Вплив лісотехнічних заходів на відтворення раритетного фіторізноманіття в лісових екосистемах Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240326Ключові слова:
захисні лісові насадження, лісогосподарські заходи, рідкісні рослиниАнотація
Цікавим аспектом є питання набуття рис природності штучно створеними деревними насадженнями на території лісостепової зони України. У цій роботі проаналізовано умови виникнення та формування нових місцезростань популяцій рідкісних видів рослин у різних типах штучних деревних та чагарникових насаджень Лісостепу України. Визначено комплекси природних та антропогенних чинників створення необхідних умов для здійснення цього процесу. Відображено особливості негативного впливу різних господарських заходів на зменшення чисельності особин рослин-созофітів та навіть зникнення окремих їх популяцій. Для поліпшення охорони созофітів у лісах лісостепової зони доцільним є перегляд здійснення окремих способів проведення лісогосподарських заходів. Зокрема, необхідна повна заборона суцільних рубок у лісах природного походження та виділення біополян під природне відновлення лісу. Для покращення стану лісових ценозів захисних насаджень, включаючи й полезахисні лісові смуги, необхідне проведення серії експериментів із наступною розробкою технології їхньої ценотичної корекції з метою підвищення загально-екологічної, в тому числі фітосозологічної, їх значимості. Здійснення комплексу фітомеліоративних заходів при створенні захисних лісових насаджень певною мірою сприятиме запобіганню можливим кліматичним змінам, локальним стихіям та позитивно впливатиме на процеси формування посівів сільськогосподарських культур. Створення стійких лісових насаджень дасть змогу застосовувати заходи охорони навколишнього природного середовища з використанням регулюючих та захисних функцій лісових екосистем. Дотримання всіх цих умов сприятиме прояву різних природоохоронних заходів для розвитку та збереження біологічного різноманіття.
Посилання
Shevchyk, V. et al. (2019). Vulnerability of habitats of the Emerald Network to invasions of alien plants in Pridneprovsk left-bank forest-steppe (Ukraine). Acta Oecologica Carpatica, XII, I, 1–12 [in English].
Solomakha, І.V., Konishchuk, V.V., Mudrak, O.V. & Mudrak, H.V. (2020). A Study of the Emerald Network objects in Ukrainian Forest-Steppe of Dnieper Ecological Corridor. Ukrainian Journal of Ecology, 10 (2), 209–218. DOI: https://doi.org/10.15421/2020_87 [in English].
Bezrodnova, O. et al. (2020). Botanichna ta oselyshchna kharakterystyka obiekta Smarahdovoi merezhi «Rohanka» (Kharkivska obl.) [Botanical and habitat characteristics of the Emerald Network object «Roganka» (Kharkiv region)]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 6–15. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2020.219440 [in Ukrainian].
Bezrodnova, O. et al. (2020). Lisotypolohichna ta fitosozolohichna otsinka lisovoi roslynnosti NPP «Slobozhanskyi» [Forest typological and phytosozological assessment of forest vegetation of Slobozhansky national natural park]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia — Sustainable management of natural resources, 4, 157–168. DOI: https://doi.org/10.33730/2310-4678.4.2020.226651 [in Ukrainian].
Solomakha, І.V. & Shevchyk, V.L. (2020). Fitosozolohichne znachennia obiektiv Smarahdovoi merezhi Dniprovskoho ekolohichnoho korydoru v mezhakh Lisostepu Ukrainy [Phytosogological significance of Emerald network objects of Dnipro ecological corridor within the boundaries of the Forest-steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Biolohiia (Biolohichni systemy) — Scientific Herald of Chernivtsi University. Biology (Biological Systems), 12 (1), 72–83. DOI: https://doi.org/10.31861/biosystems2020.01.072 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V., Shevchyk, V.L. & Shevchyk, O.V. (2019). Ekoloho-tsenotychna ta oselyshchna kharakterystyka dolyny r. Sliporid yak perspektyvnoho obiekta Smarahdovoi merezhi Ukrainy [Ecological, coenotical and habitats characteristics of the Sliporid River valley as a perspective object of Ukrainian Emerald Network]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 22–30. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2019.174014 [in Ukrainian].
Solomakha, І.V., Shevchyk, V.L., Bezsmertna, O.O. & Bondar, I.V. (2021). Autfitosozolohichna kharakterystyka pishchanykh teras dolynnoho kompleksu Dnipro-Karan (Seredne Prydniprovia) [Autphytososological characteristics of sand terraces of the Dnipro-Karan valley complex (Middle Dnipro)]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 17 (1), 46–58. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2021-17-1-3 [in Ukrainian].
Shevchyk, V., Smolyar, N., Solomakha, I. & Shevchyk, T. (2019). Ekoloho-tsenotychna kharakterystyka oselyshch dolyny richky Orzhytsia yak perspektyvnoho obiekta Smarahdovoi merezhi [Ecological and coenotical characteristics of the Orzhytsia River habitats as a perspective object of Ukraine Emerald Network]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal — Chornomorski botanical journal, 15 (4), 334–343. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu1990-553X/2019-15-4-2 [in Ukrainian].
Shevchyk, V.L., Solomakha, I.V. & Solomakha, V.A. (2019). Ekoloho-tsenotychni osoblyvosti proektovanoho landshaftnoho zakaznyka «Ulianykivski dzherela» [Ecologycal and cenotic features «Ulianykivski dzherela (wellsprings)» designed landscape reserve]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 27–34. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2019.183466 [in Ukrainian].
Solomakha, I.V. et al. (2020). Populations of Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce on the right bank of Dnieper steeps (Forest-Steppe of Ukraine). Environmental and Socio-economic Studies, 8 (2), 12–20. DOI: https://doi.org/10.2478/environ-2020-0008 [іn English].
Solomakha, I.V. (2020). Osoblyvosti zrostannia koruchky chemernykovydnoi (Epipactis helleborine (L.) Crantz) u polezakhysnii lisovii smuzi na okolytsi m. Kyieva [Peculiarities of Epipactis helleborine (L.) Crantz growth in the field protective forest zones in the surroundings of Kyiv]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 4, 33–38. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2020.219443 [in Ukrainian].
Tymochko, I.Ja. & Solomakha, V.A. (2020). Ekolohichne znachennia zrostannia koruchky chemernykovydnoi (Epipactis helleborine) v shtuchnykh derevnykh nasadzhenniakh Skhidnoho Lisostepovoho lisomelioratyvnoho raionu [Ecological significance of hellebore growth (Epipactis helleborine) in artificial tree plantations of the Eastern Forest-Steppe forest reclamation area]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 3, 58–62. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2020.211527 [in Ukrainian].
Mosyakin, S. & Fedoronchuk, M. (1999). Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. Kyiv [in English].
Prekrasna, E. et al. (2012). Proektovanyi natsionalnyi pryrodnyi park «Divychky» u Kyivskii oblasti. Seriia: Zberezhemo ukrainski stepy [The «Divychky» National nature park in the Kyiv region has been designed. Series: Let’s save the Ukrainian steppes]. Kyiv: NECU [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
