукції на господарські цілі, винос кальцію зростає до 36–47%, а за вне- сення побічної продукції загальний винос знижується до 28–35% за зниження ємності балансу Са. Встановлено що, при заміні гною на побічну продукцію співвідношення між новоутвореним гумусом і кальцієм залишилося сталим на фоні зменшення кількості новоутвореного гумусу та обігового кальцію (до 12 до 1 в період 2016–2019 рр.) за одно- часного зниження середнього вмісту гумусу й площ ґрунтів із кислою реакцією, що свід- чить про недостатню кількість кальцію на одиницю утвореного гумусу за критичної трансформації структури посівних площ та посиленням мінералізації його надлишку, що слід компенсувати внесенням вапна. Аналіз динаміки господарського балансу Са засвідчує про те, що поголів’я тварин і птиці виступає агресивним фактором віднос- но агроценозів у плані виносу Са. При розвинутому тваринництві вдається вийти на бездефіцитність балансу Са за досягнення поголів’я близько 9,56 млн гол., а подальше нарощування поголів’я до 12,2 млн гол. робить баланс від’ємним. При трансформації поголів’я у бік птахівництва відбувається зростання дефіцитності господарського балансу в перерахунку на площу земель сільськогосподарського використання, що свідчить про необхідність вапнування ґрунтів.