Формування параметрів консорцій бур’янів залежно від генотипового і видового складу представників триби Triticeae в умовах екотону Полісся-Лісостеп
DOI:
https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2016.248889Ключові слова:
параметри консорцій бур’янів, еколого-адаптивні сорти і лінії триби Triticеае, екотон Полісся-ЛісостепАнотація
Досліджено особливості формування параметрів консорцій бур’янів залежно від генотипового і видового складу перспективних еколого-адаптивних представників триби Triticеае в умовах екотону Полісся-Лісостеп. З’ясовано, що в умовах полісько-лісостепового екотону ценотичний склад фітоценозів триби Triticеае представлено переважно терофітами, менше — гемікриптофітами, криптофітами і геофітами. Встановлено, що в умовах екотону Полісся-Лісостеп домінуючими асоціаціями бур’янів у посівах короткостеблових і напівкарликових сортів триби Triticеае є шість домінуючих видових співугруповань: Viola-Capsella, Matricaria-Galium, Elytrigia-Galeopsis, Chenopodiu-Sonchus, Thlaspi-Euphоrbiа, а в посівах високорослих і середньорослих — чотири: Cirsium-Convolvulus, Apera-Galeopsis, Elytrigia-Linaria, Galeopsis-Galium. Cередньорослі середньостиглі сорти та лінії пшениці (Зоряна Носівська, Зірка Носівська, Л 4639/96), жита (Олімпіада 80), трьохвидового тритикале (ПС_1-12, ПС_2-12, Вівате Носівське і УП_1-12) є найбільш конкурентоспроможними щодо розвитку сегетальної рослинності порівняно з іншими середньорослими й напівкарликовими сортами цих культур: КС 5, КС 1, КС 14 (пшениця), Чаян, ДАУ 5, Д-5-2010 (тритикале), Боротьба (жито).
Посилання
Vasilevich V.I. (1983). Ocherki teoreticheskoy fitotsenologii [Essays theoretical phytocenology]. Leningrad: Nauka Publ., 249 p. (in Russian).
Burda R.I. (2010). Rol burianiv-antropofitiv u polovykhsivozminakh rivnynnoi Ukrainy [The role of weed-antropofitiv in Ukraine]. Roslyny-buriany: osoblyvosti biolohii ta ratsionalni systemy yikh kontroliuvanniav posivakh silskohospodarskykh kultur [Plants-weeds:biology and rational system kontrolowana agricultural crops]. Proceedings of 7-th scientific-theoretical conference Ukrainian Scientific Society]. Kyiv: Kolobih Publ., pp. 38–43 (in Ukrainian).
Zhukov V.N. (2001). Otsenka vzaimootnosheniy rasteniy v posevakh tritikale [Assessment of the relationship of plants in crops of triticale]. Vseros. Konferencia: «Zashchita selskokhozyaystvennykh rasteniy: sostoyanie i perspektivy razvitiya» [Proceedings of «The protection of agricultural plants: Status and Prospects for Development»]. Moskva — S.Peterburg — Sochi, p. 66. (in Russian).
Moskalets T.Z. (2016). Tribe Triticeae L. and the biocenotic mechanisms of adaptability / T.Z. Moskalets // Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, Vol. 6(2), pp. 259–267 (in Ukrainian).
Zuza V.S. (2014). Do pytannia poshyrenosti burianiv [Do question prevalence of weeds]. Naukovo practychnoho Insnytutu bioenerhenychnuch kultur i tsukrovuch buriakiv [Scientific and Practical Institute of bioenergy crops and sugar beet]. Iss. 20, рр. 41–46 (in Ukrainian).
Kornilova E.H., Voevodin A.V. (1985). O konkurentnykh vzaimootnosheniyakh mezhdu pshenitsey i odnoletnimi sornyakami [On the competitive relationship between wheat and annual weeds]. S.-kh. Biologiya, No. 6, рр. 66–69 (in Russian).
Markov M.V. (1972). Agrofitotsenologiya — nauka o polevykh rastitelnykh soobshchestvakh [Agrophytocenology — the science of the field of plant communities]. Izdelstvo Kazan. Un-ta Publ., 269 p. (in Russian).
Mirkin B.M. (1990). Rastitelnye soobshchestva [Plant communities]. Obshchue problemu biotsenologii: Materialu ІІ-go Vsesoyuznoho soveshchaniia [Common problems biocenology: Materials II All-Union meeting]. Moskva: Nauka Publ., pp. 151–164 (in Russian).
Volkodav V.V. (2000). Metodyka derzhavnoho sortovyprobuvannia silskohospodarskykh kultur [The method of state sort testing crops]. Derzhkomisiia Ukrainy po vyprobuvanniu ta okhoroni sortiv roslyn [The state Commission of Ukraine for testing and protection of plant varieties]. Kyiv: Alefa Publ., Iss. 1, рр. 10–50 (in Ukrainian).
Chenkin A.F. (1994) Metody ucheta i prognoz zasorennosti posevov. Fitosanitarnaya diagnostika [Methods of accounting and forecast crop debris. Phytosanitary diagnostics]. Moskva: Kolos Publ., pp. 294–313 (in Russian).
Zakharenko V.A., Novozhilov K.V., Goncharov N.R. (1998). Metody ucheta sornykh rasteniy [Methods of accounting weeds]. Sbornyk metodicheskich rekomendaciy po zashchite rasteniy [Collection of methodical recommendations on plant protection]. S.Peterburg, pp. 31–35 (in Russian).
Maltsev A.I. (1933). Sornaya rastitelnost SSSR [Weeds USSR]. Moskva; Leningrad: Selkhozizdat Publ., pp. 29–175 (in Russian).
Rabotnov T.A. (1975) Izuchenie tsenoticheskikh populyatsiy v tselyakh vyyasneniya strategii zhizni vidov [Study cenotic populations in order to determine the strategy of living species]. Byull. MOIP: Otd. Biol. Publ., Vol. 80, Iss. 2, pp 5–17 (in Russian).
Ekosistemnyy podkhod / Prilozhenie k Resheniyu KS V/6 Konferentsiy storon Konventsii o biologicheskom raznoobrazii [The ecosystem approach / Annex to Decision COP V / 6 of the Conference Parties to the Convention on Biological Diversity]. Nayrobi. 15–26 maya 2000 g., рр. 40–46 (in Russian).
Mazing V.V. (1966). Konsortsii kak elementy struktury biotsenozov [Consortium as elements biotsenozov]. Tr. MOIP Publ., Vol. 27, pp. 117–127 (in Russian).
Dospekhov B.A. (1985). Metodika polevogo opyta [Methods of field experience]. Moskva: Agropromizdat Publ., pp. 35–231 (in Russian).
Moskalets T.Z., Vasylkivskyi S.P., Morgun B.V., Moskalets V.I., Moscalets V.V., Rybalchenko V.K. (2016). New genotypes and technological indicators of Winter triticale, Biotechnologia Acta, Vol. 9, No. 1, P. 79–86 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право і ліцензування
Умови ліцензії: автори зберігають авторські права і надають журналу право першої публікації з роботою, одночасно ліцензованої за ліцензією Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим ділитися роботою з визнанням авторства роботи і початкової публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до публікації в «Агроекологічний журнал», автор повинен підписати угоду про передачу авторських прав. Угода відправляється на поштову (оригінал) або адресу електронної пошти (відсканована копія) редакції журналу.
Цією угодою автор підтверджує, що представлені матеріали:
- не порушують авторських прав інших осіб або організацій;
- раніше не публікувались в інших видавництвах і не були представлені для публікації в інших виданнях.
Автор передає редакції «Агроекологічного журналу» права на:
- публікації статті українською (англійською та російською) мовою і поширення її друкованої копії;
- поширення електронної копії статті, а також електронної копії перекладу статті на англійську мову (для статей українською та російською мовами), будь-якими електронними засобами (розміщення на офіційному сайті журналу, електронних баз даних, сховищ тощо) друкована копія перекладу.
Автор залишає за собою право без згоди редакції та засновників:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково в ознайомлювальних цілях.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез доповідей, доповідей конференцій, а також усних доповідей.
- Додати електронні копії статті (включаючи остаточну електронну копію, завантажену з офіційного сайту журналу) за адресою:
- персональні веб-ресурси всіх авторів (веб-сайти, веб-сторінки, блоги тощо);
- веб-ресурси установ, в яких працюють автори;
- некомерційні веб-ресурси відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
У всіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному сайті журналу є обов'язковим.
