Азотфіксувальне мікробне угруповання кореневої зони та продуктивність гречки за впливу гриба Chaetomium cochliodes

Автор(и)

  • Євгеній Павлович Копилов Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна
  • Анна Сергіївна Йовенко Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2016.248885

Ключові слова:

гречка посівна, Chaetomium cochliodes 3250, азотфіксувальне мікробне угруповання, нітрогеназна активність

Анотація

Встановлено, що обробка насіння гречки посівної ґрунтовим сапротрофним грибом Chаetomium cochliodes 3250 забезпечує підвищення чисельності діазотрофів у кореневій зоні культури. Так, у ризосфері рослин збільшується кількість бактерій родів Azospirillum та Azotobacter, у ризоплані зростає чисельність всіх досліджуваних груп мікроорганізмів, що супроводжувалось активізацією процесу фіксації молекулярного азоту. В ризосферному ґрунті нітрогеназна активність підвищувалась в 1,3 раза, в ризоплані гречки — у 11,3 раза. Використання гриба сприяло зростанню врожайності культури на 12,6%.

Біографії авторів

Євгеній Павлович Копилов, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Анна Сергіївна Йовенко, Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН

Аспірантка

Посилання

Sibounnavang P., Charoenporn C., Kanokmedhakul S., Soytong K. (2011). Antifungal metabolites from antagonistic fungi used to control tomato wilt fungus Fusarium oxysporum f. sp. Lycopersici, African Journal of Biotechnology, Vol. 10 (85), pp. 19714– 19722 (in English).

Soytong K., Kanokmedhakul S., Kukongviriyapan V., Isobe M. (2001). Application of Chaetomium species (Ketomium) as a new broad spectrum biological fungicide for plant disease control, Fungal Div., Vol. 7, pp. 1–15 (in English).

Di Petro A., Gut-Rella M, Pachlatko J.P., Schwinn F.J. (1992). Role of antibiotics produced by Chaetomium globosum in biocontrol of Pythium ultimum, a causal agent of damping-off, Phytopathology, Vol. 82, pp. 131–135 (in English).

Park J.H., Choi G.J., Jang K.S., Lim H.K., Kim H.T., Cho K.Y., Kim J.V. (2005). Antifungal activity against plant pathogenic fungi of chaetoviridins isolated from Chaetomium globosum, FEMS Microbiol. Letters, Vol. 252, pp. 309–313 (in English).

Amal H. Aly, Abdessamad Debbab, Ru Angelie Edrada-Ebel, Victor Wray, Werner E.G. Müller, Wenhan Lin, Rainer Ebel, and Peter Proksch (2009). A New Tetrahydrofuran Derivative from the Endophytic Fungus Chaetomium sp. Isolated from Otanthus maritimus / Amal H. Aly, // Verlag der Zeitschrift für Naturforschung, Vol. 64, pp. 350–354 (in English).

Zhang F., Soytong K. (2013). Development of a nonmetal nanoparticle as carrier of bio-active compounds from Chaetomium cochloides, KMITL, Vol. 28– 29, pp. 453–460 (in English).

El-Zayat S.A. (2008). Preliminary studies on laccase production by Chaetomium globosum an endophytic fungus in Glinus lotoides, American-Eurasian J. Agric. & Environ. Sci., Vol. 1, No. 3, pp. 86–90 (in English).

Ding G., Song Y.C., Chen J.R. (2006). Chaetoglobosin U, a cytochalasan alkaloid from endophytic Chaetomium globosum IFB-E019, J. Nat. Prod., Vol. 69, pp. 302–304 (in English).

Kopylov Ye.P. (2013). Pochvennye saprofitnye griby prirodnye regulyatory rosta, razvitiya i ustoychivost rasteniy k vozbuditelyam bolezney [Soil saprophytic fungi — natural regulators of growth, development and plant resistance to pathogen]. Palmarium academic publishing, AV Akademikerverlag GmbH&Co. KG, 104 p. (in Russian).

Kopylov Ye.P., Nadkernychnyi S.P. (2008). Efektyvnist symbiotychnoi vzaiemodii hryba Chaetomium cochliodes Palliser z roslynamy soi [He efficiency of symbiotic interaction of the fungus Chaetomium cochliodes Palliser plants of soybean]. Fiziologiya i biokhimiya kulturnykh rasteniy [Physiology and biochemistry cultural plants]. Vol. 40, No. 3, pp. 260–267 (in Ukrainian).

Sherstoboieva O.V. (2004). «Оptimization of microbial communities root zone of winter wheat», Abstract of Doctor of Agricultural Sciences dissertation, Ecology, Kyiv, 38 р. (in Ukrainian).

Chabaniuk Ya.V. (2006). «The formation and activity of microbial groups rhizosphere of cereals for the actions kompeksu microbial agents and organic fertilizers» Abstract of Candidate of Agricultural Sciences dissertation, Instytut ahroekolohii UAAN, Іnstitute of Agroecology of UAAS, Kyiv, 150 p. (in Ukrainian).

Kopylov Ye.P., Nadkernychnyi S.P., Adamchuk-Chala N.I. (2010). Hruntovyi saprofitnyi hryb Chaetomium Cochliodes Palliser yak biotychnyi chynnyk formuvannia efektyvnykh asotsiatsii azospiryl z raslynamy pshenytsi yaroi [Saprophytic soil fungus Chaetomium Cochliodes Palliser as biotic factor in the formation of an effective association azospiryl raslynamy spring wheat]. Visnyk Kharkivskoho Natsionalnoho Ahrarnoho universytetu. Seriia Biolohiia [Journal of Kharkov National Agrarian University Biology Series]. Iss. 1 (19), pp. 91–100 (in Ukrainian).

Iutinskaya G.A., Ponomarenko S.P., Andreyuk Ye.I. (2010). Bioregulyatsiya mikrobno-rastitelnykh sistem: Monografiya [Bioregulation microbial-plant systems: Monograph]. Kiev: Nichlava Publ., 464 p. (in Russian).

Volkohon V.V., Nadkernychna O.V., Tokmakova L.M. (2010). Eksperymentalna gruntova mikrobiolohiia: monohrafiia [Experimental soil microbiology: Monograph]. Kyiv: Ahrarna nauka Publ., 464 p. (in Ukrainian).

Iuzuka H., Komagata K. (1963). An attampt at grouping of genus Pseudomonas, S. Gen. Microbiol., Vol. 9, No. 1, pp. 73–83 (in English).

Dospekhov B.A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoy obrabotki rezultatov issledovaniy) [Methods of field experience (with the fundamentals of statistical processing of the results of research)]. Moskva: Agropromizdat Publ., 351 p. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-09-30

Номер

№ 3 (2016)

Розділ

БІОРІЗНОМАНІТТЯ ТА БІОБЕЗПЕКА ЕКОСИСТЕМ

Ліцензія

Авторське право і ліцензування

Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.

Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:

  • не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
  • раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.

Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:

  • публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
  • поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.

Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
  4. Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
    • персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
    • веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
    • некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).

У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.