Особливості росту, розвитку та кліматостабілізувальне значення соснових насаджень Українських Карпат
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240327Ключові слова:
вуглець, кисень, фітомаса, рівняння, СО2Анотація
Визначено особливості росту та розвитку соснових лісових насаджень в Українських Карпатах за лісогосподарськими округами: Передкарпатському, Гірськокарпатському та Закарпатських рівнин і передгір’я. Запропоновано математичні залежності росту та розвитку сосни за віком, висотою й діаметром. За одержаними математичними емпіричними залежностями встановлено, що сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) краще росте і розвивається у Гірськокарпатському лісорослинному окрузі. У цьому лісорослинному окрузі ріст сосни переважає на 2% за Передкарпатський округ, а за Закарпатських рівнин і передгір’я на 1%. За повнотою у Гірськокарпатському лісорослинному окрузі діаметр сосни є вищий за Передкарпатський округ на 3%, а Закарпатських рівнин і передгір’я — 1%. За допомогою пакета аналізу даних Microsoft Excel побудовані кореляційні матриці та проведено регресійний та дисперсний аналіз таких показників, як: вік, висота, діаметр, фітомаса — деревини, кори та крони. Отримано математичні рівняння, що надали змогу встановити біологічну продуктивність Pinus sylvestris L. За допомогою одержаних емпіричних рівнянь за методиками IPCC (Intergovernmental Panelon Climate Change, 2015), G. Matthews (1993) та І.Я. Лієпи (1980) встановлено вуглецепоглинальну та киснетвірну здатність соснових деревних насаджень у віці 70 років на площі 1 га. Визначено, що на площі 1 га соснові насадження найбільше поглинають вуглець — 88,9 т, та продукують кисень — 262,2 т у Гірськокарпатському лісогосподарському окрузі, у Передкарпатському лісогосподарському окрузі 76,0 т вуглецю та 224,1 т кисню, у Закарпатських рівнин і передгір’я сосна звичайна поглинає 69,5 т вуглецю та продукує 204,9 т кисню. Проаналізовано кількість викидів СО2 в навколишнє середовище в умовах Українських Карпат, встановлено, що соснові ліси на 34% зменшують викиди діоксиду вуглецю.
Посилання
Buksha, I.F., Butrym, O.V. & Pasternak, V.P. (2008). Inventaryzatsiya parnykovykh haziv u sektori zemlekorystuvannya ta lisovoho hospodarstva [Inventory of greenhouse gases in the land use and forestry sector]. Kharkiv: KHNAU [in Ukrainian].
Hrynyk, H.H. & Zadorozhnyy, A.I. (2018). Modeli dynamiky nadzemnoi fitomasy derev yalyny yevropeiskoi zalezhno vid yikhnikh taksatsiinykh pokaznykiv u perevazhaiuchykh typakh lisoroslynnykh umov Polonynskoho khrebta Ukrainskykh Karpat [Models of dynamics of aboveground phytomass of European spruce trees depending on their taxonomic indicators in the predominant types of forest vegetation conditions of the Polonyn ridge of the Ukrainian Carpathians]. Scientific Bulletin of UNFU, 28 (2), 9–19. DOI: https://doi.org/10.15421/40280201 [in Ukrainian].
Kucheryavyy, V.P. (2000). Ekolohiya [Ecology]. Lviv: Svit, 500 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Stasyuk, N.M. (2020). Ekolohichne znachennya khvoynykh lisiv u Peredkarpat·s’komu lisohospodars’komu okruhu [Ecological significance of coniferous forests in the Pre-Carpathian forestry district]. Annali d’Italia. Scientiffic Journal of Italy, 14 (1), 10–15 [in Italy].
Moroz, V.V. & Stasyuk, N.M. (2020). Ekolohichne znachennya khvoynykh lisiv u lisohospodars’komu okruhu Zakarpat·s’kykh rivnyn i peredhir’ya [Ecological significance of coniferous forests in the forestry district of Transcarpathian plains and foothills]. Sciences of Europe, 59 (2), 24–30 [in Czech Republic].
Moroz, V.V., Stasyuk, N.M. & Petriv, S.M. (2020). Ekolohichne znachennya khvoynykh lisiv u Hirs’kokarpat·s’komu lisohospodars’komu okruhu [Ecological significance of coniferous forests in the Mountain-Carpathian forestry district]. Journal of science Lyon, 14 (1), 12–18 [in France].
Buksha, Y.F. (2009). Yzmenenye klymata y lesnoe khozyaystvo. Aktual’ni problemy s’ohodennya [Climate change and forestry. Current issues of today]. Lviv: RVV NLTU Ukrainy — Lviv: RVV NLTU Ukrayiny, 7, 11–17 [in Ukrainian].
Matthews, G. (1993). The Carbon Contents of Trees. Forestry Commission, Tech. Paper 4. Edinburgh [in Scotland].
Lakyda, P.I. (2002). Fitomasa lisiv Ukrayiny [Phytomass of forests of Ukraine]. Ternopil: Zbruch [in Ukrainian].
Lovynska, V.M. (2018). Lokalna shchilnist komponentiv fitomasy stovbura sosny zvychainoi (Pinus sylvestris L.) Pivnichnoho Stepu Ukrainy [Local density of phytomass components of Scots pine trunk (Pinus sylvestris L.) of the Northern Steppe of Ukraine]. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria — Bulletin of Agrarian Sciences of the Black Sea Region, 3, 73–78. DOI: https://doi.org/10.15421/40280816 [in Ukrainian].
Lovynska, V.M. (2018). Nadzemna fitomasa stovburiv Pinus Sylvestris L. u derevostanakh pivnichnoho stepu Ukrainy [Aboveground phytomass of Pinus Sylvestris L. trunks in the stands of the northern steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 28 (8), 79–82. DOI: https://doi.org/10.31521/2313-092X/2018-3(99)-12 [in Ukrainian].
Sytnyk, S.A. (2019). Modeliuvannia komponentiv fitomasy stovburiv robiniievykh derevostaniv Pivnichnoho Stepu Ukrainy [Modeling of phytomass components of trunks of robinia stands of the Northern Steppe of Ukraine]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy — Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine, 29 (3), 48–51. DOI: https://doi.org/10.15421/40290310 [in Ukrainian].
Gitarskiy, M.L. et al. (2017). Potok ugleroda ot valezha yuzhno-tayezhnykh lesov Valdayskoy vozvyshennosti [Carbon flux from deadwood in the southern taiga forests of the Valdai Upland]. Еkolohyia — Ekologiya, 6, 447–453. DOI: https://doi.org/10.7868/S0367059717060063 [in Russian].
Ivanov, A.V. et al. (2018). Emissiya ugleroda s poverkhnosti valezha v kedrovykh lesakh Yuzhnogo primor’ya [Carbon emission from the surface of deadwood in the cedar forests of the Southern Primorye]. Еkolohyia — Ekologiya, 4, 275–281. DOI: https://doi.org/10.7868/S0367059718040042 [in Russian].
Utkin, A.I. et al. (1997). Opredeleniye zapasov ugleroda nasazhdeniy na probnykh ploshchadyakh: sravneniye allometricheskogo i konversionnogoob’yemnogo metodov [Determination of carbon stocks in plantings on trial plots: comparison of allometric and conversion-volumetric methods]. Lesovedenie — Forestry, 5, 51–65 [in Russian].
Churakov, B.P. & Manyakina, Ye.V. (2012). Deponirovaniye ugleroda raznovozrastnymi kul’turami sosny [Carbon deposition by uneven-aged pine crops]. Ul’yanovskiy mediko-biologicheskiy zhurnal — Ulyanovsk medical and biological journal, 1, 125–129 [in Russian].
Kobzar, A.I. (2006). Prikladnaya matematicheskaya statistika. Dlya inzhenerov i nauchnykh rabotnikov [Applied Mathematical Statistics. For engineers and scientists]. Moskva: FIZMATLIT [in Russian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Vuhletsepohlynal’na zdatnist’ sosnovykh lisovykh nasadzhen’ Volyns’koho Polissya [Carbon absorption ability of pine forest plantations in Volyn Polissya]. Naukovi horyzonty — Scientific horizons, 1 (86), 61–70. DOI: https://doi.org/10.33249/2663-2144-2020-86-1-61-70 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Vuhletsepohlynal’na zdatnist’ sosnovykh lisovykh nasadzhen’ Chernihivs’koho Polissya [Carbon absorption ability of pine forest plantations in Chernihiv Polissya]. Visnyk Poltavs’koyi derzhavnoyi ahrarnoyi akademiyi — Bulletin of the Poltava State Agrarian Academy, 1, 90–99. DOI: https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.10 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. & Nykytyuk, Yu.A. (2020). Vuhletsepohlynal’na zdatnist’ sosnovykh lisovykh nasadzhen’ Zhytomyrskoho Polissya [Carbon absorption ability of pine forest plantations in Zhytomyr Polissya]. Zroshuvane zemlerobstvo. Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk — Irrigated agriculture. Interdepartmental thematic scientific collection, 73, 43–50. DOI: https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.73.13 [in Ukrainian].
Moroz, V.V. et al. (2020). Carbon Absortion Ability of Pine Forest Plantations in the Ukrainian Polissya. Ukrainskyi ekolohichnyi zhurnal — Ukrainian Journal of Ecology, 10 (2), 249–255 [in Ukrainian].
Poluboyarinov, O.I. (1976). Plotnost drevesiny [Density of wood]. Moskva: Lesn. prom-st [in Russian].
Kashpor, S.M. & Strochinskiy, A.A. (2013). Lisotaksatsiynyy Directory [Forest Taxation Handbook]. Kyiv: «Vinichenko» [in Ukrainian].
Atkin, A.S. & Atkina, L.I. (1999). Sposob i dinamika organicheskoy massy v lesnykh soobshchestvakh [Method and dynamics of organic matter in forest communities]. Yekaterinburg: Izd. UGLTA [in Russian].
Liyepa, I.Ya. (1980). Dinamika drevesnykh zapasov: Prognozirovaniye i ekologiya [Dynamics of wood stocks: Forecasting and ecology]. Riga: Zinatne [in Latvian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
