Підвищення екологічної культури сільського населення України в умовах децентралізації влади: порівняння з європейським досвідом

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252948

Ключові слова:

біогеоценоз, екосистеми, сільські території, об’єднані територіальні громади, збалансований розвиток, євроінтеграція, екологічна освіта і виховання, екологічна свідомість, екологічна безпека

Анотація

Село і його природа на сьогодні є перошоосновою зміцнення державницьких векторів природокористування як в агроекологічному, так і в світоглядно-філософському вимірах. Агроекологічна освіта населення всіх категорій покликана відновити усвідомлення людей відчуття села як рідного дому, яку сучасні вчені-екологи назвали новою філософією життя. У статті проаналізований сучасний стан рівня екологічної культури сіль- ського населення в умовах децентралізації влади як фактор збалансованого розвитку сільських територій. Наголошено на тому, що людина передусім як біологічна істота має бути свідомою того, що довкілля — це її дім, основний засіб для існування. Разом із тим, усвідомлення важливості стану якості життя людини, її добробуту повинні виховуватись із раннього дитинства. Сучасний стан переважної більшості сільських територій в Україні ми можемо назвати нині ганебним. Усі негативні зміни ХХ ст. нині набувають в Україні значного прискорення. Тому збереження довкілля як середовища існування людини залежить як від якості освіти, так і від темпів формування рівня екологічної свідомості й культури у дітей та молоді, розуміння ними того факту, що саме їм жити завтра на планеті Земля. На основі аналізу наукових джерел розглянуто теоретичні основи екологічного та соціального аспектів розвитку сільських терито- рій, узагальнено зарубіжний досвід їх розвитку, окреслено тенденції розвитку сільських територій України. Вірогідність і обґрунтованість одержаних результатів обумовлено використанням загальнонаукових і спеціальних статистичних методів. Сьогодні приді- ляється значна увага вивченню досвіду законодавчого забезпечення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади тих країн, які за політичними, економічними, правовими, географічними, демографічними, соціальними, культурними та іншими умовами близькі до українських реалій. Поряд із цим, особливу увагу заслуговує практика європейських країн із традиційними децентралізованими системами збалансованого розвитку сільських територій. Децентралізація призвела до появи складного багаторівневого врядування. Запровадження децентралізації — складне завдання. Такі складні реформи проводяться у випадку, коли для них існує чітка мотивація. І саме високий ступінь політичної мотивації є найважливішим фактором успіху таких реформ в Україні.

Біографії авторів

Орест Іванович Фурдичко, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор сільськогосподарських і економічних наук, професор, академік НААН

Оксана Миколаївна Нагорнюк, Інститут агроекології і природокористування НААН

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Надія Василівна Палапа, Інститут агроекології і природокористування НААН

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Галина Сергіївна Тарасенко, КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

доктор педагогічних наук, професор

Посилання

Kahanets, I. (2020). Stratehichnyi dorohovkaz: shcho neimovirnishe, to bilshe shansiv dosiahnennia uspikhu. Narodnyi ohliadach. 07.12.2020 [Strategic guidance: the more incredible, the better the chances of success]. URL: https://www.ar25.org [in Ukrainian].

Nahorniuk, O.M. & Sobchyk, W.T. (2014). Metodyka sotsialno-ekolohichnoho monitorynhu ta formuvannia ekolohichnoi kultury silskoho naselennia (na prykladi Skhidnoho Podillia) [Methods of socio-ecological monitoring and formation of ecological culture of the rural population (on the example of Eastern Podillya)]. Kherson [in Ukrainian].

Bondarenko, V.D. (1987). Kultura spilkuvannia z pryrodoiu [Culture of communication with nature]. Kyiv [in Ukrainian].

Ekopolityka [Ecopolitics]. (2021). URL: https://necu.org.ua/ekopol/ [in Ukrainian].

Shved, M. (2014). Vplyv osvity i kultury na rozvytok suspilstva [The impact of education and culture on the development of society]. Prace naukowe Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie, XVI, 463–471. URL: https://er.ucu.edu.ua [in Ukrainian–Poland].

Biliavskyi, G.O. & Furdui, R.S. (1997). Osnovy ekolohichnykh znan [Fundamentals of environmental knowledge]. Kyiv [in Ukrainian].

Liudyni neobkhidno spilkuvatysia iz pryrodoiu [Man needs to communicate with nature]. Radio svoboda. (2004). URL: https://www.radiosvoboda.org/a/922277.html [in Ukrainian].

Kraievska, H.O. (2019). Yevropeiskyi dosvid sotsialnoho rozvytku sela: aktualni praktyky dlia Ukrainy [European experience of rural social development: current practices for Ukraine]. Demohrafiya ta sotsial’na ekonomika — Demography and social economy, 4, 116–129 [in Ukrainian].

Yakist osvity ta efektyvnist upravlinnia — tse kultura shkoly: dosvid Ukrainy y Chekhii [The quality of education and the effectiveness of management is the culture of the school: the experience of Ukraine and the Czech Republic]. (2021). URL: https://sqe.gov.ua/yakist-osviti-ta-efektivnist-upravl/ [in Ukrainian].

Pro kontseptsiiu ekolohichnoi osvity v Ukraini: Rishennia Kolehii Ministerstva Osvity i Nauky Ukrainy № 13/6-19 vid 20.12.2001 [On the concept of environmental education in Ukraine: Decision of the Board of the Ministry of Education and Science of Ukraine № 13/6-19 dated 20.12.2001]. URL: https://zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

Sushko, O. et al. (2021). Uhoda pro asotsiatsiiu Ukraina — YeS: dorohovkaz reform [EU-Ukraine Association Agreement: a roadmap for reform]. URL: https://www.kas.de/c/document [in Ukrainian].

Bondarenko, V.D. & Furdychko, O.I. (1993). Uzlissia: ekolohiia, funktsii ta formuvannia [Edges: ecology, functions and formation]. Lviv [in Ukrainian].

Palapa, N. et al. (2021). Suchasnyy ekolohichnyy stan sil’s’kykh selitebnykh terytoriy ukrayiny: vidtvorennya i zberezhennya lyuds’koho i pryrodnoresursnoho potentsialu [Current ecological condition of rural residential territories of Ukraine: reproduction and preservation of human and natural resource potential]. Ahroekolohichnyi zhurnal — Agroecological journal, 2, 108–116. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2021.234467 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-26

Номер

Розділ

Статті