Створення сортів тритикале (Triticosecale Wittmack el. Camus) методом віддаленої гібридизації
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227255Анотація
Викладено результати досліджень у відділі селекції і насінництва зернових культур у 2015–2017 рр. на території зернопросапної сівозміни Державного підприємства дослідного господарства «Чабани» ННЦ «Інститут землеробства НААН», розташованого в Фастівському р-ні Київської обл. Проведено індивідуальний добір генотипів із гібридного матеріалу, отриманого від внутрівидових і віддалених схрещувань, проведених за спеціальною програмою, із заданими параметрами врожайності та якості зерна, стійкості до несприятливих біотичних і абіотичних факторів середовища, стійкості до ураження найпоширенішими в зоні хворобами. Виявлено, що з використанням традиційної методики схрещування, між внутрівидовими Triticale/Triticale та S. cereale/S. cereale можна отримати високий відсоток зав’язуваності зерна — 45,1–55,4% і 30,6% відповідно. Між віддаленими видами T. aestivum/S. cereale виявлений низький відсоток зав’язуваності 5,8–6,7%, крім того, рослини, які утворились, мали на 80% стерильний колос, у решти 20% відмічалось відкрите цвітіння. Для міжвидових і міжродових зближень отримання нової форми, яка в майбутньому стійко тримає і вдосконалює свої ознаки, був розроблений спосіб створення вихідного матеріалу для селекції тритикале шляхом використання стоматологічного NITI-Files для видалення тканин однієї вихідної форми та введення до іншої, які не втрачаючи своєї самостійності знаходяться в стані симбіозу. Під час міжвидових і міжродових зближень отримується нова форма, яка в майбутньому стійко тримає і вдосконалює свої ознаки. Вихідний матеріал, який одержано після запліднення, на 100% ін’єктований рослиною «запліднювачем». Проведення віддалених схрещувань за розробленим способом забезпечило створення нового різноманітного вихідного матеріалу для селекції тритикале озимого для зони Полісся і Північного Лісостепу України, що характеризується високою крупністю насіння та підвищеним вмістом клейковини в зерні. Отриманий матеріал вивчається та використовується в гібридизації.
Посилання
Grabovets, A.I. & Fomenko, M.A. (2007). Ozimaya pshenitsy [Winter wheat]. Rostov-on-Don: LLC Publishing House «Yug» [in Russian].
Prutskov, F.M. (1970). Ozimaya pshenitsy [Winter wheat]. Moskva: Kolos [in Russian].
NAAN Kharkiv Breeding Centre. (1976). Programma selektsionnykh rabot Khar’kovskogo selektsionnogo tsentra po zernovym kul’turam do 1990 goda [The program of breeding work of the Kharkov breeding center for grain crops until 1990]. Kharkov [in Russian].
Stepochkin, P.I. (2012). Sozdaniye i selektsionnoye ispol’zovaniye genofonda pshenitsi i tritikale v SIBNIIRS [Creation and selective use of the wheat and triticale gene pool in SIBNIIRS]. Vavilovskiy zhurnal genetiki i selektsii — Vavilov Journal of Genetics and Selection, 16, 1 [in Russian].
Kalenska, S.M. & Janishevsky, T.I. (1998). Trytykale — novi sorty, novi perspektyvy [Triticale — new varieties, new prospects]. Ahroinkom — Agroincom, 3–4, 21 [in Ukrainian].
Pisarev, E.V. & Vinogradova, N.M. (1944). Gibridy pshenitsy i elimusa [Wheat and Elymus hybrids]. Doklady Akademii nauk SSSR, Novaya seriya — Reports of the Academy of Sciences of the USSR, New series, XIV, 3, 103–119 [in Russian].
Petrov, I.A. (1955). Vegetativnaya gibridizatsiya zernovykh kul’tur. Iz opita rabot po preobrazovaniyu prirody sel’skokhozyaystvennykh rasteniy [Vegetative hybridization of grain crops. From the experience of work on the transformation of the nature of agricultural plants]. Vestnik Rossiyskoy akademii nauk — Bulletin of the Russian Academy of Sciences, 12, 21–28. URL: http://ras.ru/publishing/rasherald/rasherald _articleslist.aspx?magazineid=cc100365–99fc–4899-bb82-fd8a9021cec5 [in Russian].
Mergoum, М. & Gуmez-Macpherson, H. (2004). Triticale improvement and production. Food and Agricultural organization of the United States. Rome [іn English].
Grabovets, A.I (Ed.). (2000). Tritikale Rossii: Sbornik materialov zasedaniya sektsii tritikale RASKHN [Triticale of Russia: Collection of materials from the meeting of the triticale section of the Russian Academy of Agricultural Sciences]. Rostov-on-Don [in Russian].
Grib, S.I., Bushtevich, V.N. & Novikova, L.V. (2000). Problemy proizvodstva produktsii rasteniyevodstva i puti ikh resheniya [Problems of crop production and ways to solve them]. Materialy mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy yubileynoy konferentsii, posvyashchennoy 160-letiyu Belorusskoy gosudarstvennoy — Materials of the international scientificpractical jubilee conference dedicated to the 160th anniversary of the Belarusian State Agricultural Academy, 156–159 [in Russian].
Grib, S.I. & Bushtevich, V.N. (2005). Genofond, metody i rezul’taty selektsii tritikale v Belarusi [Gene pool, methods and results of triticale selection in Belarus]. Henetychni resursy roslyn — Genetic resources of plants, 8, 143–197 [in Russian].
Kurkiyev, K.U. (2009). Geneticheskiye aspekty selektsii korotkostebel’nykh geksaploidnykh triticale [Genetic aspects of breeding short-stemmed hexaploid triticale]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Derbent [in Russian].
Schipak, G.V. et al. (2009). Selektsiya ozimykh tritikale na uluchshenie khlebopekarskikh kachestv [Breeding winter triticale to improve baker’s qualities]. Faktory eksperymentalnoi evoliutsii orhanizmiv — Factor of Experimental Evolution of Organizm. Kyiv: Logos [in Russian].
Soloviev, A.A. & Vishnyakova, Kh.S. (1997). Vliyaniye 2R/2D-zameshcheniya na proyavleniye nekotorykh priznakov u gibridov F1 tritikale [Effect of 2R/2D substitution on some signs in F1 triticale hybrids]. Doklady TSKhA — Reports of the TSKhA, 268, 3–8 [in Russian].
Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannya sil’s’kohospodars’kykh kul’tur [Methods of state variety testing of crops]. (2000). Kyiv [in Ukrainian].
Dospekhov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methodology of field experience]. Moskva: Kolos [in Russian].
Bulavka, N.V. (1989). Geneticheskiye osnovy selektsii na morozo- i zimostoykost’ [Genetic foundations of breeding for frost and winter hardiness]. Biologicheskiye rezervy povysheniya urozhaynosti zernovykh kolosovykh kul’tur: sbornik nauchnykh trudov — Biological reserves of increasing the productivity of grain crops: collection of scientific papers, 43–51 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
