Ерозія ґрунтів як чинник опустелювання агроландшафтів України

Автор(и)

  • Олександр Григорович Тараріко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-5132-0157
  • Тетяна Володимирівна Ільєнко Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0001-5406-5449
  • Тетяна Леонідівна Кучма Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна https://orcid.org/0000-0002-9328-5919
  • Олена Анатоліївна Білокінь Інститут агроекології і природокористування НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240316

Ключові слова:

деградація ґрунтів, водна ерозія, вітрова ерозія, пилова буря, клімат, структура посівних площ, ландшафтна структура

Анотація

Наведено опис типової структури агроландшафтів України та найпоширеніших дегра­ даційних процесів. Масштабними серед процесів деградації ґрунтів є водна і вітрова ерозії, що супроводжується падінням родючості ґрунтів, втратами вологи на по- верхневий стік, забрудненням атмосферного повітря, поверхневих вод та деградацією малих річок. Проаналізовано площі посіву основних культур за 1990–2020 рр. у розрізі адміністративних областей за даними Державної служби статистики України, а також динаміку середньої суми температур за вегетаційний період у 1982–2019 рр. за супутниковими даними. Супутникові дані Sentinel-5P були використані для аналізу поширення масштабної пилової бурі у зоні Полісся у квітні 2020 р. У результаті потеп­ ління клімату та економічних чинників значно збільшилась площа посівів кукурудзи та соняшнику, що за посилення зливового характеру опадів, а також вітрового режиму в результаті змін клімату, створило умови для інтенсифікації водної і вітрової ерозій в агроландшафтах. Типовим для умов Полісся є локальний прояв вітрової ерозії пере- важно на пересушених торф’яниках та зв’язно-піщаних ґрунтах. Однак навесні 2020 р. вперше спостерігалась масштабна пилова буря на території Українського і Біло- руського Полісся на площі близько 3,5 млн га. Збільшення ризиків прояву ерозійних явищ унаслідок змін клімату та сучасної сільськогосподарської діяльності потребує удосконалення не лише державної системи управління земельними ресурсами, але й більш досконалої системи агроекологічного моніторингу, науково-методичного та інформаційно-консультативного забезпечення регіональних органів управління, землевласників і землекористувачів. З метою реалізації державної політики та ко- ординації робіт із питань раціонального використання і охорони ґрунтів, боротьби з їх опустелюванням та деградацією, а також адаптації систем землекористування до змін клімату запропоновано на базі існуючих профільних підрозділів центральних і регіональних органів управління в системі Міністерства аграрної політики та продо- вольства України створити орган «Моніторингу, землеустрою та охорони ґрунтів».

Біографії авторів

Олександр Григорович Тараріко, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН

Тетяна Володимирівна Ільєнко, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук

Тетяна Леонідівна Кучма, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Посилання

Novakovskiy, L.Ya. (Ed). (2015). Dovidnyk iz zemleustroiu [Handbook of land management]. Kyiv: Agrarna nauka [in Ukrainian].

Gibbs, H.K., Brown, S., Niles, J.O. & Foley, J.A. (2007). Monitoring and estimating tropical forest carbon stocks: Making REDD a reality. Environmental Research Letters, 2, 045023. DOI: https://doi.org/10.1088/1748-9326/2/4/045023 [in English].

Roy, D.P. et al. (2014). Landsat-8: Science and product vision for terrestrial global change research. Remote Sensing of Environment, 145, 154–172 [in English].

Kouli, M., Soupios, P. & Vallianatos, F. (2009). Soil Erosion Prediction Using the Revised Universal Soil Loss Equation (RUSLE) in a GIS Framework, Chania, Northwestern Crete, Greece. Environmental Geology, 3, 483–497. DOI: https://doi.org/10.1007/s00254-008-1318-9 [in English].

Ganasri, B.P. & Ramesh, H. (2016). Assessment of Soil Erosion by RUSLE Model Using Remote Sensing and GIS-A Case Study of Nethravathi Basin. Geoscience Frontiers, 7, 953–961. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gsf.2015.10.007 [in English].

Lyalko, V., Yelistratova, L., Khodorovsky, A. & Apostolov, O. (2018). Erosion hazard estimation for the territory of Ukraine using remote sensing data, climatic factors and vegetation. Kyiv [in English].

Byndych, T.Yu. (2019). Otsinyuvannya dyferentsiatsiyi gruntovoho pokryvu za dopomohoyu kosmichnykh zobrazhen [Estimation of soil differentiation using satellite images]. Tavriyskyy naukovyy visnyk — Tavriyskyy Scientific Bulletin, 109, 162–170 [in Ukrainian].

Zubov, O.R. (2020). Vplyv zmin klimatu na doshchovu eroziyu gruntiv ta alhorytm yoho prohnozuvannya [Influence of climate change on rain erosion of soils and algorithm of its forecasting]. Tavriyskyy naukovyy visnyk — Tavriyskyy Scientific Bulletin, 111, 231–243 [in Ukrainian].

Bulygin, S.Yu. Yakist zemel yak osnova kontrolyu zemlekorystuvannya [Land quality as a basis for land use control]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 1, 36–46 [in Ukrainian].

Furdychko, O.I., Stadnyk, A.P. & Landin, V.P. (2017). Naukovi osnovy upravlinnya ahrolandshaftamy Ukrayiny lisomelioratyvnymy metodamy na zasadakh zbalansovanoho rozvytku [Scientific bases of management of agrolandscapes of Ukraine by forest reclamation methods on the basis of balanced development]. Kyiv [in Ukrainian].

Tarariko, O.G. & Moskalenko, O.V. (2002). Kataloh zakhodiv z optymizatsiyi struktury ahrolandshaftiv ta zakhystu zemel vid eroziyi [Catalog of measures to optimize the structure of agricultural landscapes and protect lands from erosion]. Kyiv: Phytosocial center [in Ukrainian].

Degodyuk, E.G. (2015). Baseynovyy pidkhid v bioheotsenozakh i ahrosferi v konteksti rozvytku system zemlerobstva u KHKHI stolitti [Basin approach in biogeocenoses and agrosphere in the context of the development of agricultural systems in the XXI century]. Zemlerobstvo — Agriculture, 2 (889), 21–24 [in Ukrainian].

Poliovyi, A.M. & Bozhko, L.Yu. (2015). Vplyv klimatychnykh zmin na rezhym zvolozhennya vehetatsiynoho periodu Ukrayiny [Influence of climate changes on the humidification regime of the vegetation period of Ukraine]. Ukrayinskyy hidrometeorolohichnyy zhurnal — Ukrainian Hydrometeorological Journal, 16, 128–139 [in Ukrainian].

Voloshnyuk, A.V. (2015). Deflyatsiyni vtraty gruntu za riznykh tekhnolohiy osnovnoho obrobitku ta tekhnolohiy No-Till pid chas pylovoyi buri [Deflation losses of soil with different technologies of main cultivation and No-Till technologies during dust storm]. Ahrokhimiya i gruntoznavstvo — Agrochemistry and soil science, 82, 100–104 [in Ukrainian].

Institute of Water Problems and Land Reclamation NAAS. (2017). Upravlinnya vodnymy resursamy v umovakh zmin klimatu: materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Water Management under Climate Change: proceedings of the International Scientific and Practical Conference]. Kyiv [in Ukrainian].

Tarariko, O.G., Sirotenko, O.V., Ilyenko, T.V. & Kuchma, T.L. (2019). Ahroekolohichnyy suputnykovyy monitorynh [Agri-environmental satellite monitoring]. Kyiv: Agrarian Science [in Ukrainian].

Novakovskiy, L.Ya. (Ed). (2013). Natsionalna dopovid shchodo zavershennya zemelnoyi reformy [National report on the completion of land reform]. Kyiv: Ahrarna nauka [in Ukrainian].

Popov, A.S. (2018). Rozvytok rynku zemel s-h pryznachennya cherez mekhanizm konsolidatsiyi zemel [Development of the agricultural land market through the mechanism of land consolidation]. Ekonomika APK — Economics of agro-industrial complex, 4, 28–33 [in Ukrainian].

Sapych, V.I. (2018). Transformatsiyi vidnosyn vlasnosti na zemlyu v ahrarnomu sektori ekonomiky [Transformations of land ownership relations in the agricultural sector of the economy]. Ekonomika APK — Economics of agro-industrial complex, 4, 51–59 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-16

Номер

Розділ

Статті