Особливості зростання іван-чаю вузьколистого (Epilobium angustifolium L.) у природних популяціях на території України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2021.227256Анотація
Epilobium angustifolium L., іван-чай вузьколистий — широко розповсюджений на території України вид багаторічних трав’яних рослин з родини онагрових (Onagraceae Juss.), сировина якого традиційно використовується в медицині за достатньо чималим переліком показань. З метою визначення перспективних регіонів України для введення в культуру E. angustifolium L. було проведено аналіз складу ґрунту та порівняння кліматичних умов зростання семи природних популяцій з різних областей Україні. Для дослідження агрохімічних показників проби ґрунту відбирали згідно з ДСТУ 4287:2004. Вміст гумусу та рухомого фосфору визначали фотометричними методами згідно із ДСТУ 4289:2004 та ДСТУ 4115–20002 відповідно. Вміст обмінного калію визначали методом полуменевої фотометрії за Чиріковим за ДСТУ 4115–2002; кислотність зразків — інструментальним методом згідно із ДСТУ ISO 10390–2001; вміст азоту, що легко гідролізується за Корнфілдом. Усі вимірювання проводили згідно із ДСТУ ISO 10012:2005. Опис кліматичних умов проводили згідно з даними Українського гідрометеорологічного центру. Результати дослідження умов зростання іван-чаю вузьколистого у природних популяціях на території України показали, що він росте на ґрунтах з середнім і високим рівнями гумусу (2,45–6,3%), здатний адаптуватися до ґрунтів різної кислотності, з дуже низьким вмістом фосфору та азоту. Однак спостерігалася чутливість виду до рівня калію в субстраті. Тільки в одному зразку ґрунту вміст K2O був низьким (37,4 мг/кг), тоді як в інших він коливався від 54,6 до 198,5 мг/кг. Іван-чай вузьколистий росте переважно на сонячних місцях, утворює численні популяції у кліматичних умовах з високою середньорічною кількістю опадів, малочутливий до низьких температур. Тому перспективним є культивування цього виду в північних і західних областях України з регулюванням вмісту калію в ґрунті.
Посилання
Rakhmetov, D.B. (2011). Teoretychni ta prykladni aspekty introduktsii roslyn v Ukraini [Theoretical and applied aspects of plant introduction in Ukraine]. Kyiv: Ahro Media Hrup [in Ukrainian].
Mykhailenko, O., Desenko, V., Ivanauskas, L. & Georgiyants, V. (2020). Standard operating procedure of Ukrainian Saffron Cultivation According with Good Agricultural and Collection Practices to assure quality and traceability. Industrial Crops and Products, 151, 112–376 [in English].
Guideline on good agricultural and collection practice (GACP) for starting materials of herbal origin. (2006). European Medicines Agency [in English].
Granica, S., Piwowarski, J.P., Czerwińska, M.E. & Kiss, A.K. (2014). Phytochemistry, pharmacology and traditional uses of different Epilobium species (Onagraceae). Journal of ethnopharmacology, 156, 316–346 [in English].
Wagner, W.L., Hoch, P.C. & Raven, P.H. (2007). Revised classification of the Onagraceae. Systematic Botany Monographs, 83, 1–240 [in English].
Schepetkin, I.A. et al. (2016). Therapeutic potential of polyphenols from Epilobium angustifolium (Fireweed). Phytotherapy research, 30 (8), 1287–1297 [in English].
Skvorcov, A.K. (1996). Onagraceae Juss. Flora Vostochnoj Evropy [Onagraceae Juss. Flora of Eastern Europe], 9. Sankt-Peterburg: Mir i sem’ja–95 [in Russian].
Solomon, J.C. (1982). The systematics and evolution of Epilobium (Onagraceae) in South America. Ann. Missouri Bot. Gard, 69 (2), 239–335 [in English].
Kryvoruchko, O.V. Khameriy (Khamerion) vuz’kolystyy. Farmatsevtychna entsyklopediya [Hameria (Hamerion) narrow-leaved. Pharmaceutical encyclopedia]. URL: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/169/xamenerij-xamerion-vuzkolistij-ivanchaj [in Ukrainian].
Mykhailenko, O.O., Desenko, V.H. & Chabovska, O.I. (2018). Doslidzhennia umov kultyvuvannia roslyn rodiv Crocus, Iris, Gladiolus [The research of conditions of cultivation of plants of genus Crocus, Iris, Gladiolus]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho naukovoho tsentru «Instytut zemlerobstva NAAN» — Collection of scientific works of the National Scientific Center «Institute of Agriculture of NAAS», 1, 95–109 [in Ukrainian].
Mosyakin, S.L. & Fedoronchuk, M.M. (1999). Vascular Plants of Ukraine. A nomenclatural Checklist. Kiev: M.G. Kholodny Institute of Botany [in English].
Fedoronchuk, M.M. & Klimovych, N.B. (2020). Uchast vydiv rodu Epilobium (Onagraceae) u biotopakh Ukrainy [Participation of species of the genus Epilobium (Onagraceae) in the biotopes of Ukraine]. Chornomors’kyy botanichnyy zhurnal — Black Sea Botanical Journal, 16 (1), 55–61 [in Ukrainian].
Mitich, L. (1999). Fireweed, Epilobium angustifolium. Weed technology, 13, 191–194 [in English].
Starkovskij, B.N. (2003). Razrabotka agropriemov pri vozdelyvanii kipreja uzkolistnogo na kormovye celi [Development of agricultural practices for the cultivation of narrow-leaved fireweed for forage purposes]. Extended abstract of candidate’s thesis. Vologda [in Russian].
Pinno, B.D. et al. (2014). Nutrient uptake and growth of fireweed (Chamerion angustifolium) on reclamation soils. Canadian Journal of Forest Research, 44, 1–7 [in English].
Reynolds, P.E. & Obarymskyj, A.M. (1994). Development of raspberry or fireweed compelition after site disturbance or treatment with Hexazinone. Proceedings northeastern wed science society, 48, 49–55 [in English].
Didukh, Y.P. et al. (2011). Biotopy lisovoi ta lisostepovoi zon Ukrainy [Biotopes of Forest and ForestSteppe zones of Ukraine]. Kyiv: TOV Makros [in Ukrainian].
Kuzmenko, A.A., Didukha, Ya.P., Onyshchenka, V.A. & Sheffera, Ya. (Eds.). (2018). Natsionalnyi kataloh biotopiv Ukrainy [National habitat catalogue of Ukraine]. Kyiv: FOP Klymenko Yu.YA [in Ukrainian].
Prots, B. & Kahalo, O. (2012). Kataloh typiv oselyshch Ukrainskykh Karpat i Zakarpatskoi nyzovyny [Сatalogue of habitat types of the Ukrainian Carpathian and Transcarpathian lowland]. Lviv: Merkator [in Ukrainian].
Thompson, K.A., Husband, B.C. & Maherali, H. (2014). Climatic niche differences between diploid and tetraploid cytotypes of Chamerion angustifolium (Onagraceae). American Journal of Botany, 101 (11), 1868–1875 [in English].
Rodwell, J.S. et al. (2000). British Plant Communities: Maritime Communities and Vegetation of Open Habitats. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Raab-Straube, E. von. (2018). Onagraceae. In: Euro+Med Plantbase — the information resource for EuroMediterranean plant diversity. URL: http://ww2.bgbm.org/EuroPlusMed [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.