Еколого-типологічна оцінка лісової рослинності середнього Придніпров’я (Лісостеп України)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234448

Ключові слова:

тип лісорослинних умов, едатоп, лісотвірні породи

Анотація

Відображено важливість детального вивчення різних аспектів сучасного фіторізноманіття як істотного елемента збереження природних екотопів для розбудови національної екологічної мережі в системі пан’європейської мережі. Для цього необхідно дослідити різні аспекти природного та спонтанно сформованого рослинного покриву. З огляду на екологічну специфіку Середнього Придніпров’я (Лісостеп України), потрібен детальний аналіз природних та штучно сформованих лісів на дніпровських кручах, у яружно-балкових системах та на заплаві р. Дніпра. Наведено особливості лісорослинних умов, розподіл деревних порід та екологічні умови їхнього зростання. Згідно з даними лісовпорядкування, площа, вкрита лісовою рослинністю, становить 251341,3 га. Розподіл площ лісових ділянок за едатопами такий: трофотопи — субори (78083,2 га, 31,07%), сугруди (77232,6 га, 30,73%), діброви (72520,6 га, 28,85%) та бори (23504,9 га, 9,35%); гігротопи — свіжі умови (183792,4 га, 73,13%), сухі (34938,5 га, 13,90%), вологі (19038,7 га, 7,57%), сирі (11401,1 га, 4,54%), мокрі (1896,0 га, 0,75%) й дуже сухі умови (274,6 га, 0,11%). На вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках виділено 62 типи лісу, серед яких переважають свіжий дубово-сосновий субір (68319,9 га, 27,18%) та грабова діброва (32871,8 га, 13,08%), дещо менші площі займають свіжий сосновий бір (17568,3 га, 6,99%), грабово-дубово-сосновий сугруд (16952,2 га, 6,74%), кленово-липова діброва (15144,4 га, 6,03%), грабово-соснова (13775,4 га, 5,48%) і грабова (9334,3 га, 3,71%) судіброви, а також суха кленово-липова дiброва (12810,9 га, 5,10%). Видовий склад лісотвірних порід є доволі різноманітним і представлений 71 видом деревних та чагарникових рослин. Основними лісотвірними породами є Pinus sylvestris (116592,9 га, 46,39%) та Quercus robur (60049,7 га, 23,89%). Дещо менші площі мають Robinia pseudoacacia (26406,0 га, 10,51%), Alnus glutinosa (11391,7 га, 4,53%) та Fraxinus excelsior (7835,5 га, 3,12%), всі інші види займають незначні площі. Виявлення всього розмаїття лісових осередків існування надасть можливість планувати напрями збереження, відтворення та охорони фіторізноманіття, у т. ч. видівсозофітів із різних охоронних списків, а також збалансувати надання екосистемних послуг деревними насадженнями Середнього Придніпров’я.

Біографія автора

Ігор Володимирович Соломаха, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат біологічних наук

Посилання

.Jongman, R.H.G. et al. (2011). The Pan European Ecological Network: PEEN. Landscape Ecology, 26, 311–326. DOI: https://doi.org/10.1007/s10980–010-9567-x [in English].

Dniprovskyi ekolohichnyi korydor [Dnipro River Ecological Corridor]. (2008). Kyiv: Wetlands International Black Sea Programme [in Ukrainian].

Solomakha, I.V., Shevchyk, V.L. & Shevchyk, O.V. (2019). Ekoloho-tsenotychna ta oselyshchna kharakterystyka dolyny r. Sliporid yak perspektyvnoho obiekta Smarahdovoi merezhi Ukrainy [Ecological, coenotical and habitats characteristics of the Sliporid River valley as a perspective object of Ukrainian Emerald Network]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 22–30. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.2.2019.174014 [in Ukrainian].

Shevchyk, V.L., Solomakha, I.V. & Solomakha, V.A. (2019). Ekoloho-tsenotychni osoblyvosti proektovanoho landshaftnoho zakaznyka «Ulianykivski dzherela» [Ecologycal and cenotic features «Ulianykivski dzherela (wellsprings)» designed landscape reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 27–34. DOI: https://doi.org/10.33730/2077–4893.3.2019.183466 [in Ukrainian].

Solomakha, І.V., Konishchuk, V.V., Mudrak, O.V. & Mudrak, H.V. (2020). A Study of the Emerald Network objects in Ukrainian Forest-Steppe of Dnieper Ecological Corridor. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (2), 209–218. DOI: https://doi.org/10.15421/2020_87 [in English].

Solomakha, І.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Fitosozolohichne znachennia obiektiv Smarahdovoi merezhi Dniprovskoho ekolohichnoho korydoru v mezhakh Lisostepu Ukrainy [Phytosogological significance of Emerald network objects of Dnipro ecological corridor within the boundaries of the Forest-steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) — Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems), 12 (1), 72–83. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.072 [in Ukrainian].

Solomakha, І.V., Shevchyk, V.L., Bezsmertna, O.O. & Bondar, I.V. (2021). Autfitosozolohichna kharakterystyka pishchanykh teras dolynnoho kompleksu Dnipro-Karan (Seredne Prydniprovia) [Autphytososological characteristics of sand terraces of the Dnipro-Karan valley complex (Middle Dnipro)]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 17 (1), 46–58. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-1-3 [in Ukrainian].

Shamray, A.Ye. & Lakida, P.I. (2012). Typolohichna struktura sosnovykh lisiv Cherkaskoho boru [Typological structure of pine forests in Cherkasy pine forest]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Forestry and ornamental horticulture, 171 (3), 248–251 [in Ukrainian].

Bala, О.P. (2016). Typolohichna kharakterystyka tverdolystianykh derevostaniv Ukrainy [Typological characteristic of hardwood stands of Ukraine]. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy. Lisivnytstvo ta dekoratyvne sadivnytstvo — Scientific Bulletin of NUBiP of Ukraine. Forestry and ornamental horticulture, 238, 9–17 [in Ukrainian].

Rumiantsev, M.H. (2020). Strukturno-funktsionalnyi rozpodil dubovykh nasadzhen Livoberezhnoho Lisostepu [The structural and functional distribution of oak stands of Left-bank Forest-steppe zone]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of UNFU, 30 (1), 49–54. DOI: https://doi.org/10.36930/40300108 [in Ukrainian].

Pohrebniak, P.S. (1955). Osnovy lesnoy tipologii [Fundamentals of forest typology]. Kyiv: Izd-vo AN USSR [in Russian].

Ostapenko, B.F. & Tkach, V.P. (2002). Lisova typolohiia [Forest typology]. Kharkiv: Vyd-vo Kharkivskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu im. V.V. Dokuchaieva [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-23

Номер

№ 2 (2021)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.