Еколого-економічні аспекти вирощування пшениці озимої (Triticum aestivum L.) на дерново-підзолистих ґрунтах залежно від удобрення і вапнування
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234459Ключові слова:
баланс, гумус, азот, фосфор, калій, урожайність, пшениця озимаАнотація
У статті подано оцінку стану і прогнозу змін балансів гумусу й елементів живлення під впливом антропогенних чинників, зокрема удобрення, що є одним із критеріїв екологічного моніторингу навколишнього середовища. До того ж, запровадження досконалої, з екологічної точки зору, системи удобрення повинно забезпечувати на рівні зі збереженням родючості ґрунту економічну ефективність вирощування культур. Система удобрення включає варіанти вапнування одинарною нормою доломітового борошна, яка встановлена за показником гідролітичної кислотності (Нг), мінерального живлення N120Р60K90 та на їх фоні додавання сірки S40 і мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий (2 кг/га) позакоренево. Заорювання побічної продукції є джерелом надходження органічного вуглецю і поживних елементів. Встановлено, що вихід соломи пшениці озимої у розрізі варіантів змінювався у межах 2,04–4,47 т/га. Внесення N120Р60K90 з додаванням S40 і мікродобрива Нутрівант Плюс зерновий забезпечило найбільшу кількість кореневих (1,27 т/га) і поверхневих (1,47 т/га) решток, що вплинуло на показники балансів, зокрема, відзначено додаткове сальдо балансу гумусу на рівні 1,39 т/га. Різниця показників у варіантах із соломою і без неї дала можливість констатувати, що за рахунок її заробляння у ґрунті накопичувалося до 27–31% відносних величин новоутвореного гумусу. Досліджено, що оптимізація умов живлення за рахунок удобрення і вапнування спричинило збільшення виносу елементів живлення культурою, що разом із непродуктивними втратами зумовило погіршення балансових показників. Однак, оскільки збільшення відчуження відбувається за показників інтенсивності балансу, які по азоту, фосфору і калію перевищують 100%, це дає змогу зробити висновок, що запропоноване удобрення пшениці озимої N120Р60K90 з додаванням S40 і мікродобрива сумісно з одинарною нормою за гідролітичною кислотністю доломітового борошна забезпечило розширене відтворення родючості дерново-підзолистого ґрунту наряду з ростом економічної доходності вирощування культури. У зазначеному варіанті урожайність зерна 3,85 т/га зумовила найвищу окупність витрат на удобрення і вапнування на рівні 1,52 грн/га.
Посилання
Mazur, H.A. (2012). Produktyvnist ahrotsenozu yak funktsiia rivnia vidtvorennia rodiuchosti gruntiv [Productivity of agrocenosis as a function of the level of soil fertility reproduction]. Visnyk ahrarnoyi nauky — Bulletin of Agricultural Science, 12, 75–76 [in Ukrainian].
Demydenko, O.V. (2013). Retsyrkuliatsiine vidnovlennia fizyko-khimichnykh i ahrofizychnykh vlastyvostei u protsesi gruntoutvorennia chornozemu typovoho livoberezhnoho lisostepu [Recirculation restoration of physicochemical and agrophysical properties in the process of soil formation of chernozem of a typical left-bank forest-steppe]. Zbirnyk naukovykh prats’ NNTS «Instytut zemlerobstva NAAN» — Collection of scientific works of NSC «Institute of Agriculture of NAAS», 1–2, 26–37 [in Ukrainian].
Tsiuk, O.A. (2015). Zminy pozhyvnoho rezhymu v ahrofitotsenozi pshenytsi ozymoi zalezhno vid system osnovnoho obrobitku [Changes in the nutritional regime in the agrophytocenosis of winter wheat depending on the systems of main cultivation]. Naukovyy visnyk NUBiP Ukrayiny — Scientific Bulletin of NULES of Ukraine, 210 (1), 156–161 [in Ukrainian].
Baliuk, S.A., Miroshnychenko, M.M. & Medvediev, V.V. (2018). Naukovi zasady staloho upravlinnia gruntovymy resursamy [Scientific principles of sustainable management of soil resources]. Visnyk ahrarnoyi nauky. Spetsvypusk — Bulletin of Agricultural Science, special issue, 1, 5–12. DOI: https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk 201811–01 [in Ukrainian].
Shevchuk, M.I., Veremeienko, S.I. & Lopushniak, V.I. (2012). Ahrokhimiia (pidruchnyk). Ch. 2. Dobryva ta yikh vplyv na bioproduktyvnist gruntu [Agrochemistry (textbook). Part 2. Fertilizers and their impact on soil bioproductivity]. Lutsk: Nadstyr’ia [in Ukrainian].
Kravchenko, Y.S., Chen, Q. & Liu, X. (2016). Conservation Practices and Management in Ukrainian Mollisols. Journal of Agricultural Science and Technology (JAST), 18, 845–854 [in English].
Volkohon, V., Pyrig, O., Volkohon, K. & Dimova, S. (2019). Methodological aspects of determining the processes of organic matter mineralization synthesis in croplands. Agricultural Science and Practice, 6 (1), 3–9 [in English].
Biliavskyi, H.O. & Verestun, N.O. (2011) Ahroekolohichnyi monitorynh — osnova zabezpechennia zbalansovanoho rozvytku ahrosfery Vinnychchyny [Agroecological monitoring is the basis for ensuring the balanced development of the agro-sphere of Vinnytsia region]. Zbirnyk naukovykh prats’ VNAU. Seriya: Ekolohiya — Сollection of scientific works VNAU. Series: Еcology, 8 (48), 93–99 [in Ukrainian].
Tiziano Gomiero (2016) Soil Degradation, Land Scarcity and Food Security: Reviewing a Complex Challenge. Sustainability, 8, 281. DOI: https://doi.org/ 10.3390/su8030281 [in English].
Polovyi, V.M. (2007). Optymizatsiia system udobrennia u suchasnomu zemlerobstvi: monohrafiia [Optimization of fertilization systems in modern agriculture: monograph]. Rivne: Volynski Oberehy [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
