Кількісні та якісні показники грубого детриту у лісах з домінуванням Сarpinus betulus L. Канівського природного заповідника
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227238Анотація
Проведено дослідження кількісних та якісних показників мертвої деревини у лісах із домінуванням граба звичайного Carpinus betulus L. Канівського природного заповідника. Вивчення мертвої деревини здійснювалось у 130–140-річних грабових насадженнях природного походження на двох постійних пробних ділянках площею 0,24 га кожна методом суцільного обліку компонентів сухостійної та лежачої (поваленої) мертвої деревини. Установлено, що деревний детрит має середній запас 39,8 м3/га, складається з сухостійних відмерлих дерев (23,1%) та поваленої мертвої деревини (76,9%). За породним складом домінує граб звичайний (96,5%), а частка клена гостролистого (Acer platanoides L.) є незначною (3,5%). Переважає деревина II (13,2 м3/га, 33,1%) і III (12,2 м3/га, 30,7%) класів деструкції. Сухостійна мертва деревина утворена лише одним деревним видом – грабом звичайним та має середній запас 9,2 м3/га. Вона представлена переважно стоячими зламаними деревами. У структурі запасу сухостою переважає деревний детрит II стадії розкладання (95,7%). Повалена мертва деревина утворена двома деревними видами — грабом звичайним (95,4%) та кленом гостролистим (4,6%), має середній запас 30,6 м3/га. Вона представлена цілими вивернутими з корінням і зламаними поваленими деревами (стовбурами), їхніми фрагментами та грубими гілками. Лежача мертва деревина представлена детритом усіх п’яти класів деструкції, однак переважає деревина III (12,2 м3/га, 39,9%) і IV (9,6 м3/га, 31,4%) класів. Запас поваленої мертвої деревини переважно утворено компонентами, що мають серединний діаметр 10,1–30,0 см (75,7%). Різноманіття фракцій і компонентів, структурних особливостей, розмірів та класів деструкції мертвої деревини може мати важливе значення у формуванні потенційних середовищ існування й бути субстратом для низки видів живих організмів.
Посилання
Harmon, M.E. et al. (1986). Ecology of coarse woody debris in temperate ecosystems. Advances in ecological Research, 15, 133–302 [in English].
Humphrey, J.W. et al. (2004). Deadwood as an indicator of biodiversity in European forests: from theory to operational guidance. EFI-Proceedings, 51, 193–206 [in English].
Shvidenko, A.Z., Shhepashhenko, D.G. & Nil’sson, S. (2009). Ocenka zapasov drevesnogo detrita v lesah Rossii [Assessment of woody detritus in forests of Russia]. Lesnaja taksacija i lesoustrojstvo — Forest mensuration and inventory, 1 (41), 133–147 [in Russian].
Stokland, J.N., Tomter, S.M. & Soderberg, U. (2004). Development of Dead Wood Indicators for Biodiversity Monitoring: Experiences from Scandinavia. EFI Proceedings, 51, 207–226 [in English].
Schuck, A. et al. (2004). Forest biodiversity indicator: dead wood — a proposed approach towards operationalising the MCPFE indicator. EFI-Proceedings, 51, 49–77 [in English].
Jonsell, M., Weslien, J. & Ehnstrom, B. (1998). Substrate requirements of red-listed saproxylic invertebrates in Sweden. Biodiversity and Conservation, 7, 749–764 [in English].
Naujalis, I.I. (1989). Faktory vozniknovenija gametofitov paporotnikov v prirode [Factors of occurrence of fern gametophytes in nature.]. Botanicheskij zhurnal — Botanical journal, 74 (6), 844–851 [in Ukrainian].
Polozhennia pro Kanivskyi pryrodnyi zapovidnyk. Zatverdzheno nakazom Ministerstva ekolohii ta pryrodnykh resursiv Ukrainy vid 22.10.2015 No 386 [Regulations on Kaniv Nature Reserve. Approved by the order of the Ministry of Ecology and Natural Resources of Ukraine dated 22.10.2015 No 386]. URL: https://mepr.gov.ua/files/uploads/nakaz_386_15.doc [in Ukrainian].
Shevchyk, V.L., Kuzemko, A.A. & Chorna, H.A. (2006). Spysok ridkisnykh vydiv sudynnykh roslyn, shcho pidliahaiut okhoroni v mezhakh Cherkaskoi oblasti [List of rare species of vascular plants subject to protection within the Cherkasy region]. Zapovidna sprava v Ukraini — Nature conservation in Ukraine, 12 (1), 11–17 [In Ukrainian].
Bilous, A.M. (2014). Metodyka doslidzhennia mortmasy lisiv [Methodology of the research mortmass of forest]. Bioresursy i pryrodokorystuvannia — Biological Resources and Nature Management, 6 (3–4), 134–145 [in Ukrainian].
Rondeux, J. & Sanchez, C. (2009). Review of indicators and field methods for monitoring biodiversity within national forest inventories. Core variable: Deadwood. Environmental Monitoring and Assessment, 164 (1–4), 617–630 [in English].
Merganičová, K. et al. (2012). Deadwood in Forest Ecosystems. Forest Ecosystems — More than Just Trees. IntechOpen. URL: https://www.intechopen.com/books/forest-ecosystems-more-than-just-trees/deadwood. DOI: https://doi.org/10.5772/31003 [in English].
Müller, J. & Bütler, R. (2010). A review of habitat thresholds for dead wood: A baseline for management recommendations in European forests. European Journal of Forest Research, 129, 981–992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10342-010-0400-5 [in English].
Chumak, M. (2016). Saproksylobiontni tverdokryli (Coleoptera, Insecta) i mertva derevyna v bukovomu pralisi Uholskoho masyvu Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka [Saproxylic beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Biolohichni nauky — Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, 12, 93–98. DOI: https://doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-93-98 [in Ukrainian].
Onyshchenko, V.A. & Andrienko, T.L. (Eds.). (2012). Fitoriznomanittia zapovidnykiv i natsionalnykh pryrodnykh parkiv Ukrainy. Ch.1. Biosferni zapovidnyky. Pryrodni zapovidnyky [Phytodiversity of nature reserves and national nature parks of Ukraine. P. 1. Biosphere reserves. Nature reserves]. Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Rudenko, L.G. (Ed.). (2008). Natsionalnyi atlas Ukrainy [National atlas of Ukraine]. Kyiv: DNVP «Kartografija» [in Ukrainian].
Ploshchі probnі lіsovporyadnі. Metod zakladannya. [Forest inventory sample plots. Establishing method]. (2006). SOU 02.02–37–476:2006 from 1th May, 2007. Kyiv: Minahropolityky Ukrainy [in Ukrainian].
Kashpor, S.M. & Strochynskyi, A.A. (Eds.). (2013). Lisotaksatsiinyi dovidnyk [Forest taxation handbook]. Kyiv: Vyd. dim «Vinichenko» [in Ukrainian].
Hahn, K. & Christense, M. (2004). Dead wood in European forest reserves — a reference for forest management. EFI Proceedings, 51, 181–191 [in English].
Bobiec, A. (2002). Living stands and dead wood in the Bialowieza forest: suggestions for restoration management. Forest Ecology and Management, 165, 125–140. DOI: https://doi.org/10.1016/S0378-1127(01)00655-7 [in English].
Rahman, M. et al. (2008). Structure of coarse woody debris in Lange-Leitn Natural Forest Reserve, Austria. Journal of forest science, 54 (4), 161–169. DOI: https://doi.org/10.17221/3102-JFS [in English].
Chornobrov, O.Yu. et al. (2020). Ekolohichna otsinka zapasu mertvoi derevyny u pryrodnykh lystianykh lisakh dolyny r. Vity u natsionalnomu pryrodnomu parku «Holosiivskyi» [Ecological assessment of dead wood volume in natural deciduous forests in Vita river valley in Holosiivskyi National Nature Park]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 45–54. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
